91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
04.09.09 Справа № 1/76
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-СМЦ”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “ДорБудТехнологія”, м. Луганськ
про стягнення 422666 грн. 79 коп.
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “ДорБудТехнологія”, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-СМЦ”, м. Київ
про визнання договору поставки від 22.08.08 № ДФС -221/08/08 недійсним
С у д д я Зюбанова Н.М.
від позивача за первісним позовом -Білик М.Ю., довіреність № 87 від 10.03.09;
від відповідача за первісним позовом -не прибув;
При розгляді справи здійснювався звукозапис судового процесу технічними засобами за клопотанням відповідача за первісним позовом.
Суть спору за первісним позовом: про стягнення 300000 грн. 00 коп. заборгованості, 30000 грн. 00 коп. штрафу, 42021 грн. 04 коп. пені, 43500 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 7145 грн. 75 коп. 3 % річних за договором поставки від 22.08.08 № ДФС -221/08/08.
Відповідач відзив на первісний позов не надав, його представник у судове засідання не прибув. Строк вирішення справи закінчується 10.09.09.
У судовому засіданні 28.07.09 відповідач звернувся до позивача з зустрічною позовною заявою про визнання договору поставки від 22.08.08 № ДФС - 221/08/08 недійсним.
Суть спору за зустрічним позовом: про визнання договору поставки від 22.08.08 № ДФС -221/08/08 недійсним.
У запереченнях на зустрічний позов відповідач за зустрічним позовом доводи позивача відхиляє з підстав, викладених у листі від 31.08.09 № 09/5ю.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача за первісним позовом, суд дійшов до наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача за первісним позовом до суду та порушення провадження у даній справі відбулося перейменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман-Україна", тому суд уточнює назву позивача у справі, яким виступає -Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ", що підтверджено Статутом, зареєстрованим у встановленому порядку 21.07.09 та витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які також свідчать про відсутність факту правонаступництва при проведеній зміні назви.
Щодо обставин справи, то суд вважає доцільним спочатку розгляд зустрічного позову, у якому оспорюється правочин, а саме договір поставки від 22.08.08 № ДФС -221/08/08, який є підставою первісного позову.
В обгрунтування вимог за зустрічним позовом позивач за зустрічним позовом посилається, зокрема, на те, що відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Відповідно до ст.231 цього ж Кодексу штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
При цьому, відповідно до ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, позивач за зустрічним позовом стверджує, що розмір пені за прострочення грошових зобов'язань не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а таке перевищення буде прямим порушенням ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". В той же час, пунктом 5.2. спірного договору встановлено розмір пені за порушення покупцем грошових зобов'язань в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, тому п.5.2. договору є таким, що може бути визнаний в судовому порядку недійсним.
Крім того, позивач за зустрічним позовом вважає, що оспорюваний договір у цілому є недійсним, оскільки згідно ч. 4 ст. 265 ГК України умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс». Відповідно до ст. 5 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка продукції може відбуватись за будь-якою з чотирьох груп Е, F, C, D. При цьому в залежності від обрання сторонами певної умови «Інкотермс»сторони будуть мати різні права та обов'язки з постачання продукції.
В той же час, умови розділу 2 «Умови та строки постачання товару»та розділу 4 «Приймання та передача товару»договору не викладені сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог за зустрічним позовом, виходячи з наступних підстав.
Так, дійсно, ст. 265 ГК України передбачено, що умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс». У п. 2.1 договору поставки № ДФС-221/08/08сторони передбачили, що поставка товару здійснюється у відповідності до "Інкотермс", які мають зазначатися у специфікаціях або додаткових угодах до договору, рахунках-фактури. Однак, у специфікаціях №№ 1, ДФС-221/08/08-2у, які додані до матеріалів справи, при визначенні умов поставки зроблено посилання на "Інкотермс". Крім того, суд вважає, що за змістом ч. 1 ст. 207 ГК України, яка регулює недійсність господарського зобов'язання, мова йде про відповідність закону саме змісту господарського зобов'язання, а не форми. Роль даної загальної норми виявляється у випадках, коли вчиняється угода, яка не має пороків окремих її утворюючих елементів, але суперечна за змістом, тому визнання договору поставки недійсним, на тій підставі, що у договорі умови постачання не визначені за правилами "Інкотермс", суд вважає необгрунтованим.
Щодо решти підстав зустрічного позову, то вони також є необгрунтованими, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.
При розгляді первісного позову суд дійшов до наступного.
Так, 22.08.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леман-Україна" /позивачем за первісним позовом, назву якого змінено на ТОВ "Метінвест-СМЦ"/ та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія "ДорБудТехнологія" /відповідачем за первісним позовом/ було укладено договір поставки № ДФС-221/08/08, за умовами якого позивач за первісним позовом прийняв на себе зобов'язання по поставці відповідачу за первісним позовом металопродукції, вказаної у специфікаціях до договору, а відповідач за первісним позовом - оплатити її у строки, які визначені у розділом 3 договору на протязі 3 днів з моменту поставки товару, якщо не було передплати.
Як було встановлено при розгляді справи, з боку позивача за первісним позовом зобов"язання по поставці продукції на загальну суму 1019568 грн. 27 коп. було виконане належним чином, що підтверджено матеріалами справи, у т.ч. видатковими накладними від 05.09.08 № ДНг-007628 на суму 173351 грн. 26 коп., від 27.08.08 № ДНг-007449 на суму 346702 грн. 50 коп., від 28.08.08 № ДНг-007469 на суму 346702 грн. 50 коп., від 22.08.08 № ДНг-007409 на суму 152812 грн. 01 коп. з належними відмітками про одержання продукції на підставі довіреностей №№ 339341, 339327, 339320.
При проведенні розрахунків між сторонами за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 300000 грн. 00 коп., яку заявлено до стягнення.
Таким чином неналежне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті одержаної продукції підтверджується матеріалами справи.
У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.
Відповідачем первісний позов не оспорений, доказів сплати решти боргу не надано.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.
За розрахунком позивача, складеним у відповідності з чинним законодавством, інфляційні нарахування складають 43500 грн. 00 коп. та 3 % річних -7145 грн. 75 коп. за період з 26.08.08 по 18.06.09, які підлягають до стягнення.
Відповідальність за несвоєчасну оплату продукції передбачена сторонами у п. 5.2 договору поставки у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Позивачем розраховано пеню виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за період з 26.08.08 по 09.03.09 у сумі 42021 грн. 04 коп., яка підлягає до стягнення.
Також за умовами п. 5.2 договору поставки крім уплати пені покупець має сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого товару, який за матеріалами справи складає 30000 грн. 00 коп. та є обгрунтованим.
За таких обставин первісний позов підлягає повному задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача за первісним позовом у відповідності до ст. 49 ГПК України.
У задоволенні зустрічного позову слід відмовити, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ДорБудТехнологія", м. Луганськ, вул. Дніпровська, б. 51, ідент. код 32419114 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ, м. Київ, вул. Мечникова, 2, ідент. код 32036829 - 300000 грн. 00 коп. заборгованості, 30000 грн. 00 коп. штрафу, 42021 грн. 04 коп. пені, 43500 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 7145 грн. 75 коп. 3 % річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 4226 грн. 67 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити, судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -09.09.09.
Суддя Н.М.Зюбанова