28 липня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1741/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Нижньосірогозькому районі Херсонської області про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області (далі - позивач, УПФУ) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Нижньосірогозькому районі Херсонської області (далі - відповідач, Фонд), у якому просить зобов'язати відшкодувати витрати у сумі 1100,00 грн. за період з 01.08.2014 року по 31.10.2014 року, пов'язані з виплатою пенсій по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує про неправомірну відмову Фонду щодо відшкодування сум витрат по гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати УПФУ понесені витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника з вказаних підстав. Несплата відповідачем вказаної суми заборгованості стала підставою для звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначив, що обов'язок Фонду щодо відшкодування понесених витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, виникає за особовими справами потерпілих, які перебувають на обліку у Фонду. Оскільки особова справа ОСОБА_1 з квітня 2002 року по квітень 2015 року перебувала у іншому відділенні Фонду, а гр. ОСОБА_3 лише у жовтні 2015 року звернулась до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Нижньосірогозькому районі Херсонської області, тому у Фонду відсутні правові підстави для відшкодування витрат по виплаченим УПРФУ пенсіям по вказаним громадянам за період з 01.08.2014 року по 31.10.2014 року у сумі 1100,00 грн., у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання, призначене на 28.07.2015 року, представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення.
17.06.2015 року позивач надав заяву про розгляд справи без участі представника в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Нижньосірогозькому районі Херсонської області акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за серпень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року (копії наявні в матеріалах справи).
Вищевказані акти звірки були підписані Фондом з розбіжностями на загальну суму 1100,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями таблиць розбіжностей, які складаються з -
- суми витрат за серпень та вересень 2014 року у розмірі 300,00 грн. по виплаті пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, причина розбіжностей: інші причини: переселенець з Луганської області м. Луганськ, ОСОБА_3 (утриманець);
- суми витрат за жовтень 2014 року у розмірі 800,00 грн. по виплаті пенсії ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, причина розбіжностей: не враховані суми витрат на виплату пенсій тимчасово переселеним із зони проведення АТО (до з'ясування підстав).
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позиція УПФУ полягає в тому, що оскільки гр. ОСОБА_3 перебуває на обліку в УПФУ в Іванівському районі Херсонської області і отримує пенсію в разі втрати годувальника, померлого внаслідок трудового каліцтва або проф. захворювання, а гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в Іванівському районі Херсонської області і отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання інвалідам 3 групи за списком №1, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних довідок, тому Фонд, як належний страховик, повинен відшкодувати УПФУ понесені витрати по вказаним громадянам у сумі 1100,00 грн. за період з 01.08.2014 року по 31.10.2014 року у повному обсязі.
Відповідач, в письмових запереченнях вказує на відсутність такого обов'язку у Фонду, оскільки особова справа по гр. ОСОБА_1 за період з квітня 2002 року по квітень 2015 року перебувала на обліку в іншому відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а гр. ОСОБА_3 тільки 20.10.2015 року звернулась до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Нижньосірогозькому районі Херсонської області із заявою про тимчасове продовження раніше призначеної страхової виплати, а тому Фонд є неналежним відповідачем у даній справі.
Перевіривши обґрунтованість вищевказаних доводів сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи), загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Згідно зі статтею 4 Основ, залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Пунктом 4 частини 1 статті 25 Основ визначено, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків визначено статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1105-XIV).
В силу приписів частини 1 цієї статті Закону № 1105-XIV, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (далі - Порядок №5-4/4), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Відповідно до пунктів 4, 5, 6, 7 вказаного Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів. Органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Тобто, зазначеним Порядком встановлений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснювати дії по підписанню акту щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічні положення закріплені у статті 24 Закону № 1105-XIV, зокрема, у пункті 5 частини 1 вказаної статті встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до ст. 36 Закону України №1105-XIV, Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів. Фонд соціального страхування від нещасних випадків може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.
Згідно п. 1.4 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 року №24 (далі - Порядок №24), робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Справа про страхові виплати потерпілого формується за його бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням роботодавця або за місцем проживання потерпілого (п. 1.6 Порядку №24).
Як вбачається з матеріалів справи, то гр. ОСОБА_1 у період з 09 квітня 2002 року по квітень 2015 року перебував на обліку у відділенні ВД ФССНВ у Гірницькому районі м. Макіївки, а з травня 2015 року перебуває на обліку у відділенні ВД ФССНВ у Генічеському районі Херсонської області, при цьому, з травня 2015 року згідно з постановою відділення ВД ФССНВ у Генічеському районі Херсонської області йому призначено відповідні страхові виплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією витягу з Централізованої інформаційно - аналітичної системи Фонду, заявою ОСОБА_1, постановою ВД ФССНВ у Генічеському районі Херсонської області від 10.06.2015 року №2107/4596/50, листом ВД ФССНВ у Генічеському районі Херсонської області від 17.06.2015 року №05-52-424-495/892, листом управління ВД ФССНВ в Донецькій області від 20.0.2015 року №01-04/18-780.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується перебування особової справи по гр. ОСОБА_1 на обліку в іншому відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а тому, з огляду на вищенаведені норми законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Нижньосірогозькому районі Херсонської області не було підстав для прийняття до заліку витрат по гр. ОСОБА_1 за жовтень 2014 року у сумі 800,00 грн. .
Щодо гр. ОСОБА_3, то, як вбачається з наданих письмових заперечень, тільки 20.10.2014 року вказана особа звернулась до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Нижньосірогозькому районі Херсонської області, тому лише з жовтня 2014 року відповідач прийняв до заліку витрати по вказаній громадянці у сумі 150,00 грн., отже у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Нижньосірогозькому районі Херсонської області не було підстав для прийняття до заліку витрат по гр. ОСОБА_3 за серпень 2014 року у сумі 150,00 грн. та за вересень 2014 року у сумі 150,00 грн.
З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними та належним чином не обґрунтовані, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 128, 138, 158-163 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 10.2.1