"08" вересня 2009 р.
Справа № 1/161/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 128 від 17.08.2009 року колегію суддів у складі Т.Я. Гладишевої, Я.Ф. Савицького, О.Т. Лавренюк замінено на колегію суддів у складі Г.П. Разюк, С.І. Колоколова, М.С. Петрова)
при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Спасов Е.М. (довіреність б/н від 05.05.2009 року)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Водній мир”
на рішення господарського суду Миколаївської області від „01” липня 2009 року
по справі № 1/161/09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільного підприємства „Кристал”, м. Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Водній мир”, м. Миколаїв
про стягнення 3 494,98 грн.
05.05.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство „Кристал” (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Водній мир” (далі по тексту -відповідач) заборгованості за поставлений товар у сумі 3 499,80 грн., з яких 3 254,27 грн. -основний борг, 27,28 грн. -3 % річних, 218,25 грн. -пеня. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог ТОВ БП „Кристал” змінило загальну суму боргу на 3 494,98 грн., з яких 3 254,27 грн. -основний борг, 48,14 грн. -3 % річних, 192,57 грн. -пеня.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору постачання та норм чинного законодавства за отриманий товар на суму 57 669,35 грн. розрахувався лише частково, залишивши і до цього часу непогашену суму заборгованості.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.07.2009 року по справі № 1/161/09 (суддя Васильєва Л.І.) уточненні позовні вимоги ТОВ БП „Кристал” задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ „Водній мир” на користь позивача 3 254,27 грн. -основного боргу, 48,14 грн. -3 % річних, 192,57 грн. -пені, 102 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
На виконання даного рішення господарським судом Миколаївської області 15.07.2009 року видано відповідний наказ.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Водній мир” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Скаржник посилається на те, що договором № 111 від 01.01.2008 року встановлені умови та порядок розрахунків, а тому слід керуватися саме ним, зокрема тими положеннями, що оплата за товар проводиться, коли він повністю реалізується, але на складі ТОВ „Водній мир” є залишки товару.
Також скаржник вважає, що штрафні санкції не можуть бути нараховані, так як це суперечить умовам договору.
Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ТОВ „Водній мир” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
Представник відповідача в судове засідання 08.09.2009 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення № 573792 від 13.08.2009 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2008 року між ТОВ БП „Кристал” (Постачальник) та ТОВ „Водній мир” (Покупець) укладено договір постачання № 111/ЛК від 01.01.2008 року (а.с.5-9).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, Постачальник прийняв на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався приймати й оплачувати товар, відповідно до умов даного Договору.
Згідно пункту 2.3.1 Договору, сторони зобов'язались не рідше одного разу на місяць проводити звірення взаєморозрахунків і підписувати Акти звірення.
Пунктом 5.3 Договору встановлено, що товар, який поставляється Покупцю за даним договором, підлягає оплаті на наступних умовах і в наступний термін: протягом наступного тижня за товар реалізований протягом попереднього тижня.
Підставою для здійснення Покупцем оплати є надання Постачальником податкової накладної і/чи накладної на кількість товару, що поставляється, по кожній партії товару. По результатам діяльності за календарний місяць, Сторони зобов'язались проводити звірення взаєморозрахунків, результати якого оформляються відповідним Актом, дані якого є підставою для остаточних розрахунків (пункти 5.6, 5.9 Договору).
Пунктом 7.6 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
У відповідності із пунктом 9.1 Договору, він набирає сили з моменту його підписання представниками обох Сторін та діє до „31” грудня 2008 року.
На виконання умов договору постачання № 111/ЛК від 01.01.2008 року ТОВ БП „Кристал” в період з 02.01.2008 року по 18.11.2008 року поставило ТОВ „Водній мир” товар на загальну суму 57 669,35 грн., зокрема, в жовтні-листопаді 2008 року -на суму 5 449,46 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме:
- від 22.09.2008 року № КР-0002900 на суму 1 015, 32 грн. (а.с.10);
- від 22.09.2008 року № КР-0002901 на суму 440, 52 грн. (а.с.11);
- від 22.09.2008 року № КР-0002902 на суму 876, 60 грн. (а.с.12);
- від 15.10.2008 року № КР-0003186 на суму 1 751, 56 грн. (а.с.13);
- від 15.10.2008 року № КР-0003187 на суму 756, 88 грн. (а.с.14);
- від 15.10.2008 року № КР-0003188 на суму 608, 58 грн. (а.с.15).
Між тим, відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався лише частково.
