03 серпня 2015 р.Справа № 820/4854/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 820/4854/15
за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1 про стягнення суми,
12.05.2015 року позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття та кошти, витрачені на соціальні послуги у сумі 50895,27 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 10.02.2014 року зареєстрований в Харківському міському центрі зайнятості з відкриттям персональної картки №203914021000005. Відповідачу наданий статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю. Відповідно до п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, Харківським міським центром зайнятості проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, якою встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості, відповідач отримував дохід у 1 кварталі 2014 року від НТУ "ХПІ". Таким чином, відповідач проходив навчання за денною формою у НТУ "ХПІ" та отримував дохід у 1 кварталі 2014 року у вигляді стипендії за січень 2014 року, у сумі 730 грн. Враховуючи, що відповідач незаконно отримав статус безробітного та соціальні послуги, представник позивача просив задовольнити позов у повному обсязі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року позовну заяву Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 10.02.2014 року ОСОБА_1 подав до Харківського міського центру зайнятості, заяву з проханням надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
Наказом №НТ140217 від 17.02.2014 року ОСОБА_1 надано статус безробітного з 10.02.2014 року і відповідно до Наказу № НТ140217 від 17.02.2014 року призначено виплату допомоги по безробіттю з 17.02.2014 року по 15.08.2014 року.
Відповідно до наказу від 06.06.2014 року № НТ140226 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із працевлаштуванням безробітного.
Харківським міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за результатами якого складено акт № 1627-МД від 29.10.2014 року.
Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Харківському міському центрі зайнятості як безробітний у період з 10.02.2014 року по 03.06.2014 року. За результатами обміну інформацією з Міністерством доходів і зборів України до Харківського міського центру зайнятості надійшла інформація про отримання доходу ОСОБА_1 у 1 кварталі 2014 року від НТУ "ХПІ". Так, відповідно до наказу від 11.02.2014 року №198 СТ ОСОБА_1 відрахований з університету за власним бажанням, та у 1 кварталі 2014 року від НТУ "ХПІ" ним отримано дохід у вигляді стипендії за січень 2014 року у сум 730,00 грн. Таким чином, у період перебування на обліку у центрі зайнятості відповідачем отримано дохід у розмірі 730,00 грн., про що він не повідомив позивача. Згідно довідки Харківського міського центру зайнятості загальна сума заборгованості відповідача становить 50895,27 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.02.2014 року ОСОБА_1 звернувся до проректора НТУ "ХПІ" із заявою, відповідно до якої просив відрахувати його зі складу студентів Університету за власним бажанням.
Вказана заява розглянута та схвалена рішенням ЦПК НТУ "ХПІ" відповідно до протоколу №3 від 04.02.2014 року.
Наказом від 11.02.2014 року №198 СТ 1-5 ОСОБА_1 відраховано з числа студентів денної форми навчання НТУ "ХПІ" на підставі заяви від 04.02.2014 року та витягу із протоколу №3 від 04.02.2014 року ЦПК НТУ "ХПІ".
Тобто, фактично рішення про відрахування ОСОБА_1 зі складу студентів НТУ "ХПІ" прийнято 04.02.2014 року.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення до Харківського міського центру зайнятості відповідач не навчався у навчальному закладі та не отримував дохід у вигляді стипендії та будь-який інший дохід, а отже не відносився до категорії зайнятого населення згідно зі статтею 1 Закону України "Про зайнятість населення".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне
Відповідно до п. 6 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-ІІІ від 02.03.2000 року функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 вищевказаного Закону передбачено, що кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 7 1 цього Закону.
Харківський обласний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.
Відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до ч.2, 3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
За приписами п.п. 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
В даному випадку ОСОБА_1 при зверненні до Харківського міського центру зайнятості 10.02.2014 року фактично вже був відрахований з НТУ "ХПІ", оскільки протоколом №3 від 04.02.2014 року ЦПК НТУ "ХПІ" погоджено його заяву про відрахування.
Крім того, відповідно до довідки про доходи, за лютий 2014 року ОСОБА_1 не отримував дохід у вигляду стипендії від НТУ "ХПІ" та будь-який інший дохід.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент звернення до Харківського міського центру зайнятості ОСОБА_1 не навчався у навчальному закладі та не отримував дохід у вигляді стипендії та будь-який інший дохід, а отже не відносився до категорії зайнятого населення згідно зі статтею 1 Закону України "Про зайнятість населення".
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року по справі № 820/4854/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 820/4854/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 06.08.2015 р.