Справа № 1-3/08
07 серпня 2008 року.
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
при секретарі Давиденко М.В.
з участю прокурорів Саламашенка А.Л., Ступака Д.В.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2.
представників потерпілих ОСОБА_3.,ОСОБА_4., ОСОБА_5.
підсудного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7.
цивільного відповідача ОСОБА_8
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Насташка, Рокитнянського району, Київської області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, одруженого, працюючого водієм у ПП "ОСОБА_8", військовозобов'язаного, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України, -
ОСОБА_6 13 березня 2007 близько 14 години, керуючи на підставі подорожнього листа технічно справним автомобілем DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом GROENEWEGEN реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8., рухався на ньому по другорядній автодорозі «Тараща Богуслав» в напрямку м. Богуслава. Під'їхавши до перехрестя з автодорогою «Богуслав-Ісайки», на території Богуславського району, Київської області, яка є головною по відношенню до автодороги «Тараща - Богуслав», водій ОСОБА_6. у порушення вимог п.п. 1.5, 12.3, 16.11 та не виконавши вимоги дорожнього знаку 2.1. Розділу 33 «Дорожні знаки» пункту 2. «Знаки пріоритету» Правил дорожнього руху України, який встановлений на узбіччі перед перехрестям справа по ходу руху автомобіля DAF, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не реагував на її зміну, не надав дороги автомобілю, виїхав на перехрестя, чим здійснив перешкоду для руху і допустив зіткнення з автомобілем М-412 ИЭ-028 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9., який рухався по головній дорозі назустріч і виконував поворот ліворуч по ходу свого руху до с. Ісайки Богуславського району.
Внаслідок ДТП водій автомобіля М-412 ИЗ-028 д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_9. та пасажир автомобіля ОСОБА_10. загинули на місці пригоди, а пасажир ОСОБА_11. від отриманих тілесних ушкоджень померла в Богуславській ЦРЛ.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 73/18 від 18.04.2007 року смерть ОСОБА_9., 1938 року народження наступила від закритої травми грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до гострої крововтрати. При дослідженні трупа було виявлено: множинні переломи ребер, повний циркулярний розрив аорти; розрив серцевої сорочки; смугасті крововиливи під ендокард; розрив передніх і бічних зв'язок і міжхребцевого диску між 12 грудним та 1 поперековими хребцями; в правій плевральній порожнині 900 мл, в лівій-800 мл рідкої крові зі згустками; множинні розриви печінки та селезінки; 1000 мл рідкої крові зі згустками в черевній порожнині; дифузний субарахноїдальний крововилив; знижене кровонаповнення внутрішніх органів; множинні рани, садна та крововиливи.
Вищеописана травма грудей і живота з ушкодженнями внутрішніх органів утворилася від дії твердого предмета (предметів), можливо в результаті ДТП внаслідок дії виступаючих елементів салону автомобіля, потерпілий при цьому міг займати місце водія легкового автомобіля, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя в момент спричинення.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 72/17 від 18.04.2007року смерть ОСОБА_7., 1950 року народження, наступила від закритої травми грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до гострої крововтрати. При дослідженні трупа було виявлено: множинні переломи ребер з ушкодженням легень; розрив серцевої сорочки; 400 мл рідкої крові в правій плевральній порожнині, 600 мл - в лівій; 900 мл крові в черевній порожнині; розриви печінки та селезінки; смугасті крововиливи під
ендокард; розрив передніх та бічних зв'язок хребта з між хребцевим диском між 8 та 9 грудними хребцями; перелом кісток тазу; знижене кровонаповнення внутрішніх органів; рідкий стан крові; множинні рани, садна та крововиливи.
Вищеописана закрита травма грудей та живота з ушкодженнями внутрішніх органів утворилася від дії твердого предмета (предметів), можливо в результаті ДТП внаслідок дії виступаючих елементів салону автомобіля, потерпіла при цьому могла займати місце пасажира легкового автомобіля, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 71/16 від 18.04.2007року смерть ОСОБА_11. наступила від закритої травми грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до гострої крововтрати. При дослідженні трупа було виявлено: множинні переломи ребер; неповний розрив грудної аорти; 500 мл рідкої крові в лівій плевральній порожнині, 700 мл рідкої крові в правій плевральній порожнині; розрив селезінки; множинні розриви печінки; 1200 мл рідкої крові в черевній порожнині; дифузний субурахноїдальний крововилив; кров у шлуночках мозку; смугасті крововиливи під ендокард; знижене кровонаповнення внутрішніх органів; рідкий стан крові; множинні рани, садна та крововиливи.
Вищеописана закрита травма грудей та живота з ушкодженнями внутрішніх органів утворилася від дії твердого предмета (предметів), можливо в результаті ДТП внаслідок дії виступаючих елементів салону автомобіля, потерпіла при цьому могла займати місце пасажира легкового автомобіля, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя в момент спричинення.
Згідно висновку експерта № 1230 від 21.05.2007 року:
1. Рульове керування автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в непрацездатному стані із-за деформації рульової тяги. Вказана деформація виникла в момент ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією не виявлено.
2. Система робочого гальма автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією не виявлено.
3. Ходова частина автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, які б могли мати місце до ДТП і викликати погіршення керованості автомобіля не виявлено.
4. Несправностей в рульовому керуванні, системі робочого гальма та ходовій частині автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1, які могли б виникнути до ДТП не виявлено.
Згідно висновку експерта № 1231 від 15.05.2007 року:
1. В момент первинного контакту продовжні вісі автомобілів DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 та М-412 ИЭ-028 д.н. НОМЕР_2 утворювали кут 120... 130 градусів.
2. Зіткнення відбулося в межах перехрестя на смузі руху на м. Богуслав в районі розташування осипу ґрунту, зафіксованої при огляді місця пригоди. В момент зіткнення автопоїзд перебував на смузі руху Лука-Богуслав майже паралельно продовжній осі цієї дороги. Автомобіль М-412 ИЭ-028 був розташований під суттєвим кутом до цієї осі, тобто перебував в стадії повороту ліворуч в бік с. Ісайки.
Згідно висновку експерта № 1602 від 25.06.2007 року:
1. Сліду юзу, зафіксованому на місці пригоди, відповідає швидкість руху автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 88 км/годину.
2. За даних дорожніх обставин, водій автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 16.11 та 12.3 Правил дорожнього руху, тобто на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху та при виникненні небезпеки негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
3. За даних дорожніх умов водій автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем М-412 ИЗ-028 шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху, як при розрахованій швидкості руху 88 км/год так і при максимально допустимій швидкості наданій ділянці дороги 90 км/год.
4. В момент застосування термінового гальмування передня частина (передня вісь) автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась на відстані не менш ніж 15,8 м від перехрещування проїзної частини.
Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_6. порушив вимоги п.п. 1.5 «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків», 12.3 «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», 16.11 «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху» та вимоги знаку 2.1. «Дати дорогу» Розділу 33 «Дорожні знаки» пункту 2 «Знаки пріоритету» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Допущені порушення п.п. 1.5, 12.3, 16.11 та вимог знаку 2.1. «Дати дорогу» Розділу 33 «Дорожні знаки» пункту 2 «Знаки пріоритету» Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6. перебувають у прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6. свою вину в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що потягло за собою загибель трьох осіб, не визнав і пояснив, що він працює водієм у ПП "ОСОБА_8". 13.03.2007 року близько 14 години керуючи автомобілем "DAF" реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався з м. Біла Церква в напрямку м. Богуслава зі
швидкістю близько 80 км/год. В причепі була сільськогосподарська техніка масою 3100 кг, дорога була майже без транспорту, погода була сонячною, було сухо. На ділянці дороги, по якій він рухався, побачив що йому назустріч рухається автомобіль Москвич-412, бежевого кольору. В цей час він помітив інформаційно-вказівний знак 5.53 „Покажчик напрямку" і коли майже порівнявся із вказаним дорожнім знаком, то помітив, що відразу за ним розташований знак 2.1 „Дати дорогу". На той час відстань від його автомобіля до перехрестя становила біля 40 м. Коли він вже мав виїжджати на перехрестя, то помітив, що автомобіль Москвич-412 різко почав здійснювати маневр лівого повороту. В момент коли автомобіль Москвич перетнув лінію розмітки, яка розділяє смуги руху, відстань між автомобілями була близько 50 метрів. З метою уникнення зіткнення він нажав на педаль гальм та вивернув кермо праворуч, але оскільки відстань була дуже малою, то уникнути зіткнення не вдалося. Його автомобіль зіткнувся передньою частиною з правою боковою частиною автомобіля Москвич-412. Внаслідок ДТП водій легкового автомобіля та два його пасажири загинули. Вину він не визнає тому, що по даній ділянці дороги він рухався вперше та не мав достатньої інформації про наявність перехрестя та про напрямок головної дороги. Оскільки він їхав на дорозі з твердим покриттям поза населеними пунктами, то дорожній знак 2.1 "Дати дорогу" повинен був повторюватись, щоб він вчасно міг дізнатись про зміну дорожньої обстановки. Водій зустрічного автомобіля М-412 не включив показчика повороту ліворуч і несподівано для нього почав виконувати маневр лівого повороту, створивши перешкоду для руху його автомобіля. В цій дорожній обстановці він не зміг уникнути зіткнення автомобілів.
Вина підсудного ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.3 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів досліджених та перевірених в судовому засіданні.
Так, потерпіла ОСОБА_1в судовому засіданні пояснила, що 13.03.2007 року у ДТП загинула її мати ОСОБА_7. та сестра ОСОБА_11. Про обставини ДТП їй нічого невідомо, оскільки очевидцем не була і ніхто нічого про це не розповідав. Внаслідок загибелі її близьких рідних в даній ДТП їй були спричиненні матеріальні збитки, а також значна моральна шкода.
Потерпіла ОСОБА_2в судовому засіданні пояснила, що
13.03.2007 року близько 17 години її чоловік ОСОБА_3. повідомив, що трапилася ДТП в якій загинув її батько ОСОБА_9. Їй відомо, що 13.03.2007 року батько поїхав власним автомобілем М-412 ИЭ-028 д.н. НОМЕР_2 в м. Богуслав за покупками, а також зробити рентгензнімок грудної клітки. Повертаючись додому він підібрав двох пасажирів, його односельчанок ОСОБА_11. і ОСОБА_7. На перехресті доріг „Богуслав-Ісайки" та „Богуслав-Лука" відбулося зіткнення керованого ним автомобіля М-412 та вантажного автомобіля іноземного виробництва. Внаслідок ДТП її батько та його пасажири загинули. Внаслідок загибелі її батька в даній ДТП їй заподіяно матеріальні збитки та значну моральну шкоду.
Свідок ОСОБА_12в судовому засіданні пояснив, що він 13 березня 2007 року спільно із майстром Богуславського районного дорожнього управління ОСОБА_13. проводили ремонтні роботи в районі перехрестя автодоріг „Богуслав-Ісайки" та „Богуслав-Лука". Приблизно в 14.00 годин він помітив, що зі сторони м. Богуслав по головній дорозі рухався автомобіль М-412 із швидкістю до 50 км/год. Також він помітив, що в цей час зі сторони с. Лука рухався вантажний автомобіль з великою швидкістю до 100 км/год. Вантажний автомобіль, який рухався по другорядній дорозі не пропустив автомобіль М-412 і сталося зіткнення автомобілів в районі перехрестя. Після зіткнення вантажний автомобіль приблизно на 40 метрів просунув автомобіль М-412 назад і вони зупинились в кюветі. Він не може сказати, чи був ввімкнений показчик повороту ліворуч на автомобілі М-412, так як не звернув на це уваги.
З протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 13.03.2007 року та схеми до нього (а.с. 11-16) вбачається, що місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на перехресті автодоріг "м.Богуслав-с.Ісайки, м.Богуслав-с.Лука", покриття дороги асфальтнобетонне, сухе. Гальмівний шлях автомобіля "DAF" реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 59 м. Осип грунту в районі перехрестя зафіксований на відстані 20 метрів від задньої частини автомобіля "DAF". Встановлені дорожні знаки: 5.54 (Показчик напрямків) за 48 метрів до перехрестя, 2.1 "Дати дорогу" за 27 метрів до перехрестя зі сторони с. Лука; 2.3 "Головна дорога" та 7.8 "Напрямок головної дороги" за 150 метрів до перехрестя зі сторони м. Богуслав.
З протоколу огляду транспорту від 13 березня 2007 року ( а.с. 21 ) вбачається, що при огляді автомобіля М-412 ИЭ-028 д.н. НОМЕР_2 встановлено, що на автомобілі деформовані передні праве і ліве крило, передні права і ліва дверки, задня права дверка, передній капот, радіатор, декоративна решітка. Розбиті переднє лобове скло, скло передньої правої і задньої правої дверки, передня права фара, передній правий показчик повороту.
З протоколу огляду транспорту від 13 березня 2007 року ( а.с. 23) вбачається, що при огляді автомобіля "DAF" реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено, що на автомобілі деформовано передній бампер, розбиті передня права фара, декоративна решітка, нижня частина правої дверки.
Згідно протоколу відтворення обстановки і обставин події від 19.05.2007 року (а.с. 142-144) встановлено, що водій ОСОБА_6. міг об'єктивно виявити дорожній знак 2.1 "Дати дорогу" на відстані 59,70 м.
Згідно протоколу відтворення обстановки і обставин події від 10.10.2007 року з підсудним ОСОБА_6. вбачається, що ознаки перехрестя, а саме початок заокруглення дороги водій автомобіля DAF міг виявити за 152 м. та за 179,5 м. до перехрещення проїзних частин. Також встановлено, що водій ОСОБА_6. з робочого місця водія чітко міг бачити, що в напрямку с. Ісайки іде дорога, коли відстань від його автомобіля до перехрещення проїзних частин становила 70 м.
