"04" вересня 2009 р.
Справа № 12/3-1330
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом спільного малого підприємства «Магістр», с. Плотча, Тернопільського району, Тернопільської області
до дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль
за участю представників від:
Позивача: Чорняк М.П. -представник (дов. №1/01 від 02.02.2009р.)
Відповідача: Дем'яновська Н.А. - представник
Суть справи:
Спільне мале підприємство «Магістр» звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»- 1434839грн.01коп. із них: 1299678грн.54коп. боргу за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів №16/03-1, 100153грн.37коп. пені, 12519грн.17коп. -3 % річних та 22487грн.93коп. втрат від інфляції.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву від 06.08.2009р. №06-2/1364 та його повноважний представник в судовому засіданні 10.08.2009р. проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу нафтопродуктів №16/03-1 від 16.03.2006р. з спільним малим підприємством "Магістр" укладений начальником філії "Тернопільський доркомплект" ДП "Тернопільський облавтодор" без належних повноважень на його укладання, що є підставою недійсності правочину відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України, за таких обставин, беручи до уваги те, що сторони в договірні відносини не вступали, то позивачем не дотримано порядку врегулювання спору відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, оскільки вимога без дати та без номеру, адресована філії, при цьому така не відповідає вимогам її вручення (не відомо кому вимога вручена, оскільки на ній відсутні необхідні вимоги, які передбачені діловодством), а не юридичній особі, на юридичну адресу якої ні претензія, ні вимога про оплату не надходила; крім того, в доданому позивачем розрахунку заборгованості не відображено оплат філії на суму 1500000,00грн., оскільки філією перераховано позивачу в оплату за поставлені нафтопродукти 1900000,00грн., а отже повністю здійснено оплату поставленого товару, разом з тим, в платіжних дорученнях про перерахування коштів в графі "призначення платежу" зазначено "згідно накладної…", оскільки за наслідками поставки виписувалися саме накладні, а не рахунки, як це передбачено договором, також в податкових накладних, виписаних по факту поставки в графі "умови поставки" вказано "накладна", а не "договір", що свідчить про те, що філія сплачувала кошти за отриманий товар згідно накладних, а не на виконання договору, а тому незаконним є нарахування штрафних санкцій. Також в доповненнях до заперечень на позовну заяву від 20.08.2009р. зазначив, що згідно зі ст.. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, якій відповідно до установчих документів виступають від її імені, проте Положенням філії "Тернопільський доркомплект" не передбачено повноважень філії щодо представництва і захисту інтересів юридичної особи, а відтак вимога направлена філії, а не юридичній особі, тому остання не відповідає приписам п.а.) ч. 3 ст. 6 ГПК України.
Позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог від 21.07.2009р. №21/07-1, а саме: просить стягнути з відповідача 899678,54грн. боргу, 107446,30грн. пені, 13430,80грн. річних, 36784,40грн. втрат від інфляції.
Представник відповідача в судовому засіданні 31.08.2009р. підтвердив факт отримання від позивача заяви про уточнення позовних вимог від 21.07.2009р., крім того представник позивача в судовому засіданні в якості доказу відправки відповідачу даної заяви долучив до матеріалів справи фіскальний чек пошти від 21.07.2009р. №0560.
Господарський суд, розглянувши в судовому засіданні 31.08.2009р. подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, яка по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу, та, одночасно, про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції, річних та пені, враховуючи, що така подана позивачем відповідно до вимог ст.22 ГПК України до прийняття рішення у справі, прийняв таку і спір вирішується відповідно до уточнених позовних вимог.
Сторони на вимогу суду здійснили звірку розрахунків і надали суду відповідний акт від 25.08.2009р., який підписаний представниками та завірений печатками сторін, в якому встановлено, що заборгованість відповідача станом на 25.08.2009р. становить 699678,54грн.
В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.09.2009р. до 15год.00хв.
02 вересня 2009р. від позивача надійшла заява (доповнення до позовної заяви №01/09-02 від 01.09.2009р.), в якій позивач відповідно до ст. 22 ГПК України зменшує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, втрат від інфляції та збільшує позовні вимоги в частині стягнення пені, річних, а також просить стягнути з відповідача відсотки за користування коштами відповідно до приписів ст.. 694ЦК України, а саме: просить стягнути з відповідача 699678,54грн. боргу, 119753,33грн. пені, 13701,82грн. річних, 29396,30грн. втрат від інфляції та 259935,71грн. відсотків за користування коштами.
