01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.09.2009 № 26/181
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
За участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тувал"
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.05.2009
у справі № 26/181 (суддя
за позовом ТОВ "Альтіс-Спецбуд"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Тувал"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 725936,46 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2009р. у справі № 26/181 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтіс-Спецбуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТУВАЛ” про стягнення 725 936,46 грн. задоволено частково; присуджено до стягнення 552 104,76 грн. основного боргу, 20 647,34 грн. - 3 % річних, 147 411,97 грн. збитків від інфляції, 7 201,64 грн. державного мита, 310,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТУВАЛ” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.
Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, недоведеністю та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю викладених у рішенні висновків обставинам справи.
Посилаючись на пункт 4.1 укладеного сторонами договору підряду, згідно якого генеральний підрядник авансує на придбання матеріалів 30 % загальної суми договору про надходженні коштів від замовника, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд мав залучити до участі у справі особу, яка є замовником за названим договором.
Окрім того, скаржник зауважує, що місцевим господарським судом не було перевірено доказів наявності відповідних повноважень у особи, яка від його імені підписала договір субпідряду від 27.07.2007р. № 6.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції своїх представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що сторони про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Альтіс-Спецбуд” (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТУВАЛ” (далі по тексту - відповідач) 552 104,76 грн. заборгованості, 153 184,36 грн. нарахованих внаслідок інфляції, 20 647,34 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання в частині оплати вартості робіт, виконаних позивачем згідно договору субпідряду від 27.07.2007р. № 6.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд встановив, що 27.07.2007р. сторонами укладено договір субпідряду № 6 (далі по тексту - Договір субпідряду), відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати, а відповідач прийняти і оплатити роботи: розбирання існуючих конструкцій та споруд, земляне полотно, дорожній одяг та штучні споруди (пункт 1.1).
За наслідками виконання обумовлених названим договором робіт, сторонами складено довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2007 р. на суму 1 064 406, 00 грн., за жовтень 2007 р. на суму 167 822, 40 грн., за листопад 2007 р. на суму 269 816, 40 грн., за грудень 2007 р. на суму 1 065 039,60 грн., а ткож відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт, згідно яких загальна вартість робіт склала 2 567084,40 грн.
Оскільки вартість виконаних позивачем робіт оплачено частково на суму 1 758 271, 20 грн., останній скерував відповідачу листи № 17 від 18.02.2008 р., № 41 від 28.02.2008 р. та № 98 від 14.05.2008 р. з вимогою погасити заборгованість.
З урахуванням припису пункту 4.6 Договору субпідряду, згідно якого позивач зобовязався відшкодовувати відповідачу витрати за послуги щомісячно у розмірі 10 % від фактично виконаних робіт та сплачених робіт, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення залишку заборгованості у розмірі 552 104,76 грн.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 175 названого кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно положень Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (частина 1 статті 838); строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846); якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк (частина 1 статті 854).
Порядок здійснення розрахунків між сторонами регулюється пунктом 4.5 Договору субпідряду, згідно якого генпідрядник (відповідач) здійснює щомісячно проміжні платежі субпідряднику (позивачу) за виконані роботи на підставі акту виконаних робіт ( форми КБ-2В, КБ-3 ) в обсязі 95%, підписаного уповноваженими представниками сторін. Оплата виконаних робіт здійснюється не пізніше п'яти днів після підписання акту.
Докази належного виконання зобов'язання з оплати залишку вартості виконаних робіт - 552 104,76 грн. в матеріалах справи відсутні. Відповідачем факт виконання позивачем зобов'язань за укладеним сторонами Договором субпідряду не заперечується, контррозрахунок щодо заявлених позовних вимог та докази належного виконання власних зобов'язань суду не надано.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 552 104,76 грн.
Надана скаржником юридична оцінка умов Договору субпідряду, згідно яких обов'язок відповідача здійснити оплату виконаних робіт пов'язується з фактом перерахування третьою особою йому грошових коштів, не узгоджується з положеннями чинного законодавства з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Втім, укладений сторонами Договір субпідряду є оплатним.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Як було зазначено, сторони у пунктах 4.1, 4.5 Договору субпідряду обумовили виникнення обов'язку відповідача здійснити оплату вказівкою на надходження коштів від замовника. Проте, така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від дій третьої особи, яка не є стороною Договору субпідряду.
При таких обставинах, правові підстави застосовувати до спірних відносин сторін відповідні положення договору відсутні.
Оскільки наявними матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем зобов'язань за Договором субпідряду, зокрема - прийняття підрядних робіт та їх часткова оплата, колегія суддів відхиляє доводи скаржника відносно того, що місцевим господарським судом не було перевірено докази наявності відповідних повноважень у особи, яка від його імені підписала договір підряду.
З огляду на фактичні обставини справи, з урахуванням норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, що встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив похідні позовні вимоги в частині стягнення 20 647,34 грн. 3 % річних та 147 411,97 грн., нарахованих на суму боргу внаслідок інфляції за період з січня 2008 року по лютий 2009 року.
На таких підставах колегія суддів Київського апеляційного господарського суду доходить висновку про те, що порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2009р. у справі № 26/181 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТУВАЛ” - без задоволення.
Справу № 26/181 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
30.09.09 (відправлено)