Згідно висновку експерта № 1230 від 21.05.2007 року (а.с. 119-127):
1. Рульове керування автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в непрацездатному стані із-за деформації рульової тяги. Вказана деформація виникла в момент ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією не виявлено.
2. Система робочого гальма автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією не виявлено.
3. Ходова частина автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, які б могли мати місце до ДТП і викликати погіршення керованості автомобіля не виявлено.
4. Несправностей в рульовому керуванні, системі робочого гальма та ходовій частині автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1, які могли б виникнути до ДТП не виявлено.
Згідно висновку експерта № 1229 від 21.05.2007 року (а.с. 131-140):
1. Рульове керування автомобіля М-412 ИЗ-028 д.н. НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в непрацездатному стані із-за деформації рульового вала. Вказані пошкодження виникли в момент ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією не виявлено.
2. Система робочого гальма автомобіля М-412 ИЗ-028 д.н. НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в технічно несправному стані із-за руйнації корпуса вакуумного підсилювача приводу гальм та руйнації трубопроводів приводу гальм правого переднього колеса. Вказані несправності виникли в момент ДТП. Часткове замащення робочої поверхні гальмівного барабана заднього правого колеса виникло після ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією не виявлено.
3. Ходова частина автомобіля М-412 ИЗ-028 д.н. НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Зміщення деталей передньої підвіски виникли в момент ДТП. Несправностей, які б могли мати місце до ДТП і викликати погіршення керованості автомобіля не виявлено.
4. Несправностей в рульовому керуванні, системі робочого гальма та ходовій частині автомобіля М-412 ИЗ-028 д.н. НОМЕР_2, які могли б виникнути до ДТП не виявлено.
Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи № 1231 від 15.05.2007 року (а.с. 105-115):
1. В момент первинного контакту продовжні вісі автомобілів DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 та М-412 ИЭ-028 д.н. НОМЕР_2 утворювали кут 120... 130 градусів.
2. Зіткнення відбулося в межах перехрестя на смузі руху на м. Богуслав в районі розташування осипу ґрунту, зафіксованої при огляді місця пригоди. В момент зіткнення автопоїзд перебував на смузі руху Лука-Богуслав майже паралельно продовжній осі цієї дороги. Автомобіль М-412 ИЭ-028 був розташований під суттєвим кутом до цієї осі, тобто перебував в стадії повороту ліворуч в бік с. Ісайки.
Згідно висновку автотехнічної експертизи № 1602 від 25.06.2007 року (а.с. 148-152):
1. Сліду юзу, зафіксованому на місці пригоди відповідає швидкість руху автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 88 км/годину.
2. За даних дорожніх обставин, водій автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 16.11 та 12.3 Правил дорожнього руху, тобто на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху та при виникненні небезпеки негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
3. За даних дорожніх умов водій автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем М-412 ИЗ-028 шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху, як при розрахованій швидкості руху 88 км/год так і при максимально допустимій швидкості наданій ділянці дороги 90 км/год.
4. В момент застосування термінового гальмування передня частина (передня вісь) автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась на відстані не менш ніж 15,8 м від перехрещування проїзної частини.
Згідно висновку додаткової автотехнічної експертизи № 261 від 24.04.2008 року за даних дорожніх обставин, водій автопоїзда DAF повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху, тобто на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
З технічної точки зору, незалежно від того, на якій відстані автомобіль М-412 виїхав на смугу руху автомобіля DAF, водій вказаного автопоїзда повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.11 правил дорожнього руху.
Згідно висновку автотехнічної експертизи № 701А від 27.06.208 року лампа вилучена з ліхтаря лівого переднього покажчика повороту автомобіля М-412 ИЭ-028 реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться в працездатному стані. Навіть, якщо дана лампа знаходилась на автомобілі М-412 ИЭ-028 реєстраційний номер НОМЕР_2, в момент зіткнення, то встановити чи знаходилась дана лампа під напругою в момент ДТП чи ні, не уявляється можливим.
Допитаний в судовому засіданні експерт автотехнік ОСОБА_14 на підтвердження своїх висновків пояснив, що водій автомобіля М-412 не допустив порушень правил дорожнього руху, так як рухався по головній дорозі і незалежно від подальшого напрямку його руху водій автомобіля DAF зобов'язаний був дати йому дорогу.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 73/18 від 18.04.2007 року (а.с. 91-94) смерть ОСОБА_9., 1938 року народження наступила від закритої травми грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до гострої крововтрати. При дослідженні трупа було виявлено: множинні переломи ребер, повний циркулярний розрив аорти; розрив серцевої сорочки; смугасті крововиливи під ендокард; розрив передніх і бічних зв'язок і міжхребцевого диску між 12 грудним та 1 поперековими хребцями; в правій плевральній порожнині 900 мл, в лівій-800 мл рідкої крові зі згустками; множинні розриви печінки та селезінки; 1000 мл рідкої крові зі згустками в черевній порожнині; дифузний субарахноїдальний крововилив; знижене кровонаповнення внутрішніх органів; множинні рани, садна та крововиливи.
