"18" липня 2006 р.
Справа № 9/427-05-11723
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Мацюри П.Ф.
Суддів: Андрєєвої Е.І.,
Ліпчанської Н.В.
При секретарі Куриленко А.В.
за участю представників :
від позивача Чилібійського Ю.С. за довіреністю б/н, від 31.03.06р.
від відповідача Грицюти А.П.., за довіреністю №93, від 15.07.06р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП «Дослідне господарство «Комунар» Одеського інституту агропромислового виробництва
на рішення господарського суду Одеської області від 13.03. 2006 року
по справі № 9/427-05-11723
за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Іллічівськ Одеської області
до ДП «Дослідне господарство «Комунар» Одеського інституту агропромислового виробництва
про стягнення 225 571,53 грн.
Встановив:
Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Іллічівськ Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ДП «Дослідне господарство «Комунар» Одеського інституту агропромислового виробництва заборгованості в сумі 255 534,68 грн. Свої позовні вимоги позивач мотивує порушенням з боку відповідача Кредитного договору №58-02/483 від 10.05.2005р. на придбання паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, отрутохімікатів, мінеральних добрив, запасних частин, матеріалів, оплату електроенергії, оплату послуг в сумі 200 000 грн., під пільгову ставку в 17% річних, терміном користування на 12 місяців.
В січні 2006р. позивач надав до суду додаткову позовну заяву про стягнення з ДП «Дослідне господарство «Комунар» Одеського інституту агропромислового виробництва заборгованість за Кредитним договором в сумі 225 571,53 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області ( суддя Бакланова Н.В.)
позов задоволено частково , стягнуто з ДП «Дослідне господарство «Комунар» Одеського інституту агропромислового виробництва на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Іллічівськ Одеської області заборгованості в сумі 165 571,53 грн., 1 655 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивоване наступним.
Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав і інтересів встановлені, зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 ГК України..
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд застосував положення п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, щодо права господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки /штрафу, пені/, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд оцінив, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступень виконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання та невідповідність розміру штрафу наслідкам порушення.
Суд оцінив порушення відповідачем п.4.2.3. Кредитного договору щодо ненадання інформації про свою фінансово-господарську діяльність, як одне правопорушення, тому зменшив суму штрафу з 90 000,00 грн. до 30 000,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ДП «Дослідне господарство «Комунар» Одеського інституту агропромислового виробництва звернулось з апеляційною скаргою від 08.06.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2006р. по справі № 9/427-05-11723, зазначаючи що дане рішення прийняте судом першої інстанції являється неправомірним, винесеним всупереч нормам чинного законодавства та без додержання вимог ст.ст. 33, 38 ГПК України.
Суть порушень складається з того, що судом справа розглянута у відсутність представника у судовому засіданні.
Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Іллічівськ Одеської області проти апеляційних скарг заперечує з підстав викладених у відзивах на апеляційні скарги, відповідно яких вказує, що рішення прийняте господарським судом Одеської області є законним і обґрунтованим, таким, що повно і всебічно відображає обставини справи і правильно встановлює юридичну сутність та характер спірних правовідносин, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Ознайомившись з доводами апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи та обставини на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
10.05.2005р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Іллічівськ Одеської області» та Державним підприємством «Дослідне господарство «Комунар» Одеського інституту агропромислового виробництва було укладено кредитний договір №58-02/483 на придбання поливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, отрутохімікатів, мінеральних добрив, запасних частин, матеріалів, оплату електроенергії, оплату послуг в сумі 200 000,00 грн., під пільгову ставку в 17% річних, терміном користування на 12 місяців.
В листопаді 2005р. відповідач надав банку документи про реорганізацію Дослідного господарства «Комунар» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Української академії аграрних наук у Державне підприємство «Дослідне господарство «Комунар» Одеського інституту агропромислового виробництва, який є правонаступником у частині майна, майнових прав і зобов'язань реорганізованого Дослідного господарства.