Згідно із складеним сторонам Актом звірки взаємних розрахунків станом на 13.12.2008 року сальдо становить 3 254,27 грн. (а.с.16-17), що і станом на дату розгляду даної справи у суді залишається несплаченими.
Судова колегія частково погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ БП „Кристал” у повному обсязі, але вважає, що доводи, заперечення і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та підлягають задоволенню лише частково та з інших підстав, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із пунктом 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, ТОВ БП „Кристал”, поставивши ТОВ „Водній мир” в період з 02.01.2008 року по 18.11.2008 року товар на загальну суму 57 669,35 грн., зокрема, в жовтні-листопаді 2008 року -на суму 5 449,46 грн., виконало покладені на нього договором постачання № 111/ЛК від 01.01.2008 року та нормами чинного законодавства обов'язки, що підтверджується відповідними видатковими накладними на отримання вказаного товару, які містять підписи та печатки сторін.
Між тим, ТОВ „Водній мир”, отримавши від ТОВ БП „Кристал” вказані товари, в свою чергу, в порушення умов договору постачання № 111/ЛК від 01.01.2008 року та вищезазначених норм чинного законодавства, свої зобов'язання належним чином не виконало, а саме поставлені позивачем товари в період з 02.01.2008 року по 18.11.2008 року товар на загальну суму 57 669,35 грн., зокрема, в жовтні-листопаді 2008 року -на суму 5 449,46 грн. оплатило лише частково, залишивши непогашеною заборгованість у розмірі 3 254,27 грн., у зв'язку з чим ця сума і підлягає стягненню в примусовому порядку.
Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, як було вище зазначено, згідно із пунктом 7.6 Договору № 111/ЛК від 01.01.2008 року встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).
Таким чином, на суму непогашеної заборгованості (3 254,27 грн.) позивачем правомірно нараховано 3 % річних та пеня, але розрахований позивачем та задоволений судом їх розмір підлягає зміні, так як він зроблений за період з жовтня 2008 року по червень 2009 року, а потрібно було розраховувати з 13.12.2008 року (Акт звірки взаєморозрахунків) по 05.05.2009 року (дата звернення до суду з позовом).
Так, згідно з проведеними перерахунками штрафних санкцій, їх розмір складає 154 грн. -пені та 38,50 грн. -3 % річних, що також підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.
Судова колегія також вважає, що усі доводи та заперечення ТОВ „Водній мир”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню, виходячи з такого.
ТОВ „Водній мир” само признало наявність у нього заборгованості за отриманий від позивача товар, що підтверджується відповідним Актом звірки взаємних розрахунків від 13.12.2008 року.
Такий Акт складений на підставі пунктів 2.3.1 та 5.9 договору № 111/ЛК від 01.01.2008 року, згідно яких данні складених актів є підставою для остаточних розрахунків.
Посилання ТОВ „Водній мир” на пункт 5.3 договору № 111/ЛК від 01.01.2008 року стосовно оплати позивачу товари лише після його реалізації не приймається судовою колегією до уваги, оскільки поставка товару здійснювалась в період з 02.01.2008 року по 18.11.2008 року, але ж в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності товару, що залишився не реалізованим.
ТОВ „Водній мир” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 01.07.2009 року по справі № 1/161/09 частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає зміні, а апеляційна скарга ТОВ „Водній мир” -частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються пропорційно на сторін.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Водній мир” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „01” липня 2009 року по справі № 1/161/09 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільного підприємства „Кристал” задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Водній мир” (54052, м. Миколаїв, вул. Новозаводська,9, р/р 26008901025829 в ПУМБ, МФО 326126, код ЗКПО 30396682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільного підприємства „Кристал” (36014, м. Полтава, вул. Червонофлотська,29, р/р 26001710000162 у АКБ УСБ м. Полтава, МФО 351016, код ЗКПО 13944286) 3 254,27 грн. -основного боргу, грн. 154 грн. -пені, 38,50 грн. - 3 % річних, 100,59 державного мита за розгляд позовної заяви та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 308,18 грн.
В решті позову -відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільного підприємства „Кристал” (36014, м. Полтава, вул. Червонофлотська,29, р/р 26001710000162 у АКБ УСБ м. Полтава, МФО 351016, код ЗКПО 13944286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Водній мир” (54052, м. Миколаїв, вул. Новозаводська,9, р/р 26008901025829 в ПУМБ, МФО 326126, код ЗКПО 30396682) державне мито за розгляд апеляційної скарги у сумі грн.
4. Видачу наказів за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Миколаївської області.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров