79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.07.06 Справа № 7/78
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії головуючого - судді - М.В.Юркевичасуддів - М.І.Городечна
В.Л.Кузь
Розглянув апеляційну скаргу Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида»Сарненської райспоживспілки м. Сарни
на рішення господарського суду Рівненської області від 18.04.2006р
у справі № 7/78
за позовом: Державного підприємства «Придніпровська залізниця»м. Дніпропетровськ до відповідача: Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида» Сарненської райспоживспілки м. Сарни
про стягнення 27 085,00 грн. штрафу
З участю представників :
Від позивача - не з'явився
Від відповідача -не з'явився
Права та обов'язки сторін передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.04.2006 року у справі №7/78 задоволено позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця»м. Дніпропетровськ, стягнувши із Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида»Сарненської райспоживспілки м. Сарни 27 085,00 грн. штрафу згідно ст. 122 Статуту залізниць України за недостовірне надання відомостей у залізничній накладній.
Заготівельно-виробниче підприємство «Таврида»Сарненської райспоживспілки не погоджується з даним рішенням суду, тому у своїй апеляційній сказі просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові з огляду на наступні обставини і підстави:
- Із змісту ст. 122 Статуту залізниць України вбачається, що відповідальність у вигляді штрафу покладається на вантажовідправника у випадку неправильного зазначення коду та адреси вантажоодержувача, що може утруднити або унеможливити доставку, а також видачу вантажу вчасно та належному одержувачу;
- У накладній № 35565205 адреса вантажоодержувача була зазначена правильно, про що свідчить прийомо-здаточний акт № 3-3178 і видаткова накладна № 00105 від 26.09.2006 року.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує з мотивів і підстав, наведених у своєму відзиві. Оскаржене рішення місцевого господарського суду вважає таким, що ґрунтується на чинному законодавстві, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи. Тому, просить судове рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Про час і місце розгляду справи сторони були повідомленні ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 року, направленою рекомендованою кореспонденцією. 11.07.2006 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.07.2006 року. Сторони явку своїх повноважних представників у продовжене судове засідання не забезпечили. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавали.
В ході перегляду оскарженого рішення за наявними в матеріалах справи доказами з'ясовано:
Між сторонами по даній справі 15.03.2005 року був укладений договору № ПР.ДН-1/05 -7835645 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Позивачем згідно накладної № 35565205 та дорожньої відомості № 35565205 від 23.09.2005 року поставлявся товар на користь третьої особи - ВАТ «Дніпропетровський Втормет».
23.09.2005 року працівниками ДП «Придніпровська залізниця»був складений акт загальної форми № 1838 (а.с. 9-11,20). Як вбачається з даного акту та договору № ПР. ДН-1/05 -7835645, відповідач у накладній № 35565205 та дорожній відомості № 35565205 неправильно зазначив код вантажоодержувача.
Позивачем 30.09.2005 року була направлена телеграма (а.с. 12) для підтвердження у відповідача правильного коду вантажоодержувача. Відповідач листом № 364 від 28.09.2005 року (а.с. 13) підтвердив допущення такої помилки.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що дане рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому судова колегія виходить із наступного:
Відповідно до ст. З Закону Украйни «Про залізничний транспорт»встановлено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», Закону України «Про залізничний транспорт», Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно ч.5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони мають право передбачити в договорі також інші умови перевезення, які не суперечать законодавству.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі даного Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
Апеляційний господарський суд погоджується з мотивувальною частиною оскарженого рішення, в якому суд першої інстанції зазначив, що відповідно до Правил перевезень вантажів, розділ 4 «Правила оформлення перевізних документів»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084), п.2.1. та ст.23 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний був заповнити бланки перевізних документів, в яких чітко вказати назву одержувача, поштову адресу та код одержувача. Згідно ст.ст. 118, 122 Статуту, у випадку неправильного зазначення коду одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Кір того, у відповідності до п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, передбачено, «якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту». Правильність нарахованої суми штрафу апелянт не оскаржив.
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, оскаржене рішення ґрунтується на чинному законодавстві, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, в зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1.В задоволенні апеляційної скарги Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида»Сарненської райспоживспілки м. Сарни відмовити.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 18.04.2006 року по справі № 7/78 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали справи № 7/78 повернути в господарський суд Рівненської області.
Головуючий-суддя М.В. Юркевич
Суддя М.І.Городечна
Суддя В.Л.Кузь