Справа № 2-1256/08
4 грудня 2008 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої - судді Міланіч А.М.
при секретарі - Рассказовій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання попереднього договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на майно та відшкодування моральної шкоди,
В травні 2008 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно розписки від 20 вересня 2006 року ОСОБА_2. \відповідач\ зобов»язався продати їй \позивачці\ незавершені будівництвом житлові та господарські будівлі із земельною ділянкою площею 0,20 га в АДРЕСА_1 за 18500 долларів США, при цьому отримав завдаток 2000 долларів США та надав дозвіл на проведення подальших будівельних робіт.
Ухвалою Бородянського районного суду від 2 жовтня 2006 року було визнано укладену між ОСОБА_3. таОСОБА_2. \відповідачами\ мирову угоду, за умовами якої відповідачі були згодні продати зазначені споруди із земельною ділянкою через нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу їй \позивачці\ в термін до двох місяців, тобто по 2 грудня 2006 року із отриманням кожним з них грошової вартості своєї частки.
При зверненні до ОСОБА_2. про нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу вищевказаних незавершених будівництвом житлових та господарських будівель із земельною ділянкою він посилався на затримку оформлення Державних актів на право власності на земельну ділянку і тому укладення договору було відстрочено та в подальшому такого оформлення не відбулося.
Вона \позивачка\ з метою купівлі вказаного майна отримала кредит та придбала будівельні матеріали, виконала інші роботи по обслуговуванню даного незавершеного будівництва, всього її витрати складають 68884 грн.
Вважала, що своїми діями відповідачі порушили умови попереднього договору та не виконали вимоги ухвали суду щодо нотаріального посвідчення фактично здійсненого договору купівлі-продажу, чим завдали їй також і моральної шкоди.
Тому просила визнати попередній договір купівлі-продажу незавершеного будівництва і земельної ділянки, укладений 20 вересня 2006 року між нею та відповідачем дійсним, визнати за нею право власності на літню кухню-гараж, земельні ділянки площею 0,1491 га та 0,0503 га в АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу нерухомого майна між нею таОСОБА_2., стягнути з відповідачів солідарно на її користь за завдану моральну шкоду 83325 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_4. позов підтримали, викладене підтвердили.
Відповідачі та їх представник ОСОБА_5. в судовому засіданні позов не визнали, вважали вимоги позивачки безпідставними, оскільки договір купівлі-продажу спірного майна не було укладено з вини самої позивачки, яка не була згодна з визначеною відповідачами вартістю цього майна, розписка відповідача, на яку посилається позивачка, була написана ним в стані алкогольного сп»яніння, значно пізніше, ніж вказано в ній, і будь-яких коштів завдатку відповідачі від позивачки не отримували.
Вислухавши пояснення позивачки та її представника ОСОБА_4., відповідачів та їх представника ОСОБА_5., покази свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7. та ОСОБА_8., дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що за рішенням виконкому Бородянської селищної ради від 17 червня 1995 року відповідачу ОСОБА_2. була надано дозвіл на будівництво власного будинку по АДРЕСА_1 на присадибній земельній ділянці площею 0,10 га, дану ділянку було відведено в натурі, видано свідоцтво на забудову та затверджено план будівництва \а.с.74-78\.
Як вбачається з ухвали Бородянського районного суду від 2 жовтня 2006 року та визнається сторонами, на вказаній земельній ділянці подружжя ОСОБА_2 розпочали будівництво літньої кухні-гаража з льохом, готовність якої на час винесення вказаної ухвали становила 70%. Зазначеною ухвалою суду було визнано укладену між ОСОБА_3. таОСОБА_2. мирову угоду, за умовами якої відповідачі визнали, що вказана літня кухня-гараж з льохом, вартість якої становить 84 698 грн., є спільною сумісною власністю їх бувшого подружжя, їх частки є рівними і становлять по 1\2 частині вказаної літньої кухні-гаража з льохом, що в грошовому вираженні складає по 42 349 грн кожному. Також сторони за обопільною домовленістю між собою згодні були продати зазначені споруди із земельною ділянкою через нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу ОСОБА_1, в термін до двох місяців, тобто по 2 грудня 2006 року із отриманням кожним з них грошової вартості своєї частки. ОСОБА_3. була згодна, щоб оформлення всіх необхідних документів для укладення договорів купівлі-продажу займалися відповідач ОСОБА_2. та покупець, а саме оформлення договорів відбувалося в присутності відповідачки. Сторони згодні за обопільною домовленістю між собою нести всі витрати в зв”язку з оформленням всіх документів для укладення договорів купівлі-продажу літньої кухні-гаража з льохом та земельної ділянки в рівних частинах.\а.с.53-54\.
20 вересня 2006 року ОСОБА_2. також склав розписку, в якій зазначив, що він у вересні 2006 року домовився про купівлю-продаж незавершеної будівництвом будівлі із земельною ділянкою розміром 0,20 га за ціною 18500 доларів США і при цьому отримав завдаток 2000 доларів США, решту повинні були заплатити при наявності державного акту по приватизації присадибної земельної ділянки, а також він надав дозвіл покупцям на проведення будівельних робіт \а.с.51\.
В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вказана розписка є попереднім договором купівлі-продажу спірної будівлі і земельної ділянки, та просить визнати даний договір дійсним.
Відповідно до ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов»язуються протягом певного строку \у певний термін\ уклати договір в майбутньому \основний договір\ на умовах, встановлених попереднім договором.
Як вбачається з вказаної розписки, вона складена в односторонньому порядку лише відповідачемОСОБА_2., без згоди на те іншого співвласника майна - ОСОБА_3., до того ж, в ній не вказано з ким він збирався укладати договір купівлі-продажу, в який термін та де знаходиться зазначене в ній майно, а тому дана розписка ні в якому разі не може бути визнана попереднім договором купівлі-продажу.
Крім того, відповідно до тієї ж ч.1 ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, тобто, в даному випадку згідно вимог ст.657 ЦК України - у письмовій формі з обов»язковим нотаріальним посвідченням, що зроблено не було.
Попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_2. взагалі не міг укласти 20 вересня 2006 року, так як Державні акти на право власності на неї він отримав лише 13 червня 2007 року \а.с.73\.
Не може вважатись попереднім договором і укладена між відповідачами та визнана за ухвалою Бородянського районного суду від 2 жовтня 2006 року мирова угода, так як це домовленість лише між відповідачами і будь-яких правових наслідків для третіх осіб вона не створює.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в цій частині в позові відмовити.
Також суд вважає безпідставними і вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності на спірне майно на підставі нібито-то укладеного нею зОСОБА_2. договору купівлі-продажу, оскільки, як встановлено судом, такого договору укладено не було.
Фактичне ж користування майном, проведення будівельних робіт на земельній ділянці, на що посилається позивачка, не може бути підставою для визнання за нею права власності на це майно, що, в той же час, не позбавляє її права на отримання відповідної грошової компенсації за проведені нею в зв»язку з цим поліпшення даного майна.
Не підлягають до задоволення на думку суду і вимоги позивачки щодо відшкодування їй моральної шкоди, оскільки жодних доказів нанесення їй відповідачами такої шкоди суду не надано, а тому і в цій частині в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.23,202-203,218,570,635,655-657 ЦК України, ст.10,11,209,212-215,218 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання попереднього договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на майно та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.