Іменем України
10 листопада 2010 року смт.Велики й Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої - судді Лютянської М С.
при секретарі Каналош М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до старшого інспектора взводу супроводження ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3, інспектора взводу супроводження ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_4 про визнання дій незаконними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відшкодування моральної шкоди та судових витрат, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним вище позовом , посилаючись на те, що 21 вересня 2010 року інспектором Марушинець Я.І. на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 грн. за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що 21 вересня 2010 року о 15 год. 05 хв. в с.Вілок Виноградівського району ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, який не зареєстровано в установленому порядку, термін дії тимчасового реєстраційного талону закінчився. Крім того, в позові зазначається, що відповідач ОСОБА_1 не з'ясував, що власником автомобіля є ОСОБА_2, який придбав автомобіль в іншій області та поставив його на тимчасовий облік. Оскільки в провадженні Великоберезнянського та Перечинського районних судів знаходилися справи про оскарження постанов про накладення на ОСОБА_2 адміністративних стягнень у вигляді штрафу, останній не зміг своєчасно перереєструвати автомобіль. Також в позові вказується на те, що інспектор Грунянський В.В. протоколом від 21 вересня 2010 року за ніби-то порушення Правил дорожнього руху . За яке відповідач ОСОБА_4 склав протокол та в грубій формі затримав зазначений вище автомобіль з наявним у ньому вантажем- продуктами харчування, які належать ОСОБА_2 Та які швидко псуються та безпідставно, перевищуючи свою компетенцію, зобов'язав ОСОБА_1 Доставити в найкоротший термін на місце роботи, про що власноручно зробивв запис у протоколі затримання транспортного засобу. Позивачі вважають дії відповідачів незаконними, а постанову такою, що винесена з порушенням норм Конституції України та КУпАП. Так, виносячи оскаржувану постанову, відповідач ОСОБА_4 не зазначив, якими доказами доводяться обставини, зазначені в постанові та протоколі. Позивачі також вказують на те, що відповідач ОСОБА_4 не повно та всебічно розглянув справу. На підставі викладеного позивачі просили визнати дії інспекторів незаконними, скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та стягнути моральну шкоду кожному в розмірі 1699 грн. та понесені позивачем ОСОБА_2 судових витрат, в тому числі на правову допомогу в розмірі 2220 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 Та ОСОБА_1 не з'явилися, однак надіслали до суду заяву, в якій просять справу розглянути без їхньої участі, позовні вимоги підгримують в повному обсязі.
Старший інспектор взводу супроводження ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 та інспектор взводу супроводження ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 21 вересня 2010 року ОСОБА_5 було винесено постанову про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 грн. за скоєне ним адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, а саме за те, що 21 вересня 2010 року о 15 год. 05 хв. в с.Вілок Виноградівського району ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2, який не зареєстровано в установленому порядку, термін дії тимчасового реєстраційного талону закінчився.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається, в матеріалах справи, крім протоколу про адміністративне правопорушення відсутні будь-які інші докази на підтвердження того, що позивач порушив Правила дорожнього руху, відповідач ОСОБА_5 не з'явився в судове засідання та не надіслав до суду заперечення на позов, тому позов в частині визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає до задоволення.
Статті 1173, 1174 ЦК України передбачають спеціальні підстави та умови відповідальності при завданні фізичній або юридичній особі шкоди в позадоговірних відносинах, які відрізняють їх від інших норм, що містять загальні правила позадоговірної(деліктної) відповідальності в цивільно-правових правовідносинах і полягають у спеціальному суб'єктному складі відповідальних осіб, спеціальній сфері діяльності цих суб'єктів та характері їхніх дій (владно-адміністративний, юридичноОобов'язковий, односторонній).
До суб'єктів відповідальності за цими нормами належать створені відповідно до Конституції, Конституції Автономної Республіки Крим і правових актів Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів , Верховної ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим органи державної влади та управління, які реалізують надані державою функції та повноваження у сфері управління, а також органи місцевого самоврядування, створені на підставі Конституції, Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", їх виконавчі органи та посадові або службові особи вказаних державних органів.
Сферою застосування зазначених норм є правовідносини із заподіяння шкоди фізичній чи юридичній особі у зв'язку з прийняттям зазначеними суб'єктами незаконних рішень, учинення ними незаконних дій чи неправомірної бездіяльності при здійсненні ними своїх владних повноважень, визначених Конституцією і законодавством України.
Виходячи з положень Закону України "Про міліцію'' державні автомобільні інспекції є одним із підрозділів міліції - єдиної системи органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, і такі інспекції не є органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Отже, до спірних правовідносин не застосовується норма ст.1174 ЦК, оскільки вона їх не регулює, тому що державні автомобільні інспекції і їх посадові особи не відносяться до субєктів відповідальності, зазначених у цій нормі, за завдану шкоду.
Тому позов в частині відшкодування моральної шкоди не підлягає до задоволення.
Не підлягає до задоволення і позовна вимога позивача щодо відшкодування судових витрат, зокрема, витрат на правову допомогу.
Так, відповідно до ч.І ст.90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 86, 159-163 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до старшого інспектора взводу супроводження ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3, інспектора взводу супроводження ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_4 про визнання дій незаконними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відшкодування моральної шкоди та судових витрат - задовольнити частково.
Визнати дії інспектора взводу супроводження ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_4 незаконними.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 21 вересня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 (двісті) грн.
В решті позову відмовити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуюча Лютянська М.С.