Вищеописана травма грудей і живота з ушкодженнями внутрішніх органів утворилася від дії твердого предмета (предметів), можливо в результаті ДТП внаслідок дії виступаючих елементів салону автомобіля, потерпілий при цьому міг займати місце водія легкового автомобіля, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя в момент спричинення.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 72/17 від 18.04.2007року (а.с. 98-101) смерть ОСОБА_7., 1950 року народження, наступила від закритої травми грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до гострої крововтрати. При дослідженні трупа було виявлено: множинні переломи ребер з ушкодженням легень; розрив серцевої сорочки; 400 мл рідкої крові в правій плевральній порожнині, 600 мл - в лівій; 900 мл крові в черевній порожнині; розриви печінки та селезінки; смугасті крововиливи під
ендокард; розрив передніх та бічних зв'язок хребта з між хребцевим диском між 8 та 9 грудними хребцями; перелом кісток тазу; знижене кровонаповнення внутрішніх органів; рідкий стан крові; множинні рани, садна та крововиливи.
Вищеописана закрита травма грудей та живота з ушкодженнями внутрішніх органів утворилася від дії твердого предмета (предметів), можливо в результаті ДТП внаслідок дії виступаючих елементів салону автомобіля, потерпіла при цьому могла займати місце пасажира легкового автомобіля, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 71/16 від 18.04.2007року (а.с. 84-87) смерть ОСОБА_11. наступила від закритої травми грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до гострої крововтрати. При дослідженні трупа було виявлено: множинні переломи ребер; неповний розрив грудної аорти; 500 мл рідкої крові в лівій плевральній порожнині, 700 мл рідкої крові в правій плевральній порожнині; розрив селезінки; множинні розриви печінки; 1200 мл рідкої крові в черевній порожнині; дифузний субурахноїдальний крововилив; кров у шлуночках мозку; смугасті крововиливи під ендокард; знижене кровонаповнення внутрішніх органів; рідкий стан крові; множинні рани, садна та крововиливи.
Вищеописана закрита травма грудей та живота з ушкодженнями внутрішніх органів утворилася від дії твердого предмета (предметів), можливо в результаті ДТП внаслідок дії виступаючих елементів салону автомобіля, потерпіла при цьому могла займати місце пасажира легкового автомобіля, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя в момент спричинення.
Оцінюючи докази досліджені та перевірені в судовому засіданні в їх сукупності, суд приходить до висновку, що всі вони об'єктивні і достовірні, оскільки узгоджуються між собою і підтверджують вину підсудного ОСОБА_6 в порушенні правил безпеки руху, що потягло за собою загибель трьох осіб.
Суд критично підходить до показів підсудного ОСОБА_6 в тій частині, що він заперечує свою вину в даній ДТП посилаючись на недостатню інформацію про зміну дорожньої обстановки та на порушення правил дорожнього руху іншим водієм, який за показами підсудного створив небезпеку для руху його автомобіля.
Такі покази підсудного ОСОБА_6. є непослідовними, суттєво відрізняються від тих показів, які він давав на досудовому слідстві та суперечать дослідженим по справі доказам.
Зокрема на досудовому слідстві (а.с. 67-68, 208-210, 223-225) ОСОБА_6. пояснював, що "під'їжджаючи до повороту на с. Звенигородка, на відстані приблизно 500 м від перехрестя він побачив що йому назустріч рухається автомобіль Москвич-412, бежевого кольору, у цей час він помітив як перед перехрестям розташований інформаційно-вказівний знак 5.53 „Покажчик напрямку" і коли той майже порівнявся із вказаним дорожнім знаком, то помітив, що відразу за ним розташований знак 2.1 „Дати дорогу". На той час відстань від його автомобіля до перехрестя становила 40 м. Коли він вже мав виїжджати на перехрестя, то помітив, що автомобіль Москвич-412 різко почав здійснювати маневр лівого повороту. В момент коли автомобіль Москвич перетнув лінію розмітки, яка розділяє смуги руху, відстань між автомобілями була близько 30 метрів".
Тобто в цих поясненнях підсудний ОСОБА_6. вказував, що перехрестя він помітив завчасно, ще на відстані приблизно 500 метрів.
При відтворенні обстановки і обставин події 10.10.2007 року з підсудним ОСОБА_6. було встановлено, що ознаки перехрестя, а саме початок заокруглення дороги водій автомобіля DAF міг виявити за 152 м., а до перехрещення проїзних частин за 179.5 м.
