"18" липня 2006 р.
Справа № 4/91-06-2284
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого: Петрова М.С.
Суддів: Разюк Г.П.
Колоколова С.І.
(Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №61 від 3.07.06 р. колегію суддів у складі Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В., Андреєвої Е.І. замінено на колегію суддів складі Разюк Г.П., Петрова Н.С., Колоколова С.І. для розгляду справи №4/91-06-2284)
При секретарі: Гудимі І.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: Козак Ф.І., дов. №675 від 26.06006 р.
Кульча А.Г., дов. №816 від 11.07.06 р.
від відповідача: Петров В.С., довір. № 7 від 24.05.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного комунального підприємства теплових мереж «Ізмаїлтеплокомуненерго»
на ухвалу господарського суду Одеської області від 24.05.2006 р.
по справі № 4/91-06-2284
за позовом Державного комунального підприємства теплових мереж «Ізмаїлтеплокомуненерго»(далі по тексту ДКП «Ізмаїлтеплокомуненерго»)
до Комунального підприємства «Житсервіс-3»
про визнання робіт виконаними та встановлення їх ціни
01.03.2006р. ДКП «Ізмаїлтеплокомуненерго»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до КП «Житсервіс-3»про визнання робіт по обслуговуванню внутрібудинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання виконаними підрядчиком в повній мірі та встановити, що ціна виконаних робіт відповідає умовам договору і обсягам виконаних робіт.
26.04.06 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати, що роботи, вказані у Переліках виконаних робіт за період з липня 2003 р. по січень 2005 р. по обслуговуванню внутрібудинкових мереж опалення та гарячого водопостачання, що належать КП «Житсервіс-3», ДКП «Ізмаїлтеплокомуненерго»виконані в повній мірі відповідно до договору від 16.07.2003 р.
Крім того, позивач просив визнати, що фактичні витрати на виконання робіт по обслуговуванню внутрібудинкових мереж, що належать КП «Житсервіс-3», складають з липня 2003 р. по січень 2005 р. 125389,06 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Літвінов С.В.) від 24.05.2006 р. провадження у справі припинено на підставі п.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із тим, що даний спір не підвідомчий господарському суду.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Одеської області від 24.05.06 р. ДКП «Ізмаїлтеплокомуненерго»звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу та направити справу на новий розгляд в місцевий господарський суд.
В обґрунтування апеляційної скарги ДКП «Ізмаїлтеплокомуненерго» посилається на те, що даний спір є господарським і підлягає вирішенню в господарських судах України, так як відповідно до ст.20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, тому відповідно із ст.12 ГПК України даний спір підвідомчий господарському суду, оскільки спір виник при виконанні договору від 16.07.03 р., укладеному з відповідачем.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник просив залишити оскаржену ухвалу без змін, вважаючи її обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.114 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 3 ст.22 Закону України «Про судоустрій України»передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з ч.1 ст.21 ГПК України сторонами у судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає ст.1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Враховуючи що сторонами у даній справі є юридичні особи, а спір між цими особами згідно із позовною заявою ДКП «Ізмаїлтеплокомуненерго»виник з договору про розрахунок за обслуговування внутрібудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання від 16.07.03 р., у суду 1 інстанції не було законних підстав для застосування п.1 ст.80 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: позовної заяви, апеляційної скарги спір між сторонами виник внаслідок того, що відповідач відмовляється сплачувати виконані по договору від 16.07.2003 р. роботи і порушує його право на отримання винагороди за виконані роботи.
За захистом свого права ДКП «Ізмаїлтеплокомуненерго»звернулося із позовом до відповідача про визнання виконаними робіт за договором від 16.07.03 р. та встановлення ціни фактичних витрат при виконанні цих робіт.
Відповідно із ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч.2 ст.16 ЦК України. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Наявні матеріали справи свідчать про те, що предмет позову не відповідає способам захисту цивільних прав, передбаченим ст.16 ЦК України, іншій спосіб захисту, а ні договором, а ні законом не встановлено, тому місцевий господарський суд повинен був відмовити у задоволені позову, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю господарському суду.
За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДКП «Ізмаїлтеплокомуненерго»підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду Одеської області від 24.05.06 р. скасуванню, позов залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства теплових мереж «Ізмаїлтеплокомуненерго»задовольнити частково, ухвалу господарського суду Одеської області від 24.05.06 р. скасувати, у позові відмовити.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.С. Петров
Суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк