Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел., факс 672-847
Іменем України
22 вересня 2009 року Справа № 6/136
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта”,
вул. Заводська, 8/6, смт. Ямпіль, Сумська область, 41200
до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
„Зірка”, вул. Леніна, 31, с. Обмачево, Бахмацький район, 16510,
про стягнення заборгованості в сумі 42999,58 грн.
Суддя Блохіна Ж.В.
Представники сторін:
від позивача: Кузаєв О.М., довіреність №б/н від 07.02.2008р.,
від відповідача: Савченко М.М., довіреність №б/н від 01.07.2008р.
За згодою сторін у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Нафта” подано позов до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Зірка” про стягнення 42999,58 грн., в тому числі 27388,80 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару, 13419,66 грн. інфляційних втрат та 2191,08 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2009р. подав доповнення до позовної заяви, в якому позивач просить стягнути з СТОВ „Зірка” 30072,89 грн. боргу, в тому числі 27388,80 грн. основного боргу, 2273,27 грн. інфляційних втрат та 410,82 грн. 3% річних.
Також представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 11146,39 грн. та 3% річних в сумі 1780,26 грн. та просить стягнути з відповідача 30072,89 грн., в тому числі 27388,80 грн. основного боргу, 2273,27 грн. інфляційних втрат та 410,82 грн. 3% річних.
Враховуючи, що відмова позивача від позову в цій частині не суперечить законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову позивача від позову в цій частині.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 11146,39 грн. та 3% річних в сумі 1780,26 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Представник відповідача в судовому засіданні подав суду відзив на позов, в якому зазначено, що 13.09.2006р. СТОВ „Зірка” отримало товар від позивача по накладній РН-002249, проте в накладній не зазначено строк виконання зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару. Вимогу позивача до СТОВ „Зірка” представник відповідача вважає незаявленою, оскільки ТОВ „Нафта” не було надано доказів її направлення СТОВ „Зірка”. Представник відповідача вважає, що належним доказом направлення претензії є опис вкладення у цінний лист з печаткою відповідного поштового відділення. За таких обставин представник відповідача просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд
13.09.2006р. товариством з обмеженою відповідальністю “Нафта” поставлено сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “Зірка” дизпаливо в кількості 7168000 літрів на суму 29388,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0002249 від 13.09.2006р. та рахунком-фактурою №СФ-0001012 від 13.09.2006р.
Вказаний товар був отриманий представником відповідача Сибір М.О. на підставі довіреності №829207 від 12.09.2006р., виданої СТОВ „Зірка”.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Зірка” отриманий товар оплатило частково в сумі 2000 грн. 22.09.2006р., що підтверджується довідкою банку по рахунку позивача від 10.09.2009р.
Таким чином, позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення 27388,80 грн. боргу по оплаті вартості товару, поставленого за накладною №РН-0002249 від 13.09.2006р.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України:
“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №300 від 03.12.2008р. з вимогою в тижневий строк з моменту отримання даної вимоги оплатити вартість товару в сумі 27388,80 грн. Претензія отримана відповідачем 06.12.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №205295, проте відповідач відповіді на претензію не надав, в зазначений термін не розрахувався.
Позивачем на адресу відповідача вдруге була направлена претензія №195 від 24.06.2009р. з вимогою в тижневий строк з моменту отримання даної вимоги оплатити вартість товару в сумі 27388,80 грн., також сплатити 6956,73 грн. втрат від інфляції та 21991,08 грн. 3% річних, всього -36536,61 грн. Претензія отримана відповідачем 30.06.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №276192.
Відповідач відповіді на вимогу не надав, в зазначений термін не розрахувався.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, відповідач порушив вищевказані приписи законодавства, оскільки своєчасно, тобто до 12.12.2008р., та в повному обсязі не виконав свого грошового зобов'язання по оплаті вартості товару, отриманого за накладною №РН-0002249 від 13.09.2006р.
Отже, сума боргу відповідача становить 27388,80 грн.
З урахуванням заяви позивача про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 11146,39 грн. та 3% річних в сумі 1780,26 грн. позивачем пред'явлено до стягнення 2273,27 грн. втрат від інфляції та 3% річних в сумі 410,82 грн.
Згідно розрахунку, складеного відповідно до фактичних обставин та законодавства, позивачем нараховані за період з січня по червень 2009р. 2273,27 грн. втрат від інфляції та 3% річних в сумі 410,82 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.
Таким чином, загальна сума боргу, яку просить стягнути позивач, становить 30072,89 грн., в тому числі в тому числі 27388,80 грн. основного боргу за поставлений товар, 2273,27 грн. інфляційних втрат та 410,82 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На день винесення рішення в суді відповідач суму заборгованості добровільно не сплатив.
Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є повністю обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 30072,89 грн.
Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки опис вкладення у рекомендований лист, на відсутність якого посилається відповідач заперечуючи отримання вимоги про оплату товару, не є належним і беззаперечним доказом відправлення позивачем претензії №300 від 03.12.2008р., оскільки таким доказом є повідомлення Укрпошти про вручення відповідачу 06.12.2008р. рекомендованого листа за №205295, відправленого 03.12.2008р. на адресу відповідача. Дане повідомлення містить підпис начальника відділення поштового зв'язку та відтиск печатки даної установи.
Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 11146,39 грн. та 3% річних в сумі 1780,26 грн.
2. Позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Зірка” (вул. Леніна, 31, с. Обмачево, Бахмацький район, 16510, код ЗКПО 33487790, р/р 260071575 в ЧОД АППБ „Аваль”, МФО 353348) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта” (вул. Заводська, 8/6, смт. Ямпіль, Сумська область, 41200, код ЗКПО 30084081, р/р 26009012536 в філії „Шостка-Грант” АСУББ „Грант”, МФО 337795) 27388,80 грн. боргу, 2273,27 грн. інфляційних втрат та 410,82 грн. 3% річних, 300,72 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано суддею 28.09.2009р.
Суддя Ж.В. Блохіна
28.09.09