Дорожній знак 2.1 "Дати дорогу" підсудний ОСОБА_6. згідно даних протоколу відтворення обстановки і обставин події від 19.05.2007 року міг об'єктивно виявити за 59,70 м. до перехрестя.
Виходячи з викладеного суд не може вважати об'єктивними пояснення підсудного ОСОБА_6. про те, що він побачивши знак 2.1 "Дати дорогу" і враховуючи, що він їде за межами населеного пункту, усвідомив, що десь за 300 м. має бути перехрестя, а також враховуючи відсутність таблички 7.8 "Напрямок головної дороги", усвідомив, що він їде по другорядній дорозі, як і водій автомобіля М-412.
Таке усвідомлення підсудним ОСОБА_6. дорожньої обстановки не відповідає об'єктивним доказам по справі (протокол відтворення обстановки і обставин події від 10.10.2007 року), а також діючим правилам дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.3 б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Дорожні знаки пріоритету 2.1 "Дати дорогу" , 2.3 "Головна дорога" визначають черговість проїзду перехресть.
Така черговість проїзду була визначена на перехресті доріг м. Богуслав - с. Ісайки та м. Богуслав - с. Лука, що вбачається із протоколу огляду місця ДТП від 13.03.2007 року, а саме зі сторони м. Богуслав встановлено за 150 метрів до перехрестя знак 2.3 "Головна дорога" з табличкою 7.8 "Напрямок головної дороги", зі сторони с. Лука на автодорозі по якій рухався ОСОБА_6. встановлено за 27 м. до перехрестя знак 2.1 "Дати дорогу".
Водій ОСОБА_6. маючи можливість та дотримуючись вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху зобов'язаний був вчасно виявити ознаки перехрестя і вже на відстані 152 м. до перехрестя, яке є Т-образним, повинен був реагувати на зміну дорожньої обстановки шляхом зниження швидкості руху транспортного засобу, яким він керував, так як не міг спостерігати рух транспортних засобів на автодорозі, що мала напрямок до с. Ісайки та знаходилась справа по ходу руху його транспортного засобу. Оглядовість на цій ділянці дороги була обмежена і лише за 70 метрів до перехрестя він міг чітко бачити, що в напрямку с. Ісайки іде дорога, що підтверджується даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 10.10.2007 року.
В той же час водій ОСОБА_6. на таку зміну дорожньої обстановки не відреагував та продовжував рух зі швидкістю більшою ніж 88 км/год, що підтверджується висновком автотехнічної експертизи №1602 від 25.06.2007 року, в якій вказано, що за даних дорожніх обставин сліду юзу зафіксованому на місці пригоди швидкість руху автомобіля DAF відповідає 88 км/год, а так як при зіткненні частина кінетичної енергії була затрачена на деформацію та переміщення транспортних засобів то швидкість руху автомобіля DAF була більшою ніж 88 км/год.
Маючи об'єктивну можливість виявити знак 2.1 "Дати дорогу" за 59,70 м. до перехрестя водій ОСОБА_6. побачивши, що йому назустріч їде автомобіль М-412, зобов'язаний був виконати вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху та негайно вжити заходів до зупинки транспортного засобу, оскільки не знав про подальший напрямок руху автомобіля М-412, який наближався до перехрестя по головній дорозі.
Суд вважає, що в даній дорожній обстановці небезпека для руху водію автомобіля DAF ОСОБА_6. виникла саме в той момент, коли він міг об'єктивно виявити знак 2.1 «Дати дорогу».
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху під терміном «небезпека для руху» слід розуміти зміну дорожньої обстановки або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.
Зміна дорожньої обстановки, коли водій ОСОБА_6. виявив перед перехрестям знак 2.1 «Дати дорогу», а також побачив автомобіль М-412, який рухався по головній дорозі та наближався до перехрестя, змушувала водія ОСОБА_6. негайно зупинитися, але він таких заходів вчасно не здійснив і термінове гальмування застосував лише на відстані 15,8 м. до перехрещуваної частини, що підтверджується висновком автотехнічної експертизи №1602 від 25.06.2007 року.
Відповідно до вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, але водій ОСОБА_6. не виконав зазначених вимог правил дорожнього руху.
Суд не може прийняти до уваги пояснення підсудного ОСОБА_6 про те, що він не маючи інформації про напрямок головної дороги, вважав, що водій автомобіля М-412 рухається також по другорядній дорозі і тому виконуючи поворот ліворуч мав надати дорогу автомобілю DAF.
