Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
Іменем України
06.07.2009
Справа №2-12/2147-2009
За позовом - Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (м.Керч, вул.Кірова,28).
До відповідача - Фізичної особи - підприємця Баркова Анатолія Панасовича (м.Керч, вул.Каменка,2).
Про стягнення 8280,81 грн.
Суддя Іллічов М.М.
Від позивача - Гаврилюк Л.А. - начальник служби юридичного порту, довіреність №5 від 21.02.2006р.
Від відповідача - не з'явився.
Сутність спору: Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Баркова Анатолія Панасовича про стягнення 7539,17 грн. основного боргу, 412,54 грн. пені, 277,54 грн. індексу інфляції та 51,56 грн. 3% річних, всього - 8280,81 грн.
В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 6805,08 грн., з якої сума основного боргу - 6063,44 грн., пеня у розмірі 412,54 грн., 3% річних у сумі 51,56 грн. та інфляційні втрати у розмірі 277,54 грн. При цьому представник позивача посилається на часткову сплату відповідачем суми заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір №05 від 29.04.2005р. оренди майна, об'єктом якого є частина суднового приміщення несамохідної баржі «Водолій-9» площею 62,0 кв.м. Умовами укладеного договору оренди, зокрема, були визначені розмір та порядок сплати орендної плати. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати за ним утворилась заборгованість у розмірі 7539,17 грн. (період жовтень - грудень 2008р.). На вказану суму позивачем у відповідності до ст.ст.625 Цивільного кодексу України були нараховані індекс інфляції у розмірі 277,54 грн., 3% річних у розмірі 51,56 грн. та пеня у сумі 412,54 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 8280,81 грн.
При цьому позивач посилається на те, що він неодноразово направляв на адресу відповідача претензії про сплату виниклої заборгованості, проте відповідач на такі претензії не реагував.
Слід зазначити, що в ході судового розгляду справи відповідачем неодноразово частково сплачувалась сума основного боргу у зв'язку із чим сума основного боргу на даний час становить 6063,44 грн.
Відповідач до судового засідання не з'явився. Про причини нез'явлення суд не повідомив. Про день та час судового засідання був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Згідно до наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує. При цьому відповідач посилається на те, що позивачем в рахунках №1822 від 14.11.2008р., №1847 від 11.12.2008р., №1512 від 22.01.2009р. неправомірно додатково включені суми ПДВ. При цьому відповідач посилається на те, що він є платником єдиного податку і не є платником ПДВ, а тому, на думку відповідача, він переплатив позивачу суму у розмірі 13308,76 грн. (суми ПДВ, що були включені до складу орендної плати) у зв'язку із чим відповідач вважає, що позивач не може наполягати на стягненні з відповідача суми у розмірі 7705,08 грн.
Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем неправомірно на суму орендної плати був нарахований коефіцієнт інфляції, оскільки, на думку відповідача, таке нарахування повинно відбуватися за його згодою.
Більш того, до дня судового засідання до суду надійшли додаткові заперечення на позовну заяву, згідно до яких представник відповідача посилається на порушення позивачем умов укладеного договору оренди, внаслідок яких відповідач зазнав певних збитків та у зв'язку із чим, на думку відповідача, у нього взагалі відсутній обов'язок сплачувати залишок заборгованості з орендної плати.
Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
29 квітня 2005р. між Керченським морським торговельним портом (надалі Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Барковим Анатолієм Панасовичем (надалі Орендар) був укладений договір оренди №05 (надалі Договір, а.с.9-11).
Пунктом 1.1 Договору було встановлено, що Орендодавець надає Орендарю частину суднового приміщення площею 197,63 куб.м. несамохідної баржі Водолій В-9 для розміщення технологічного обладнання для розливу води та організації виробництва.
Згідно до п.2.1 Договору оренда визначається на підставі договірної ціни між сторонами за надання судового приміщення площею 62 кв.м. несамохідної баржі Водолій В-9 та складає за місяць 1848,44 грн., у тому числі ПДВ 20%. Додатково замовлені послуги (електропостачання, воді та ін.) сплачуються Орендарем згідно актів, підписаних сторонами.
Відповідно до п.8.1 Договору цей договір укладений строком на 3 роки. Договір вступає в силу з моменту введення несамохідної баржі Водолій В-9 в експлуатацію, після ремонту.
01.08.2005р. сторони підписали акт приймання-передачі, згідно до якого ДП «Керченський морський торговельний порт» передає державне окреме індивідуально визначене майно - частину суднового приміщення площею 62 кв.м. несамохідної баржі Водолій-9, що знаходиться на балансі підприємства, а орендар - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Барков Анатолій Панасович приймає зазначене майно у строкове платне користування відповідно до умов договору від 29.04.2005р. (а.с.14).
Додатковою угодою №1 від 05.09.2005р. про зміну і доповнення договору №05 від 29.04.2005р. були внесені зміни у Преамбулу договору та до розділу «Юридичні адреси і реквізити сторін» (а.с.15).
Додатковою угодою №2 від 05.01.2007р. до договору оренди №05 від 29.04.2005р. були внесені зміни до п.1.2 договору (щодо вартості орендованого майна), розділ 2 був доповнений п.п.2.3, 2.4, розділ 3 доповнений п.п.3.5, 3.6., а також була змінена редакція п.8.3 договору (а.с.13).