В забезпечення зобов'язань по погашенню кредиту між Промінвестбанком та позичальником був укладений Договір застави №58-02/484 від 10.05.2005р. предметом якого є зерно озимої пшениці врожаю 2005р. на посівній площі 500 гектарів оціночною вартістю 1 000 000, 00 грн.
Відповідно до умов п.2.2 Кредитного договору позичальник повинен погашати кредит частинами відповідно до встановленого графіку. Позивач стверджує, що взяті на себе зобов'язання ДП «Комунар» не виконує.
Згідно графіку, відповідач повинен повернути банку кредит в сумі 30 000, 00 грн. не пізніше 04.09.2005р., однак відповідач повернув кредит лише 12.09.2005р.; 04.10.2005р. відповідач повинен був повернути кредит в розмірі 30 000,00 грн., але тільки 27.10.2005р. відповідач повернув 15660,50 грн., а 04.11.2005р. повернув ще 14 339,50 грн.; 04.11.2005р. відповідач повинен був повернути банку ще 30 000,00 грн., але 04.11.2005р. повернув лише 3384,50 грн. та 07.11.2005р. 1487,67 грн., 01.12.2005р. -79,09 грн., 04.12.2005р. відповідач повинен був повернути ще 30 000,00 грн., але 27.12.2005р. повернув 20 000,00 грн., та 28.12.2005р. -10 509,38 грн., 04.01.2006р. відповідач повинен був повернути кредит в сумі 20 000,00 грн., але не повернув.
Виходячи з вищенаведеного станом на 17.01.2006р. відповідачем прострочено часткове погашення кредиту в сумі 44 539,36 грн. відповідно до графіку погашення кредиту. Згідно з п. 4.3.4 Кредитного договору у випадку порушення відповідачем графіку погашення кредиту банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених Кредитним договором.
За умовами п.3.1 Кредитного договору у випадку, якщо рахунки контрагентів позичальника, на які перераховуються кошти з позичкового рахунку, відкриті в інших банках, позичальник зобов'язаний протягом 5 банківських днів з дати кожного перерахування сплатити банку комісійну винагороду за переказ кредитних коштів в інший банк у розмірі 0,1% від суми перерахування на відкритий банком рахунок №6111290103. Так, згідно оборотів позичкового рахунку відповідача сума кредиту у розмірі 187 295,00 грн. була перерахована в інші банки. Комісійна винагорода в сумі 187,30 грн. відповідачем банку не перерахована.
Позичальником також порушувались умови п. 3.14.1 Кредитного договору щодо направлення на поточний рахунок в банку 100% виручки від реалізації. Так, згідно наданих відповідачем звітів про фінансові результати (форма№2) вбачається, що за третій квартал в період з 01.07.2005р. по 30.09.2005р. виручка від реалізації відповідача складає 832 000,00 грн., а відповідно до довідки про рух грошових коштів відповідача, на рахунок філії «Відділення Промінвестбанку в м. Іллічівську Одеської області» надійшло лише 8394,94 грн. Відповідно до п. 3.14.3 при порушенні цих умов банк також має право вимагати дострокового погашення кредиту.
Згідно п.4.2.3 Кредитного договору ДП «Дослідне господарство «Комунар» зобов'язалось надавати представникам банку за їх першою вимогою у строк не більш 3 робочих днів документи, що підтверджують цільове використання кредиту, а також документи, що підтверджують наявність, стан та рух заставленого майна, але в установлені строки фінансова звітність не надавалась.
Банком неодноразово листами №58-02/1422 від 06.09.2005р., №58-02/1259 від 03.08.2005р. попереджався позичальник про несвоєчасне надання необхідних документів, однак вказані документи не були своєчасно надані. За невиконання даних умов договором передбачено штраф у розмірі 15% від суми кредиту за кожний випадок невиконання (п.5.5), що, згідно розрахунку позивача, складає 90 000,00 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем систематично порушувався графік погашення кредиту та інші умови Кредитного договору, 08.09.2005р. останньому була направлена претензія (вих. №58-07/1450) з вимогою достроково повернути заборгованість по кредиту, сплатити банку комісійну винагороду за переказ кредитних коштів в інший банк у розмірі 0,1% від суми перерахування на відкритий банком рахунок №6111290103, що складає 187,30 грн., а також сплатити банку штраф у розмірі 90 000,00 грн. за невиконання п.4.2.3 Кредитного договору.
