"03" вересня 2009 р.
Справа № 15/285/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
на підставі розпорядження Голови суду № 149 від 01.09.2009р.
головуючого судді: Л.В. Поліщук
суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання - О.В. Скуділо,
за участю представників сторін:
від позивача - Р.В. Антонян,
від відповідача - В.В. Чаленко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ПП „Інвестстрой Плюс”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.07.2009р.
у справі № 15/285/09
за позовом ПП „Інвестстрой Плюс”
до ВАТ „Кредитпромбанк”
про розірвання договору іпотеки,
встановив:
ПП „Інвестстрой Плюс” звернулось до господарського суду з позовом про розірвання іпотечного договору від 30.05.2008р., укладеного з ВАТ „Кредитпромбанк” у забезпечення зобов'язань ТОВ „Прометей Агро” перед ВАТ „Кредитпромбанк” за кредитним договором № 02/059/08-КЛТ від 30.05.2008р., посилаючись на відсутність у нього права власності на предмет іпотеки.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.07.2009р. (суддя В.О. Ржепецький) у задоволені позову відмовлено, оскільки доводи позивача стосовно припинення його права власності на предмет договору іпотеки не знайшли свого підтвердження в процесі вирішення спору, так як згідно з рішенням реєстратора МБТІ від 08.07.2009р. на момент розгляду справи право власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8, зареєстровано за позивачем у справі.
ПП „Інвестстрой Плюс”, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Представник ВАТ „Кредитпромбанк” в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки розірвання іпотечного договору порушить права відповідача як іпотекодержателя, і дасть можливість позивачу відчужити нерухоме майно, яке передане у іпотеку згідно іпотечного договору.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
У відповідності з ст. 5 Закону України „Про іпотеку” предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:
- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;
- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;
- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим законом.
30.05.2008р. ВАТ „Кредитпромбанк” (іпотекодержатель) та ПП „Інвестстрой Плюс” (іпотекодавець) у забезпечення зобов'язань ТОВ „Прометей Агро” перед ВАТ „Кредитпромбанк” за кредитним договором № 02/059/08-КЛТ від 30.05.2008р. на суму 2800000євро уклали іпотечний договір. Згідно вказаного договору предметом іпотеки є нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8, та складається з нежитлової будівлі офісу загальною площею 586,7кв.м. і належить іпокетодавцю на праві приватної власності згідно заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.05.2007р. у справі № 2-3-4036/07р., і зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно в Миколаївському МБТІ від 14.06.2007р. за № 13049147.
Вказаний договір іпотеки нотаріально посвідчений 30.05.2008р.
ПП „Інвестстрой Плюс”, звертаючись до господарського суду з позовом просив суд розірвати іпотечний договір від 30.05.2008р. на підстав ст.652 ЦК України.
Згідно із статтею 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Істотними змінами обставин позивач зазначив те, що ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.01.2009р. у справі № 2-3-4036/07р. скасовано заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.05.2007р. у справі № 2-3-4036/07р., на підставі якого за ПП „Інвестстрой Плюс” зареєстровано право власності на нежилову будівлю за адресою: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8, що є предметом іпотеки за спірним договором.
Відповідно до п.1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7\5 від 07.02.2002р. (із змінами та доповненнями) реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Згідно із Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” відповідна державна реєстрація -офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
08.07.2009р. реєстратором комунального підприємства „Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” Авдеєнко В.І. розглянута заява ПП „Інвестстрой Плюс” про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8, на підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.01.2009р. у справі № 2-3-4036/07р., якою було скасоване заочне рішення суду, і прийнято рішення про відмову в реєстрації права власності на підставі п. 3.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, (далі - Тимчасове положення), оскільки заявлене право вже зареєстровано та подані документи не відповідають вимогам, встановленим Тимчасовим положенням. Так, відповідно до п. 2.1. Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється на підставі правовстановлюючих документів, вичерпний перелік яких наведений у додатку 1 до Тимчасового положення. Однак, ухвала суду про скасування заочного рішення не належить до правовстановлюючих документів. (а.с.38).
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Позивач не надав доказів, що районним судом Центрального району м. Миколаєва після скасування ухвалою від 13.01.2009р. заочного рішення від 20.05.2007р., позов про визнання права власності був розглянутий в загальному порядку і відмовлено в його задоволенні.
Згідно із ст. 231 ЦПК України суд своєю ухвалою може скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
В ухвалі про скасування заочного рішення від 13.01.2009р. відсутні відомості про призначення справи до розгляду. Представник позивача при розгляді апеляційної скарги повідомив, що його позов місцевим районним судом по суті не розглянутий.
Також позивач не надав доказів, що звертався до реєстратора саме про скасування його права власності на предмет іпотеки, оскільки із рішення реєстратора вбачається, що йому було відмовлено в реєстрації права власності, так як право власності вже було зареєстровано, а не в реєстрації скасування права власності.
Враховуючи викладені обставини, апеляційна інстанція погоджується з висновками господарського суд про те, що право власності позивача на предмет договору іпотеки від 30.05.2008р. не припинено, так як об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8, зареєстровано за ПП „Інвестстрой Плюс”, отже підстави для розірвання іпотечного договору укладеного 30.05.2008р. ВАТ „Кредитпромбанк” і ПП „Інвестстрой Плюс” згідно із ст. 652 ЦК України відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України суд -
постановив:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.07.2009р. у справі № 15/285/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б Туренко