83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.09.09 р. Справа № 31/79
Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Павловій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою
Дочірнього підприємства фірми „Екотехніка - М”, м. Київ
до відповідача Приватного підприємства „Автопланета”, м. Донецьк
про стягнення штрафних санкцій у сумі 3500,00 грн.
В присутності представників сторін:
від позивача: Шалавинський М.П - довіреність
від відповідача: Паутова К.А. - директор
В судовому засіданні 24.09.09р. була
оголошена перерва на 30.09.09р. на 13-00год
Дочірнє підприємство фірма „Екотехніка - М”, м. Київ звернулось із позовом до Приватного підприємства „Автопланета”, м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій у сумі 3500грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на договір №05.11-1 від 05.11.08р., згідно якого відповідач зобов'язався надати послуги з перевезення вантажу позивача зі строком доставки вантажу - 06.11.08р., але в порушення умов договору вантаж було доставлено 13.11.08р., в зв'язку з чим позивач просить стягнути 3500грн., нараховані відповідно до п 4.1 Договору.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на відсутність факту укладання договору №05.11-1 від 05.11.08р. Відповідач зазначає, що вантаж був доставлений 06.11.08р. згідно замовлення позивача від 05.11.08р., але позивач вантаж не прийняв та не здійснив оплату послуги, в зв'язку з чим відповідач поніс додаткові витрати, пов'язані зі зберіганням та оформленням вантажу. 12.11.08р. позивач сплатив вартість перевезення та додаткові витрати відповідача, після чого 13.11.08р. вантаж був переданий по акту приймання -передачі позивачу.
20.08.09р. Приватне підприємство „Автопланета”, м. Донецьк (відповідач по справі) звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою до Дочірнього підприємства фірми „Екотехніка - М” про стягнення збитків в розмірі 7400грн.
Ухвалою господарського суду від 21.08.09р. зустрічна позовна заява була повернена без розгляду, оскільки зустрічні вимоги не були пов'язані із первісними позовними вимогами.
Ухвалою господарського суду від 08.09.09р. процесуальний строк розгляду справи був подовжений до 09.10.09р. за узгодженим клопотанням представників сторін.
Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, господарський суд встановив.
05.11.08р. позивач направив факсимільним зв'язком замовлення відповідачу на перевезення вантажу по маршруту Київ - Макіївка, з адресою розвантаження м. Макіївка, вул. Терриконна, 1 зі строком доставки 06.11.08р. Згідно даного замовлення оплата за транспортні послуги складає 1500грн. і здійснюється замовником при розвантаженні.
Відповідачем було прийнято до виконання дане замовлення, що підтверджується витратною накладною №ЭМ0007672 від 04.11.08р. товаро - транспортною накладною №010256 від 05.11.08р.Вантаж був доставлений за зазначеною в замовленні адресою 06.11.08р., про що свідчить відмітка позивача на витратній накладній. Дані обставини сторонами не оспорюється. Доставлений вантаж позивачем 06.11.08р. не був прийнятий.
07.11.08р. відповідач направив на адресу позивача повідомлення (вих.. №06/11-08 від 06.11.08р.), в якому просив сплатити 1500грн. вартості наданих послуг і повідомив про притримання вантажу до фактичної сплати позивачем понесених витрат. Факт направлення повідомлення підтверджується квитанцією та описом вкладення (а.с. 74-75).
12.11.08р. позивачем здійснена оплата вартості наданих послуг та додаткових витрат, які були понесені відповідачем згідно рахунку фактури №173 від 12.11.08р.
13.11.08р. вантаж був прийнятий позивачем, що підтверджується актом приймання - передачі.
Позивач просить стягнути з відповідача 3500грн. за прострочення доставки вантажу з посиланням на те, що така відповідальність Виконавця передбачена п.4.1 Договору №05.11-1, який був укладений 05.11.08р. між ним та відповідачем на перевезення вантажів автотранспортом.
За умовами цього договору перевезення вантажів здійснювалось на підставі замовлення, яке направлялось факсимільним зв'язком. В замовленні був передбачений строк доставки вантажу 06.11.08р., а фактично отриманий 13.11.2008р.
Договором (п.4.1) встановлена відповідальність „Виконавця” за неприбуття автомобіля в пункт призначення в обумовлені в замовленні строки у вигляді відшкодування збитків „Замовнику” у розмірі 500грн за добу перші дві доби запізнення і 500грн. за кожну наступну добу запізнення.
