79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
21.07.09 Справа № 6/60/9-75
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»(м. Київ)
на рішення господарського суду Волинської області
від 24.02.2009р. у справі № 6/60/9-75
за позовом приватного підприємства «Західна продуктова компанія»(м. Луцьк)
до відповідача-1 комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»(м. Луцьк)
відповідача-2 Міністерство оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони «УКРОБОРОНБУД»(м. Луцьк)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»(м. Київ)
про визнання права власності
за участю представників: не з'явились
Рішенням від 24.02.2009р. у справі №6/60/9-75 господарського суду Волинської області (суддя Пахолюк В.А.) відмовлено в задоволенні позову приватного підприємства «Західна продуктова компанія»(м. Луцьк) до комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»(м. Луцьк) та Міністерства оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони «УКРОБОРОНБУД»(м. Луцьк) про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, а саме, гарнізонний будинок офіцерів А-2, площею 2107,0 м кв. та склад Б-1 площею 68,1 м кв та зобов'язання відповідача зареєструвати за ним право власності на ці будівлі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відкритим акціонерним товариством «Райфайзен Банк Аваль»(м. Київ) подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення господарського суду Волинської області скасувати, посилаючись на наступне:
- 04.12.06 у справі №7/173-75 господарським судом Волинської області було визнано за позивачем право власності на будівлі за адресою задоволено: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8 та визнано дійсним договір від 24.04.06 №17/04-06а;
- Мельник В.Л. мав повноваження на укладення правочинів, а тому твердження прокурора та Міноборони про протилежне є такими, що суперечать дійсним обставинам справи;
- виконання сторонами умов договору №17/04-06а від 24.04.06 та № 19/05-06/02 від 18.05.06 ПП «ЗПК шкоди майновим інтересам МОУ спричинено не було;
- суди, приймаючи рішення у справах №6/78-92 і №6/60/9-75, прийшли до помилкового висновку щодо порушення порядку, встановленого для відчуження майна Збройних Сил України при укладенні договорів №19/05-06/02 від 18.05.06 та № 17/04-06а від 24.04.06, інше.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Волинської області - відсутні, з огляду на наступне:
По своїй суті доводи апеляційної скарги грунтуються на тому, що скаржник намагається оспорювати факт та обставини, встановлені судовими рішеннями по іншій справі №6/78-92 за позовом військового прокурора Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до приватного підприємства “Західна продуктова компанія”, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ВАТ “Райфайзен Банк Аваль” в особі Волинської обласної дирекції про визнання недійсними договорів від 24.04.06 № 17/04-06 “А” на спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, який укладений між Міністерством оборони України та приватним підприємством “Західна продуктова компанія”, а також від 18.05.06 № 19/65-06/02 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 24.04.06 “ 17/04-06 “а”.
Рішенням від 21.01.08 господарського суду Волинської області, яке залишене без змін постановою від 27.08.08 Вищого господарського суду України по справі 6/78-92 вищезгадані договори були визнані недійсними і ці рішення були покладені в основу рішення у даній справі.
Відповідно до норми ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України. Статтею 45 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Згідно з вимогами частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Натомість, у поданій апеляційній скарзі скаржник оспорює доводи і всиновки у справі №6/78-92 і як на встановлені факти посилається на рішення від 04.12.06 господарського суду Волинської області по справі 7/173-75 (попередній номер справи №6/60/9-75). Однак, постановою від 22.05.07 Вищий господарський суд скасував зазначене рішення і справу передав на новий розгляд. Рішення суду, яке є скасоване, не встановлює для сторін чи інших осіб будь-яких правових наслідків.
Скаржником зазначені вимоги законодавства України до уваги в поданій апеляційній скарзі не були прийняті.
Порушення чи невиконання скаржником норм закону не може бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного ним рішення.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Рішення від 24.02.2009р. у справі №6/60/9-75 господарського суду Волинської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
суддя Городечна М.І.