79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
17.07.06 Справа № 4/51-4а
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів: Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Ягодинської митниці №11/23-2918 від 19.05.06р.
на постанову господарського суду Волинської області від 3.05.2006 року
у справі №4/51-4А
за позовом ПП «Профіт», м. Володимир-Волинський
до Ягодинської митниці, ст. Ягодин
про визнання нечинним талону відмови
За участю:
Від позивача Данилевич Д.О.;
Від відповідача Загорська С.М.
В ході судового засідання представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України роз'яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.
Встановив: постановою господарського суду Волинської області (суддя П.Р. Слободян) від 3.05.2006 року у справі №4/51-4А задоволено позовні вимоги.
Відповідач з постановою господарського суду Волинської області не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та в позові відмовити, з тих підстав, що Законом України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру»встановлено заборону на імпорт в Україну цукру, виробленого в Україні з давальницької сировини іноземного походження. Крім цього, виробництво цукру в Україні з імпортованої сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції у повному обсязі за межі України, а тому в зв'язку з тим, що товар був виготовлений з давальницької сировини, вивезення та оформлення даного вантажу в режимі імпорт неможливе. На підставі наведеного просить постанову місцевого господарського суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач заперечення на апеляційну скаргу не подав, при цьому в судовому засіданні 3.07.06р. представник просив залишити постанову без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошувалася перерва з 3.07.06р. на 17.07.06р.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду Волинської області від 3.05.2006 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного:
8.02.05р. між ВАТ «Северус»(Естонія) -продавець та ПП «Профіт»(покупець) укладено контракт №08/02 купівлі-продажу цукру-піску.
30.03.06р. ПП «Профіт»звернувся до Ягодинської митниці з оформленням продукції: цукру-піску білого в кількості 488,048тон, код УКТЗЕД 1701991000, згідно даних зазначених у вантажно-митній декларації №205000004/6/000519 від 30.03.2006року, отриманого на адресу підприємства позивача згідно контракту №08/02 від 08.02.2005року та згідно інвойсу №1/2006 від 21.02.2006р., який надійшов по залізнодорожних накладних: №09860-09867 від 23.02.2006року.
31.03.06р. ПП «Профіт»отримало картку відмови у митному оформленні №205000004/6/00001, згідно даних, зазначених у вантажно митній декларації №205000004/6/000519 від 30.03.06року та розміщення цукру-піску в кількості 488,048тон в режимі імпорт. Ягодинська митниця відмовила в оформленні вантажно митної декларації, посилаючись на пункт 11 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", в якому зазначено, що виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції в повному обсязі за межі України. З матеріалів справи встановлено, що фактичною підставою відмови у митному оформленні визначено те, що цукор-пісок раніше виготовлений з давальницької сировини на території України, а тому вважає ввезення та оформлення даного вантажу в режимі імпорт неможливим.
Пунктом 11 статті 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва реалізації цукру" встановлено обов'язок суб'єктів цих відносин вивезти за межі митної території України цукор, який виготовлено із давальницької сировини іноземного замовника, при цьому не встановлено жодних обмежень щодо його подальшого використання чи реалізації.
Із контракту №08/02 від 08.02.2005р. вбачається, що позивач не є суб'єктом відносин по виробництву цукру. Як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності позивач придбав цукор у нерезидента, ввіз його на митну територію України, тому на вказані відносини приписи пункту 11 статті 3 Законом України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" свою дію не поширюють. Заходів нетарифного регулювання чи інших обмежень щодо імпорту цукру законодавством України не встановлено.
Відповідно до статті 186 Митного кодексу України митний режим товарів, які переміщуються через митний кордон України визначається самостійно декларантом.
При цьому, статтею 189 Митного кодексу України передбачено необхідні та достатні умови ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорт. Такими умовами є: подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; сплата відповідних податків і зборів; дотримання вимог щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.
Із наявних у матеріалах справи документальних доказів - вантажної митної декларації №205000004/6/000519 від 30.03.2006р. та доданих до неї документів, а також платіжного доручення №23 від 29.03.2006р. вбачається, що позивачем було подано відповідачу документи, якими засвідчуються підстави та умови ввезення на митну територію України 488,048 тон цукру-піску білого, а також переказано на рахунок відповідача суму достатню для сплати відповідних податків і зборів. А тому підстав для відмови у митному оформленні ввезеного позивачем цукру-піску колегія не вбачає і погоджується з висновком місцевого господарського суду, що картку відмови у митному оформленні товару №20500000/6/00001 від 31.03.06р. слід визнати нечинною, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача провести митне оформлення товару за даними, вказаними у вантажній митній декларації №205000004/6/00001 від 30.03.06р.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Волинської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 86, 185, 195, 196, 198, 200, п. 1. ст. 205, 206 КАС України , суд
1.Постанову господарського суду Волинської області від 03.05.2006 року по справі №4/51-4А залишити без змін.
2.У задоволенні апеляційної скарги відмовити.
3.Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку.
4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Волинської області.
Головуючий-суддя Мельник Г.І.
Судді Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.