Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
22.06.2009
Справа №2-7/2299-2009
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» (86102, Донецька область, м. Макіївка, вул. Мінська, 11А, ідентифікаційний код 34685512)
До відповідача Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ідентифікаційний код 00036860)
Про визнання дійсною додаткової угоди.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача - Петров М. Л., предст., дов. від 30.03.2009 р.
Від відповідача - Татаренко О. О., предст., дов. №07-Д від 14.01.2009 р.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання дійсною укладену між сторонами 31.12.2008 р. додаткову угоду до договору купівлі-продажу №281 від 26.01.2007 р. нерухомого майна, а саме: першої нитки водоводу «Ленінський район - м. Керч».
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами у справі 26.01.2007 р. був укладений договір купівлі-продажу, умовами якого був передбачений обов'язок позивача завершити роботи по демонтажу об'єкта приватизації протягом восьми місяців. Позивач зазначає, що строк виконання цього обов'язку був продовжений шляхом укладення додаткової угоди від 21.01.2008 р., яка була визнана дійсною рішенням ГС АР Крим від 13.03.2008 р. у справі №2-4/2162-2008. ТОВ «ФПГ Металпромресурс» посилається на те, що 31.12.2008 р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору купівлі-продажу від 26.01.2007 р., якою строк завершення робіт по демонтажу був продовжений до 23.12.2009 р., проте, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення цієї угоди, що стало підставою для звернення до суду з позовом про визнання угоди дійсною в порядку статті 220 Цивільного кодексу України.
Відповідач у судове засідання з'явився, однак відзив на позов не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.
За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
26.01.2007 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, пунктом 1.1 якого передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю майно, що належить Автономній Республіці Крим - першу нитку водоводу «Ленінський район - м. Керч», що знаходиться на балансі Керченського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, збудовану за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим (за винятком дільниць від ПК 3773 до ПК 3780, від ПК 3785+50 до ПК 3793+40, від ПК 3798+40 до ПК 3808+40 і від ПК 3933+14 до ПК 3938+50), розташовану за адресою: АР Крим, м. Керч, що є власністю Автономної Республіки Крим, а Покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Відповідно до пункту 1.2 Договору право власності на об'єкт приватизації переходить до Покупця з моменту оплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації з урахуванням ПДВ та підписання акта приймання-передачі між представником органу приватизації і покупцем.
Відповідний акт приймання-передачі був підписаний між сторонами 11.06.2007 р.
Обов'язки покупця були визначені сторонами в пункті 5.1 Договору, яким, серед іншого, передбачено, що покупець повинен завершити роботи з демонтажу (розбирання) об'єкта приватизації протягом восьми місяців з дня підписання акта приймання-передачі об'єкта приватизації (п. п. б) п. 5.1 Договору).
21.01.2008 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» була підписана додаткова угода до договору купівлі-продажу від 26.01.2007 р., якою до вищевказаного підпункту б) пункту 5.1 були внесені зміни та виконання позивачем свого обов'язку було продовжено до 12.10.2008 р.
Зазначена додаткова угода була визнана дійсною рішенням ГС АР Крим від 13.03.2008 р. у справі №2-4/2162-2008.
Рішенням Ленінської районної ради №173-23/5 від 06.11.2008 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» була надана згода на внесення змін до п. п. б) п. 5.1 договору купівлі-продажу №281 від 26.01.2007 р. об'єкта - першої нитки водоводу «Ленінський район - м. Керч» шляхом викладення його в наступній редакції: «завершити роботи з демонтажу об'єкта приватизації протягом одного року після підписання додаткової угоди».
Після цього, на засіданні комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації від 23.12.2008 р. було вирішено укласти відповідну додаткову угоду, що підтверджується протоколом №14 від 23.12.2008 р.
31.12.2008 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» була підписана додаткова угода до договору купівлі-продажу №281 від 26.01.2007 р., якою підпункт б) пункту 5.1 договору був викладений в наступній редакції: «завершити роботу з демонтажу (розбирання) об'єкта приватизації у термін до 23 грудня 2009 року».
Листом від 15.04.2009 р. позивач звернувся до Фонду майна АР Крим з проханням забезпечити явку представника до нотаріальної контори для посвідчення укладеної додаткової угоди. Ухилення відповідача від вчинення відповідних дій стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема визнання правочину дійсним.
Укладений між сторонами договір №281 від 26.01.2007 р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу нерухомого майна.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Вказаний вище договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу В. А. Петуховою та зареєстрований в реєстрі за №281.
Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Отже, укладена між сторонами додаткова угода від 31.12.008 р. до договору купівлі-продажу №281 від 26.01.2007 р. підлягає нотаріальному посвідченню.
Судом встановлено, що сторонами не здійснено нотаріального посвідчення додаткової угоди.
Частиною 1 статті 220 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
У відповідності до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З огляду на зазначене, сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови, одна сторона має право відхилити вимоги другої сторони щодо вчинення певних дій навіть тоді, коли він судом не визнаний недійсним.
Виходячи з того, що додаткова угода від 31.12.2008 р. до договору купівлі-продажу №281 від 26.01.2007 р. нотаріально не посвідчена, у відповідності до частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України вона є нікчемною, а отже згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України не покладає на сторін ніяких обов'язків.
Однак, при цьому відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Так, зокрема, частиною 2 статті 220 цього Кодексу передбачено, що, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно з Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням договорів недійсними» №02-5/111 від 12.03.1999 р., з наступними змінами та доповненнями, якщо однією з сторін угода виконана повністю або частково, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, господарський суд на підставі частини другої статті 47 Цивільного кодексу вправі за позовом сторони, яка виконала угоду, визнати таку угоду дійсною. Судове рішення у цьому випадку замінює нотаріальне посвідчення.
Як вже було вказано вище, об'єкт купівлі-продажу був переданий у власність позивача за відповідним актом приймання-передачі від 11.06.2007 р. В свою чергу, факт повної оплати вартості майна був встановлений Господарським судом в процесі розгляду справи №2-4/2162-2008, зазначений в рішенні від 13.03.2008 р. та є преюдиціальним.
Отже, ухилення відповідача від нотаріального посвідчення додаткової угоди від 31.12.2008 р. до договору купівлі-продажу №281 від 26.01.2007 р. є безпідставним, безумовно порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс», а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати дійсною укладену 31.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» (86102, Донецька область, м. Макіївка, вул. Мінська, 11А, ідентифікаційний код 34685512) та Фондом майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ідентифікаційний код 00036860) додаткову угоду до договору купівлі-продажу №281 від 26.01.2007 р. нерухомого майна, а саме: першої нитки водоводу «Ленінський район - м. Керч».
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.