Додатковою угодою б/н від 26.12.2008р. до договору оренди майна №05 від 29.04.2005р. сторони дійшли згоди, що у зв'язку із закінченням строку дії договору №05 від 29.04.2005р. даний договір припиняє дію з 26.12.2008р. Пунктом 3 вказаної додаткової угоди сторонами було визначено, що орендна плата за користування майном сплачується орендарем до дня фактичної передачі майна (а.с.16).
26 грудня 2008р. сторони підписали акт приймання-передачі, згідно до якого Орендар - фізична особа - підприємець Барков Анатолій Панасович передає державне окреме індивідуально визначене майно - частину судового приміщення обсягом 197,63 куб.м., площею 62,0 кв.м. несамохідної баржі «Водолій-9», що знаходиться на балансі Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт», а Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» приймає вказане майно по закінченню договору оренди №05 від 29.04.2004р. (зворотній бік а.с.16).
При цьому, 14.11.2008р. на адресу Фізичної особи - підприємця Баркова А.П. був направлений рахунок №1822 про сплату суми у розмірі 2 963,44 грн., з якої ПДВ - 493,91 грн. (а.с.17).
Вказаний рахунок був отриманий особисто відповідачем 09.12.2008р., що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а.с.18).
11.12.2008р. Фізичній особі - підприємцю Баркову А.П. був направлений рахунок №1847 на суму 3007,88 грн., з яких ПДВ - 501,31 грн. (а.с.21).
Вказаний рахунок був отриманий особисто відповідачем 16.01.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.20).
22.01.2009р. на адресу Фізичної особи - підприємця Баркова А.П. був направлений рахунок №1512 на суму 2575,73 грн., з якої ПДВ - 429,29 грн. (а.с.25).
Вказаний рахунок був отриманий особисто відповідачем 04.02.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.24).
Позивачем на адресу відповідача також направлялись претензії, в яких зазначалось про необхідність сплати сум, вказаних в рахунках (а.с.19, 23, 30), а також досудове нагадування (а.с.32). Вказані претензії були отримані особисто відповідачем, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями (а.с.31, 33).
У зв'язку з несплатою відповідачем суми заборгованості за виставленими рахунками, Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» звернулось до господарського суду АР Крим із відповідним позовом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття ст.526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, умовами укладеного договору оренди, а саме п.3.1 Договору встановлений обов'язок відповідача (Орендаря) своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 3.3. Договору встановлено, що Орендар зобов'язується щомісяця сплатити за оренду плату та додаткові послуги, що надає Орендодавець згідно до умов цього договору у термін 10 днів з дня надходження рахунку.
В матеріалах справи наявний розрахунок суми заборгованості (а.с.6), згідно до якого сума основної заборгованості становить 7539,17 грн. Однак, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми заборгованості сума, що підлягає стягненню з відповідача на даний час становить 6063,44 грн.
При цьому суд не погоджується з твердженням відповідача щодо того, що позивачем неправомірно до сум, що підлягають сплаті, включений ПДВ, а також такі суми обчислюються з урахуванням індексу інфляції без згоди відповідача. При цьому суд виходить з наступного.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про ПДВ» об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Згідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про ПДВ» поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Пунктом 4.1 ст.4 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами.
Підпунктом 6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Тому суд погоджується з твердження позивача, що оскільки він (позивач) є платником ПДВ, то відповідно до Закону України «Про ПДВ» зобов'язаний здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем товару (роботи), а відповідач є тим самим покупцем послуги, та, відповідно, ПДВ за ставкою 20% нараховується позивачем на суму орендної плати і додається до ціни послуги незважаючи на те, що відповідач не є платником ПДВ.
Щодо коригування орендної плати на індекс інфляції, то в матеріалах справи наявний розрахунок плати за користування окремим індивідуально визначеним майном, що знаходиться на балансі ДП «Керченський морський торговельний порт», якій є невід'ємною частиною укладеного договору оренди (а.с.13). У вказаному розрахунку наявне зауваження, що розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування на індекс інфляції за поточний місяць.
Протягом дії договору відповідачем не заперечувалась необхідність коригування суми орендної плати на індекс інфляції, а тому суд доходить висновку, що при укладенні договору оренди №05 від 29.04.2005р. сторонами також був обумовлений і порядок коригування розміру орендної плати на індекс інфляції, хоча про це прямо і не вказано в договорі оренди.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 ЦК України передбачає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.3 Договору в разі порушення Орендарем строку сплати орендної плати та додаткових послуг згідно до п.2.2 Договору, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення на день сплати.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивачем, з урахуванням вищенаведених норм цивільного права, а також умов укладеного договору, на суму заборгованості були нараховані пеня у сумі 412,54 грн., 3% річних у сумі 51,56 грн. та індекс інфляції у розмірі 277,54 грн.
Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, складає 6805,08 грн.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає, що останні підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги суд також виходив з того, що відповідачем в ході судового розгляду справи, зокрема у червні 2009 року, здійснювалась часткова сплата суми заборгованості з орендної плати, що, на думку суду, свідчить про визнання відповідачем наявності за ним такої заборгованості.
Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Баркова Анатолія Панасовича (м.Керч, вул.Каменка,2, інн.1702601752) на користь Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (м.Керч, вул.Кірова,28, код ЄДРПОУ 01125554, р/р 260043013417 ВАТ «Ощадбанк», МФО 384061) 6063,44 грн. заборгованості, 412,54 грн. пені, 51,56 грн. 3% річних, 277,54 грн. - індекс інфляції, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.