03 серпня 2015 р.Справа № 538/993/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 30.06.2015р. по справі № 538/993/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області
про зобов'язання провести призначення пенсії у відповідності до Закону,
03.06.2015 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області, в я кому просив суд:
- визнати нечинним рішення № 27 від 19.02.2015 р. Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області щодо не застосування норм діючого законодавства при призначенні їй пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області нарахувати та виплачувати їй пенсію за вислугу років з 6 січня 2015 року (дата подачі заяви про призначення пенсії за вислугу років).
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу рою в мають працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно вії віку. п.1 ст. 39 Закону України « Про освіту» наведено перелік позашкільних навчальних закладів, в якому зазначені і такі заклади, як музичні школи, отже відмова Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області в призначенні пенсії за вислугу років з 6 січня 2015 року є неправомірною.
Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 30.06.2015 року позовну заяву задоволено повністю.
Визнано нечинним рішення № 27 від 19.02.2015 року Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області щодо не застосування норм діючого законодавства при призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
Зобов"язано Управління Пнсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 6 січня 2015 року (дати подачі заяви про призначення пенсії за вислугу років).
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі № 27 від 19.02.2015 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років.
Як видно з копії трудової книжки ОСОБА_1 працювала на посаді викладач з 01.08.1989 року по 31.08.2010 року та з 25.02.2014 року по 05.01.2015 року, на посаді заступника директора музичної школи з 01.09.2010 року по 24.02.2014 року, згідно уточнюючої довідки виданою Лохвицькою дитячою музичною школою ОСОБА_1 працювала на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи музичної школи з 01.09.2010 року по 24.02.2014 року.
Загальний педагогічний стаж роботи ОСОБА_1 складає 25 років 10 місяців.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення № 27 від 19.02.2015 р. Пенсійний фонд України в Лохвицькому районі Полтавської області діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії за вислугу років призначаються за нормами цього Закону при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти.
Згідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про освіту» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково- виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно ст. 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає поряд з іншими видами також позашкільну освіту.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про освіту» позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Згідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про освіту» до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початков спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про позашкільну освіту» система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади.
Згідно до ст. 4 Закону України «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Відповідно до п. 4.2 ст.21 Закону України «Про позашкільну освіту» перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Розділом 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. М 909, музичні і художні школи та посади викладачів в них віднесені до закладів і установ освіти та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Причому відповідно до п.2 приміток до цього Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Даною постановою не передбачена посада викладача в позашкільному закладі освіти. Проте, дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 року N1 397/21 дія постанови № 909 від 04.11.1993 року поширена на викладачів музичних шкіл без внесення змін до постанови.
Пунктом б Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. .№ 433, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання, зокрема музичні школи) віднесені до позашкільних навчальних закладів.
Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. М 963 (з наступними змінами), викладачі всіх спеціальностей віднесені до педагогічних працівників.
Отже, згідно з вищевказаними нормативними актами викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення № 27 від 19.02.2015 р. Пенсійний фонд України в Лохвицькому районі Полтавської області діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси позивача.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Лохвицького районного суду Полтавської області від 30.06.2015 року по справі № 538/993/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 41 ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 30.06.2015р. по справі № 538/993/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 06.08.2015 р.