Разом з тим, 04.09.2009р. Позивач відповідно до ст.. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог від 03.09.2009р., а саме: просить стягнути з відповідача 699678,54грн. боргу, 13701,82грн. -3% річних та 29396,30грн. втрат від інфляції.
Після перерви в судовому засіданні 04.09.2009р. позивач відповідно до ст.. 22 ГПК України також звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог від 04.09.2009р., в якій просить стягнути з відповідача 699678,54грн. боргу, 13701,82грн. -3% річних та 29396,30грн. втрат від інфляції, тобто зменшує позовні вимоги в частині стягнення боргу та збільшує позовні вимоги в частині стягнення річних та втрат від інфляції ( просить стягнути з відповідача 13701,82грн. річних за період з 15.04.2009р. по 04.09.2009р., та 29396,30грн. втрат від інфляції за період квітень -червень 2009р.).
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що дана заява була вручена відповідачу і він з нею ознайомлений.
Розглянувши подані позивачем заяви уточнення позовних вимог від 03.09.2009р. та від 04.09.2009р., які є ідентичними, враховуючи, що такі подані позивачем відповідно до вимог ст.22 ГПК України до прийняття рішення у справі, а тому приймаються судом і спір вирішується відповідно до уточнених позовних вимог.
Враховуючи подання позивачем вищезазначених заяв про уточнення позовних вимог, беручи до уваги неподання останнім доказів надсилання (вручення) відповідачу заяви - доповнення до позовної заяви №01/09-02 від 01.09.2009р., (яка по суті є одночасно заявою про часткове збільшення та часткове зменшення позовних вимог), то така (заява - доповнення до позовної заяви №01/09-02 від 01.09.2009р.) судом відхиляється.
Відповідач в поясненнях від 03.09.2009р. №06-2/1487 повторно зазначив, що ДП "Тернопільський облавтодор" доручення начальнику філії "Тернопільський доркомплект" Чорнію Є.Б. на укладення договору купівлі -продажу нафтопродуктів від 16.03.2006р. не видавалось.
Відповідач в заяві від 04.09.2009р. та повноважний представник відповідача в судовому засіданні 04.09.2009р. факт отримання товару філією підтвердив, позовні вимоги про стягнення 699678,54грн. боргу, 13701,82грн. -3% річних та 29396,30грн. втрат від інфляції визнав повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарським судом встановлено наступне:
16 березня 2006 року між спільним малим підприємством "Магістр" та філією "Тернопільський доркомплект" ДП "Тернопільський облавтодор" укладено договір купівлі -продажу нафтопродуктів №16/03-1, далі -договір, згідно з умовами п. 1.2., .1.2, 2.1., 2.7. якого Продавець (позивач по справі) зобов'язався продати, а Покупець (відповідач по справі) зобов'язався купити товар - нафтопродукти (дизпаливо, бензин автомобільний А-95, А-92, А-), найменування, асортимент та кількість якого зазначено в рахунках -фактурах та видаткових накладних, які оформляються на підставі окремих додатків -специфікацій, на основі пред'явлених доручень, здійснивши попередню оплату на розрахунковий рахунок Продавця згідно виписаних рахунків.
Відповідно до приписів ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідачем не надано суду доказів визнання недійсним договору купівлі -продажу нафтопродуктів №16/03-1 від 16.03.2006р. в судовому порядку, і останній не є нікчемним правочином виходячи із приписів ЦК України.
Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, тобто, юридичні особи.
Згідно довідки №31-140 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 28.11.2007р., станом на 28 листопада 2007 р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться - філія "Тернопільський доркомплект" дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", ідентифікаційний код 26197649, місцезнаходження: Тернопільської обл., Тернопільський район, с. Острів, вул. Промислова будинок 3Б; правовий статус суб'єкта - без права юридичної особи.
У відповідності до вимог статті 1 Господарського процесуального кодексу України № 1798-ХІІ від 6.11.1991 р. з наступними змінами право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, які є юридичними особами та у відповідності до статті 21 вказаного Кодексу сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Враховуючи те, що Тернопільський доркомплект філія є філією дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" і не є юридичною особою, а відтак не може виступати відповідачем в судовому процесі, а тому дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" є належним відповідачем по справі.
