Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
Іменем України
03.09.2009
Справа №2-22/2453-2009
За позовом - ВАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6
до відповідача - ОП «Кримтеплокоммуненерго», м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а в особі Ялтинської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго», м. Ялта, вул. Червоних партизан, 5а
про стягнення 14282,14 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - Степанов В.А., представник, дов від 05.01.2009 року
від відповідача - Михайлова Ю.В., представник, дов від 25.12.2008 року
Обставини справи:
Позивач - ВАТ «Крименерго» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ОП «Кримтеплокоммуненерго» в особі Ялтинської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14282,14 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідачем була перевищена договірна величина споживання електричної енергії, встановлена відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 33 від 17.02.2003 року.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав борг на суму 2856,43 грн., посилаючись на те, що укладений між сторонами договір № 33 від 17.02.2003 року не переоформлювався відповідно до Постанови НКРЕ від 17.10.2005 року № 910, та на звернення відповідача до позивача щодо збільшення договірної величини споживання електричної енергії, останнім відповідач убуло відмовлено.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
17.02.2003 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 33 на постачання електричної енергії.
Згідно до додатку № 1 до договору № 33 від 17.02.2003 року договірна величина споживання електричної енергії на травень 2008 року була встановлена у обсязі 24530 кВт/год, в той час як фактичне споживання склало 56254 кВт/год; за звітний період травень 2008 року перевищення склало 31724 кВт/год на суму 14282,14 грн.
Так, позивачем відповідачу був виставлений рахунок на оплату № 28/2 від 28.05.2008 року, а.с. 20.
Відповідно з п. 1.2 Правил користування електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (далі за текстом - Правила), зі змінами, внесеними Постановою НКРЕ від 17.10.2005р. №910, договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.
Згідно із п. 4.2 Правил, відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання. Також, тим ж пунктом Правил передбачено, що у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.
Відповідно до п. 6.16. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Нацкомелектроенергетики від 31.07.1996 № 28, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Пунктом 6.17. встановлено, що у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 14282,14 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09 вересня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Ялтинської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго» (м. Ялта, вул. Червоних партизан, 5а, рахунок № 26005215121272 УСБ м. Ялта, МФО 324270, ЄДРПОУ 26273184) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 в філії КРУ Ощадбанк м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість у розмірі 14282,14 грн.
3. Стягнути з Ялтинської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго» (м. Ялта, вул. Червоних партизан, 5а, рахунок № 26005215121272 УСБ м. Ялта, МФО 324270, ЄДРПОУ 26273184) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 в філії КРУ Ощадбанк м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 142,82 грн. державного мита.
4. Стягнути з Ялтинської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго» (м. Ялта, вул. Червоних партизан, 5а, рахунок № 26005215121272 УСБ м. Ялта, МФО 324270, ЄДРПОУ 26273184) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 в філії КРУ Ощадбанк м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.