Претензія була отримана відповідачем 16.09.2005р., однак на претензію не відповів, заборгованість по кредиту не повернув, комісійну винагороду та штраф не сплатив.
Також відповідно до п.3.5 Кредитного договору у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 25% річних. Таким чином, станом на 17.01.2006р. відповідач неправомірно користувався кредитом у вересні 2005р. з 04.09.2005р. по 11.09.2005р. включно, у жовтні 2005р. з 04.10.2005р. по 26.10.2005р. включно та з 27.10.2005р. по 31.10.2005р., у листопаді 2005р. в період з 01.11.2005р. по 03.11.2005р. включно, з 04.11.2005р. по 06.11.2005р. включно, з 07.11.2005р. по 30.11.2005р. включно, у грудні 2005р. в період з 01.12.2005р. по 03.12.2005р. включно, з 04.12.2005р. по 26.12.2005р. включно, з 27.12.2005р. по 28.12.2005р., з 28.12.2005р. по 31.12.2005р. включно, у січні 2006р. в період з 01.01.2006р. по 03.01.2006р. включно, з 04.01.2006р. по 16.01.2006р. включно. За цей період відсотки за неправомірне користування кредитом, які повинен сплатити ДП «ДГ «Комунар» складають 844,87 грн.
Відповідно до договору застави в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором в заставу було оформлено зерно озимої пшениці врожаю 2005р., яке після збору стає предметом застави незалежно від категорії зерна. Згідно звіту №7-сг станом на 30.08.2005р. по господарству зібрано 1 390 тон зерна пшениці. За результатом перевірки банком встановлено, що фактична наявність предмету застави становить 49 тон зерна пшениці, тобто предмет застави реалізований, а заборгованість по кредиту не погашена. Інше майно в заставу банку не передано. Таким чином, кредит не було забезпечо, в результаті чого, згідно нормативів НБУ, банк вимушений формувати резерв, що приводить до вилучення коштів із обігу та збитків. Згідно ст. 17 Закону України «Про заставу» заставодавець (відповідач) може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя (банка), але банк такої згоди заставодавцю (відповідачу) не надавав. П.4.3.4 Кредитного договору та п.4.1.2 Договору застави передбачають, що банк має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов'язань, що випливають із Кредитного договору.
Крім того, в порушення вимог п.6.7 Кредитного договору позичальник в триденний термін письмово не повідомив банк про зміну в статутних документах. Зміни до Статуту ДП «ДГ «Комунар» були внесені 18.07.2005р. Про внесення змін до Статуту позичальник повідомив банк лише 31.10.2005р. За невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п.6.7 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 15% від суми кредиту, що складає 30 000, 00 грн. Штраф в сумі 30 000,00 грн. банку позичальником не сплачений.
Позивач стверджує, що відповідачем також порушуються умови Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.1.2003р. №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за №1172/8493 щодо заміни картки із зразками підписів у зв'язку з реорганізацією підприємства. З моменту реорганізації підприємства позичальник не надав до банку нової картки із зразками підписів та відбитком печатки, не зважаючи на лист про її надання, який був направлений позичальнику банком 28.10.2005р. (вих. №58-07/1650).
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на зазначене, господарським судом прийнято рішення від 13.03.2006р. з урахуванням всіх обставин і матеріалів справи, та чинного законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга ДП «Дослідне господарство «Комунар» Одеського інституту агропромислового виробництва задоволенню не підлягає.
Із матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції розгляд справи відкладався три рази у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання, про час і місце він вчасно повідомлявся.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування рішення та спростовуються матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2006 р. залишити без змін, а апеляційну ДП «Дослідне господарство «Комунар» Одеського інституту агропромислового виробництва без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку.
Головуючий П.Ф.Мацюра
Судді: Е.І. Андрєєва
Н.В.Ліпчанська