Як слідує з матеріалів справи, і що підтвердили представники сторін в судовому засіданні, позивач по видаткових накладних №РН-0000057 від 30.01.2009р., №РН-0000058 від 30.01.2009р., №РН-0000059 від 30.01.2009р., №РН-0000060 від 30.01.2009р., №РН-0000089 від 05.02.2009р., №РН-0000093 від 06.02.2009р., №РН-0000104 від 11.02.2009р., №РН-0000122 від 19.02.2009р., №РН-0000266 від 01.04.2009р., №РН-0000359 від 29.04.2009р., №РН-0000439 від 20.05.2009р., через матеріально відповідальну особу філії по виписаних довіреностях (копії накладних та довіреностей знаходяться в матеріалах справи) поставив філії відповідача товар (нафтопродукти) на загальну суму 1941646,29грн.
Оскільки сторони не обумовили строк оплати філією "Тернопільський доркомплект" ДП "Тернопільський облавтодор" отриманого товару без попередньої оплати, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач стверджує, що філією "Тернопільський доркомплект" ДП "Тернопільський облавтодор" свої зобов'язання щодо оплати товару виконані частково, і не зважаючи на вимогу здійснити погашення існуючої заборгованості, (вимога отримана останньою 08.04.2009р., про що свідчать відмітка на вимозі про отримання (вх..№42 від 08.04.2009р.) та що підтверджується витягом з журналу реєстрації вхідної кореспонденції філії, копія якого знаходиться в матеріалах справи, а тому строк виконання зобовзань відповідно до приписів ст. 530 ЦК України до 15.04.2009р. включно), борг останнього на день розгляду справи складає 699678,54грн., що також визнав відповідач в наданому суду акті звірки взаєморозрахунків від 25.08.2009р., який підписаний представниками та завірений печатками сторін, в якому встановлено, що заборгованість відповідача станом на 25.08.2009р. становить 699678,54грн., а також в заяві відповідача від 04.09.2009р. та його повноважним представником в судовому засіданні 04.09.2009р.
Як вбачається із вищезазначеної вимоги про сплату боргу, остання пред'явлена для оплати товару, поставленого по накладним №РН-0000057 від 30.01.2009р., №РН-0000058 від 30.01.2009р., №РН-0000059 від 30.01.2009р., №РН-0000060 від 30.01.2009р., №РН-0000089 від 05.02.2009р., №РН-0000093 від 06.02.2009р., №РН-0000104 від 11.02.2009р., №РН-0000122 від 19.02.2009р., №РН-0000266 від 01.04.2009р), і позивачем не надано суду доказів звернення до філії відповідача з вимогою про сплату боргу за поставлений товар в сумі 51232,80грн. згідно видаткових накладних №РН-0000359 від 29.04.2009р., №РН-0000439 від 20.05.2009р. Фактично першою вимогою про оплату вказаного товару слід вважати позовну заяву (яка направлена відповідачу 17.06.2009р., про що свідчить фіскальний чек пошти від 17.06.2009р. №5366), в якій висувається вимога оплатити решту заборгованості, тому термін виконання зобов'язання відповідача по сплаті боргу в сумі 51232,80грн. відповідно до приписів ст.. 530 ЦК України слід вважати таким, що настав з 01.07.2009р. (з врахуванням строку пошто перебігу).
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, або про повну сплату боргу за поставлений товар згідно договору по вищезазначеним накладним товар не надав, борг визнав повністю, а тому позов в частині стягнення з відповідача 699678,54грн, боргу підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та визнаний відповідачем.
Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за квітень (з 16.04.2009р.) -червень 2009р. (включно) становить 29396грн.30коп. та 3% річних від простроченої суми, що за період з 16.04.2009р. по 04.09.2009р. становить 13363грн.53коп.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 338грн.29коп. -3% річних задоволенню не підлягають, оскільки згідно наданого позивачем розрахунку останні нараховувалися з 15.04.2009р., тоді як строк виконання зобов'язань по оплаті товару був включно до 15.04.2009р. і вважається простроченим відповідно з 16.04.2009р., крім того за період з 20.05.2009р. по 09.07.2009р. річні нараховані позивачем з врахуванням суми боргу (51232,80грн.), строк сплати якої настав з 01.07.2009р.
При таких обставинах позов в частині стягнення 699678,54грн. боргу, 13363,53грн. - 3% річних та 29396,30грн. втрат від інфляції підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і визнаний відповідачем.
Державне мито згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, на користь спільного малого підприємства «Магістр», с. Плотча, Тернопільського району, Тернопільської області -699678грн.54коп. боргу, 13363грн.53коп. річних, 29396грн.30коп. втрат від інфляції, 7424грн.38коп. витрат по сплаті державного мита, 315грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позову -відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „____”________2009р. через місцевий господарський суд.
Суддя