Справа № 379/405/14-ц
2/379/114/14
19.03.2014 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: Василенко Олег Михайлович
при секретарі - Сальник О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Київської області про визнання права на земельну частку (пай) та виділення земельної частки в натурі,-
Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом і просить суд поновити строк звернення до суду; визнати за нею, як спадкоємницею померлого пенсіонера колгоспу (КСП) «Прогрес» ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) площею 2,5 умовних кадастрових гектарів, нормативно-грошовою оцінкою 11949 грн. на землях ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області; зобов'язати відповідачів виділити їй земельну частку (пай) площею 2,5 умовних кадастрових гектара із земель запасу чи резерву ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області.
В судовому засіданні позивачка, підтримала позов в повному обсязі в його обґрунтування пояснила суду, що її мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2. З 1932 року по час виходу на пенсію працювала у колгоспі «Прогрес» с. Велика Березянка Таращанського району Київської області. В подальшому колгосп «Прогрес» було реорганізовано в КСП «Прогрес», яке в липні 1995 року отримало Державний акт на право колективної власності на землю.
В 1971 році її мати вийшла як член колгоспу на пенсію, а 02.12.1995 року після отримання КСП «Прогрес» вказаного вище Держаного акту на землю вона померла, а тому як пенсіонер колгоспу, на її думку, мала право на земельну частку (пай), і повинна бути включена у список осіб, які мають право на земельну частку (пай) та отримати земельний пай у натурі, оскільки згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 8 серпня 1995 року таке право мають члени КСП, кооперативу, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі вона відповідно до п. 7 зазначеного Указу має бути надана із земель запасу.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права власності, як передбачено п.а ч.3 сг. 152 Земельного Кодексу України.
Ч.2 ст.373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Оскільки, її право на земельну частку (пай) на землях ОСОБА_2 сільської ради, площею 2,5 умовних кадастрових гектара, не може бути реалізовано без рішення суду, вона змушена звернутись до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав з одночасним клопотанням про поновлення строку на подачу позовної заяви, тому, що протягом тривалого часу вона не знала, що її мати ОСОБА_4 не була включена до відповідного списку при проведенні земельної реформи в КСП «Прогрес» і відповідно не отримала сертифікат на земельну частку (пай).
Як спадкоємець після смерті матері вона зверталася з відповідними вимогами до відповідачів, однак їй не могли надати обґрунтовану відповідь. Заперечує проти залучення до справи належного відповідача ОСОБА_5 обласну державну адміністрацію.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області в судовому засіданні заперечував проти позову, зазначаючи, що сільська рада є неналежним відповідачем по справі, адже таким має бути, на його думку, ОСОБА_5 обласна державна адміністрація, і пояснив суду, що 24 квітня 1997 року позивачка отримала свій земельний сертифікат на земельну частку (пай) в тому ж КСП «Прогрес», що підтверджується копією з книги видачі земельних сертифікатів, а також проживала за однією адресою (в однім подвір'ї) із своєю матір'ю ОСОБА_6, яка на момент складання списків, та їх затвердження померла. Тому на день отримання свого земельного сертифіката 24.04.1997 року позивачка знала про те, що в її матері немає в списках.
До того ж, рішенням Таращанського районного суду Київської області від 12 лютого 2007 року в справі за її, ОСОБА_1, позовом до сільськогосподарського підприємства „Прогрес”, ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 районна державна адміністрація про визнання права на земельну частку (пай) за її матір'ю ОСОБА_6, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25.06.2007 року, було відмовлено в позові.
Просить застосувати строки давності та відмовити в позові.
Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Київської області у вирішенні даного позову покладався на розсуд суду, одначе не вважав належним відповідачем представлювану ним адміністрацію, вважаючи таким ОСОБА_5 обласну державну адміністрацію.
Судом встановлено, що одна і та ж особа, зазначена в копії трудової книжки колгоспника як ОСОБА_7, в копії свідоцтва про народження позивачки - ОСОБА_8 та свідоцтві про смерть як ОСОБА_4 є мати позивачки, яка в 1932 році була прийнята на роботу в колгосп «Прогрес» с. Велика Березянка Таращанського району Київської області та працювала в ньому з 1948 по 1957 рік, а в 1971 році вийшла на пенсію за віком і з членів колгоспу не вибувала до дня смерті.
Останньому, будучи реорганізованому в колективне сільськогосподарське підприємство "Прогрес" 20.12.1995 року КСП "Прогрес" був виданий Державний акт на право колективної власності на землю. ОСОБА_4 померла 02.12.1995 року і тому не включена до списків членів КСП, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю.
Проте, поряд з цим, позивачкою пропущено строк позовної давності, що підтверджується як і копією рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 лютого 2007 року в справі за її позовом до сільськогосподарського підприємства „Прогрес”, ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 районна державна адміністрація про визнання права на земельну частку (пай), так і матеріалами даної цивільної справи, який просив в судовому засіданні застосувати представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області.
Підстав для його поновлення суд не знаходить.
Вказані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених у судовому засіданні та копією вказаного вище рішення суду зокрема.
Згідно ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності і остання застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Крім того, у відповідності до п.2 Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Проте, мати позивачки ОСОБА_4 на момент видачі колективному сільськогосподарському підприємству «Прогрес» Державного акту на право колективної власності на землю і доданого до нього Списку членів вказаного вище підприємства, в зв'язку зі смертю вибула з даного членства, а тому і втратила право на земельну частку (пай) в ньому.
Таким чином, суд, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст. 267 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 15, 60, 79, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218, 228, 294, 296 ЦПК України, п.2 Указу Президента України “Про порядок паювання земель, переданих в колективну власні сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 08.08.1995 року, суд,-
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Київської області про визнання права на земельну частку (пай) та виділення земельної частки в натурі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий:ОСОБА_9