Відповідач заперечує проти укладення зазначеного договору і наполягає на тому, що даний договір він не підписував і не отримував від позивача.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.07.09р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.09р. у справі №17/157 за позовом ДП фірма „Екотехніка - М” до ПП „Автопланета” про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 5900грн. встановлено, що між сторонами 05.11.2008р. був укладений договір №05.11.-1. За умовами договору (п.7.1) договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 11.12.08р. Договір підписаний по факсимільному зв'язку, має юридичну силу до отримання оригіналу договору.
Судовим рішенням було встановлено, що даний договір укладено з дотриманням вимог ст.930 ЦК України та ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиційну діяльність” щодо обов'язкової письмової форми договору транспортного експедирування та ст. 207 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Судом відповідно до ст. 35 ГПК України приймається до уваги факти встановленні в рішенні господарського суду Донецької області від 09.07.09р. та постанові Донецького апеляційного господарського суду у справі №17/157 від 15.09.09р. в цій частині.
Господарський суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до п.2.2 зазначеного договору, перевезення вантажів виконується на підставі замовлень. Замовлення повинно містити наступні дані: номер та дата договору, на підставі якого виписується замовлення, найменування, адреса, телефон вантажовідправника, найменування та характер вантажу (вага, об'єм, тощо), дата і час подачі автомобіля під завантаження, адреса завантаження та вивантаження, телефони відповідальних осіб, строки перевезення, умови транспортування, сума та форма оплати.
Як свідчать матеріали справи, позивач до позовної заяви надав засвідчені ним ксерокопії договору від 05.11.08р. №05.11.-1 та замовлення від 05.11.08р. на виконання послуг з перевезення вантажів. Із аналізу змісту замовлення вбачається, що в ньому відсутнє посилання на договір №05.11-1 від 05.11.08р., отже ствердження позивача про те, що дане замовлення прийняте відповідачем на виконання саме цього договору не є обґрунтованими належними доказами. Вимоги позивача про стягнення 3500грн. за прострочення доставки вантажу в місце доставки, зазначене в замовленні, ґрунтується саме на положеннях п.4.1 договору, яким передбачено, що у випадку неприбуття автомобіля в пункт призначення з вини „Виконавця”, він відшкодовує збитки „Замовнику” в розмірі 500грн. за добу за перші дві доби та 500грн. за кожну наступну добу запізнення.
Наявна в матеріалах справи ксерокопія договору свідчить про те, що дані щодо розміру відповідальності внесені в текст договору шляхом вчинення рукописного тексту, а не друкованого і містять виправлення. На вимогу суду надати оригінал договору для огляду в судовому засіданні, відповідач пояснив, що такий договір ним не укладався і у нього відсутній оригінал договору №05.11-1 від 05.11.08р., однак позивач також не надав оригіналу договору і пояснив, що у нього наявний лише факсимільний екземпляр.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Оскільки в обґрунтування своїх вимог про стягнення 3500грн. позивач посилається на договір №5.11-1 від 05.11.08р., відповідно до приписів п.4.1 якого визначений розмір відповідальності „Виконавеця”, то ця обставина повинна бути підтверджена певними належними засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Оскільки спірна сума позивачем визначена на підставі положень договору щодо відповідальності сторін, а посилання на нього у замовленні відсутні та оригінал договору суду не наданий , а ксерокопія судом не прийнята як належний доказ, то господарський суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами правомірність вимог щодо стягнення з відповідача спірної суми на підставі п.4.1 договору.
Суд також зазначає, що позивач фактично не визначив правову природу нарахованої до стягнення суми, яка є предметом спору і визначена в договорі як збитки, а не господарські санкції за неналежне виконання зобов'язань по договору перевезення.
Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 933 ЦК України встановлено, що у разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).
Враховуючи, що відповідачем було прийняте до виконання замовлення позивача від 05.11.08р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому обумовлений строк його доставки за визначеною адресою, але без посилання на договір 05.11-1 від 05.11.08р., то позивач мав право на відшкодування йому збитків у разі їх заподіяння в результаті прострочення доставки вантажу при умові доведеності зазначеного.
Пред'явлена позивачем сума не є реальними збитками і крім того позивачем не доведено факт прострочення відповідачем доставки вантажу, оскільки вантаж був доставлений 06.11.08р., тобто в строк та за адресою, визначеній в замовленні, що підтверджується відміткою та штампом позивача на накладній.
Причини фактичної затримки в прийнятті вантажу (13.11.08р.), зазначені відповідачем, не спростовані позивачем.
З урахуванням всіх викладений обставин та мотивів вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Судові витрати у справі покладаються на позивача.
На підставі ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову Дочірнього підприємства фірма „Екотехніка - М”, м. Київ до Приватного підприємства „Автопланета”, м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій у сумі 3500грн. - відмовити.
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до Донецького апеляційного господарського суду з дня його прийняття.
Суддя