Такі пояснення підсудного ОСОБА_6 не узгоджуються із дорожньою обстановкою, що стала причиною дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій автомобіля DAF ОСОБА_6. рухався по другорядній дорозі і наближався лише до однієї автодороги, яка змінювала свій рух. Вважати, що дорога по якій рухався автомобіль М-412 була другорядною, не було ніяких підстав, так як перехрестя було Т-образним і інша дорога до перехрестя не прилягала. Водій ОСОБА_6. зобов'язаний був виконувати вимоги знаку 2.1 «Дати дорогу», а саме повинен був дати дорогу транспортному засобу, що наближався до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, тобто автомобілю М-412, незалежно від подальшого напрямку його руху.
В той же час слід зазначити, що на ступінь вини підсудного ОСОБА_6 вплинула недостатня інформація про дорожню обстановку на автодорозі, по якій він рухався безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, а саме відсутність на автодорозі повторювального знаку 2.1 "Дати дорогу" з додатковою табличкою 7.1.1 "Відстань до об'єкта".
Наявність повторювального знаку 2.1 поза населеними пунктами на дорогах з твердим покриттям передбачено розділом 33 «Дорожні знаки» пунктом 2 «Знаки пріоритету» Правил дорожнього руху України, а тому відповідні служби, які відповідають за експлуатацію автомобільних доріг зобов'язані були встановити вказаний дорожній знак, що могло вчасно інформувати водія про зміну дорожньої обстановки.
Окрім того, ні під час досудового слідства, ні під час судового слідства не було встановлено та не підтверджено відповідними доказами, що водій автомобіля М-412 перед виконанням маневру ліворуч включив показчик повороту.
Тому суд в даному випадку приймає до уваги покази підсудного ОСОБА_6 про те, що показчик лівого повороту на автомобілі М-412 не був включений.
В той же час суд вважає, що на ступінь вини підсудного ОСОБА_6 не впливає та обставина, включений чи не включений був показчик повороту ліворуч, так як водій ОСОБА_6. зобов'язаний був виконувати вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, тобто дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Злочинні дії підсудного ОСОБА_6 правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 286 ч.3 КК України, оскільки він 13 березня 2007 року приблизно в 14.00 годин на перехресті автодоріг м. Богуслав-с. Ісайки м. Богуслав-с.Лука, керуючи автомобілем DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив правила безпеки руху, що спричинило загибель кількох осіб: ОСОБА_9., ОСОБА_10. та ОСОБА_11.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом'якшують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_6 суд відносить те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, і що він вчинив злочин з необережності та в дорожній обстановці яка з точки зору дотримання вимог правил дорожнього руху не містила достатньої інформації про зміну дорожнього руху.
Враховуючи позитивні характеристики підсудного ОСОБА_6 по місцю проживання і роботи, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 69 КК України призначити йому основне покарання більш м'яке, ніж передбачено санкцією ст. 286 ч.3 КК України, а саме у виді обмеження волі.
Також суд вважає за необхідне у відповідності до санкції частини третьої ст. 286 КК України призначити підсудному ОСОБА_6. додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Щодо вирішення цивільних позовів потерпілих суд приходить до висновку, що їх вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, які завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3)за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
У відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Тому за наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди повинен нести цивільно-правову відповідальність власник автомобіля DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 та роботодавець підсудного ОСОБА_6 - ОСОБА_8., а не підсудний ОСОБА_6.
При розгляді справи встановлено, що автомобіль відповідача ОСОБА_8 застрахований полісом цивільної відповідальності в Українській страховій компанії «Гарант-АВТО» ( а.с. 78).
Відповідно до п. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961 від 01.07.2004 року при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 22.3 вищезазначеного Закону потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України ( яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів). Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону.
Таким чином страховик може відшкодовувати моральну шкоду заподіяну потерпілим внаслідок смерті близьких рідних лише після визначення розміру моральної шкоди судом та відповідно до встановленого ліміту, а тому вимоги цивільних позивачів по даній справі про стягнення із цивільного відповідача приватного підприємця ОСОБА_8 моральної шкоди є обґрунтованими та повинні бути задоволенні відповідно до ступеню та характеру моральних страждань, що перенесли потерпілі.
Позивачка ОСОБА_1внаслідок смерті матері ОСОБА_7і сестри ОСОБА_11і позивач ОСОБА_15внаслідок смерті дружини ОСОБА_7та дочки ОСОБА_11перенесли значні моральні страждання і відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України мають право, як близькі родичі померлих, на відшкодування моральної шкоди.
З урахуванням ступеня вини заподіювача шкоди та ступеню і характеру моральних страждань потерпілих суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки ОСОБА_1і стягнути із ОСОБА_8 50000 гривень за спричинену моральну шкоду; задовольнити вимоги позивача ОСОБА_15і стягнути із ОСОБА_8 60000 гривень за спричинену моральну шкоду.
Цивільний позов ОСОБА_15. і ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди із підсудного ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, так як вже було зазначено вище за заподіяну моральну шкоду несе відповідальність роботодавець водія ОСОБА_6 - ОСОБА_8., до якого позивачі пред'явили позов та визначили розміри моральної шкоди до відшкодування. У відповідності до ч. 1 ст. 1191 ЦК України ОСОБА_6. може нести відповідальність перед роботодавцем ОСОБА_8. в порядку регресу.
Вимоги позивачів ОСОБА_16. і ОСОБА_1 до Української страхової компанії "Гарант-Авто" про стягнення моральної шкоди є безпідставними з огляду на те, що страхова компанія може відшкодовувати моральну шкоду заподіяну потерпілим внаслідок смерті їх близьких рідних лише після визначення розміру моральної шкоди судом за позовом потерпілих до особи, яка відповідає за заподіяну моральну шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Позивачкою ОСОБА_1 в судовому засіданні доведено та підтверджено відповідними накладними понесені витрати на поховання її матері та сестри в розмірі 9750 гривень, які підлягають стягненню із цивільного відповідача ОСОБА_8
Окрім того, відповідач ОСОБА_8. повинен відшкодувати позивачу ОСОБА_15. витрати понесені на оплату правової допомоги адвоката в сумі 250 гривень і позивачці ОСОБА_1 - в сумі 500 грн.
Позивачка ОСОБА_17внаслідок смерті чоловіка ОСОБА_9і позивачка ОСОБА_2внаслідок смерті батька ОСОБА_9перенесли значні моральні страждання і відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України мають право, як близькі родичі померлого, на відшкодування моральної шкоди.
З урахуванням ступеня вини заподіювача шкоди та ступеню і характеру моральних страждань потерпілих суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки ОСОБА_17і стягнути із ОСОБА_8 80000 гривень за спричинену моральну шкоду; задовольнити вимоги позивачки ОСОБА_2і стягнути із ОСОБА_8 60000 гривень за спричинену моральну шкоду.
Щодо вимог позивачки ОСОБА_17. про стягнення щомісячного довічного утримання в розмірі 210 гривень із Української страхової компанії «Гарант-АВТО», як непрацездатній вдові, то такі її вимоги є поспішними, оскільки потерпіла не зверталась до страховика за призначенням таких виплат і може звернутись після постановлення вироку по даній справі.
У відповідності до п. 27.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку із смертю годувальника відшкодовується частина неотриманих доходів потерпілого, яка кожному утриманцю належала б при його житті, за вирахуванням пенсій, наданих утриманцям внаслідок втрати годувальника. Порядок вирахування відшкодування утриманцям визначає Кабінет Міністрів України.
В разі порушення страховиком права потерпілої ОСОБА_17. на утримання вона може звернутись до суду в порядку цивільного судочинства за захистом свого порушеного права.
Судові витрати за проведення експертиз в сумі 3624 грн. 97 коп. необхідно стягнути із ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_6за ч.3 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до п'яти років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
Речові докази по справі: автомобіль DAF 95 XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом GROENEWEGEN реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути ОСОБА_8.; автомобіль М-412 ИЭ-028 реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути ОСОБА_17.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області судові витрати по справі за проведення експертиз в сумі 3624 грн. 97 коп.
Цивільний позов ОСОБА_15задовольнити частково.
Стягнути із приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_8на користь ОСОБА_15 60000 ( шістдесят тисяч) гривень за заподіяну моральну шкоду та 250 гривень судових витрат понесених на оплату правової допомоги адвоката.
Вимоги позивача ОСОБА_15 до ОСОБА_6 і Української страхової компанії "Гарант-Авто" про стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.
Цивільний позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Стягнути із приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_8на користь ОСОБА_1 9750 гривень витрат на поховання, 50000 ( п'ятдесят тисяч) гривень за заподіяну моральну шкоду та 500 гривень судових витрат понесених на оплату правової допомоги адвоката.
Вимоги позивачки ОСОБА_1до ОСОБА_6 і Української страхової компанії "Гарант-Авто" про стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.
Цивільний позов ОСОБА_17задовольнити частково.
Стягнути із приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_8на користь ОСОБА_17 80000 ( вісімдесят тисяч) гривень за заподіяну моральну шкоду.
Вимоги позивачки ОСОБА_17до Української страхової компанії "Гарант-Авто" про стягнення неотриманих доходів у зв'язку із смертю годувальника залишити без задоволення.
Цивільний позов ОСОБА_2задовольнити частково.
Стягнути із приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_8на користь ОСОБА_2 60000 ( шістдесят тисяч) гривень за заподіяну моральну шкоду.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, через Богуславський районний суд.
Головуючий: суддя (підпис)