Справа: № 372/1185/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Тиханський О.Б.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
05 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.
за участю:
представників позивачаОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області на постанову Обухівського районного суду Київської області від 11 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області 31 сесії 6 скликання від 10 вересня 2013 року №29231.УІ про скасування рішення сесії №546 від 20 жовтня 2010 року про виділення земельної ділянки позивачу під забудову та обслуговування житлового будинку, господарських споруд в АДРЕСА_1 повністю; зобов'язати відповідача прийняти рішення про відмову в задоволенні вимог, які викладені в депутатському зверненні та прийняти нове рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_7 під забудову та обслуговування житлового будинку, господарських споруд в АДРЕСА_1 або в іншому вільному місці, якщо зазначена земельна ділянка передана у власність (продана) іншій особі; стягнути з відповідача кошти на відшкодування шкоди завданої його незаконним рішенням в сумі 203 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 11 червня 2015 року позов Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області 31 сесії 6 скликання від 10 вересня 2013 року №29231.У1 «Про скасування рішення сесії №546 від 20 жовтня 2010 року про виділення земельної ділянки ОСОБА_7 під забудову та обслуговування житлового будинку, господарських споруд в АДРЕСА_1»; стягнуто з Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 203 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ухвалення оскаржуваного рішення було викликане необхідністю приведення загального розміру наданих ОСОБА_7 земельних ділянок до норми передачі громадянам землі у власність, визначеною ч.1 ст.121 Земельного кодексу України.
В судове засідання з'явилися представники позивача, проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Нещерівської сільської ради 8 сесії 24 скликання від 24 травня 2004 року №175 «Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства» ОСОБА_7 на підставі ст.ст.33,38-40 Земельного кодексу України було надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва житлового будинку та ведення підсобного господарства в АДРЕСА_4, та надано дозвіл на виготовлення технічної документації на складання державного акту на землю.
Київською регіональною філією Центру ДЗК на підставі рішення Нещерівської сільської ради від 24 травня 2004 року №175 «Про передачу земельної ділянки, у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства», позивачу був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва житлового будинку та ведення підсобного господарства в АДРЕСА_2 серії НОМЕР_2.
Вищезазначений державний акт сільським головою підписаний не був, право власності на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_2, у відповідності до вимог чинного законодавства позивачем оформлено не було.
12 червня 2008 року позивач подав заяву в Нещерівську сільську раду про виділення йому земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Нещерів.
25 жовтня 2010 року Нещерівська сільська рада Обухівського району Київської області, розглянувши на 36 сесії п'ятого скликання заяву позивача, винесла рішення №546 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_2, намічена для передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ОСОБА_7, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ІН НОМЕР_1», відповідно до якого вирішено, виділити ОСОБА_7 земельну ділянку орієнтовною площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.
Відповідно до п.6 ст.118 Земельного Кодексу України, вищевказаним рішенням позивачу надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, наміченої для передачі у приватну власність ОСОБА_7
Рішенням Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області 36 сесії 6 скликання №29231.У1 від 10 вересня 2013 року «Про розгляд депутатського звернення до земельної комісії» скасовано рішення сесії №546 від 20 жовтня 2010 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_2, намічена для передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ОСОБА_7, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ІН НОМЕР_1».
Позивач вважає вищевказане рішення Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області 36 сесії 6 скликання №29231.У1 від 10 вересня 2013 року «Про розгляд депутатського звернення до земельної комісії» протиправним та таким, що суперечить чинному законодавству України, оскільки відповідач вийшов за межі своїх повноважень, скасувавши власне рішення.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивачем доведено незаконність прийнятого рішення Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області 36 сесії 6 скликання №29231.У1 від 10 вересня 2013 року «Про розгляд депутатського звернення до земельної комісії», а також наведено обґрунтовані докази порушення вимог чинного законодавства.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
В силу ч.ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідно до п.г ч.1. ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Згідно із ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
В силу ч.3 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Нещерівської сільської ради 8 сесії 24 скликання від 24 травня 2004 року №175 «Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства», ОСОБА_7 на підставі ст.ст.33,38-40 Земельного кодексу України було надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва житлового будинку та ведення підсобного господарства в АДРЕСА_4, та надано дозвіл на виготовлення технічної документації на складання державного акту на землю.
Київською регіональною філією Центру ДЗК на підставі рішення Нещерівської сільської ради від 24 травня 2004 року №175 «Про передачу земельної ділянки, у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства», позивачу був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва житлового будинку та ведення підсобного господарства в АДРЕСА_2 серії НОМЕР_2.
Як встановлено у судовому засіданні, вищезазначений державний акт на право власності на земельну ділянку сільським головою підписаний не був, право власності на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_2, у відповідності до вимог чинного законодавства позивачем оформлено не було.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 жовтня 2010 року Нещерівська сільська рада Обухівського району Київської області, розглянувши на 36 сесії п'ятого скликання ще одну заяву позивача, винесла рішення №546 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_2, намічена для передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ОСОБА_7, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ІН НОМЕР_1», відповідно до якого вирішено виділити ОСОБА_7 земельну ділянку орієнтовною площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.
Відповідно до п.6 ст.118 Земельного Кодексу України, вищевказаним рішенням позивачу надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.
Рішенням Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області 36 сесії 6 скликання №29231.У1 від 10 вересня 2013 року «Про розгляд депутатського звернення до земельної комісії» скасовано рішення сесії №546 від 20 жовтня 2010 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_2, намічена для передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ОСОБА_7, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ІН НОМЕР_1».
Вищевказане рішення мотивоване тим, що рішенням 8 сесії 24 скликання Нещерівської сільської ради від 24 травня 2004 року №175 «Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства» ОСОБА_7 на підставі ст.ст.33,38-40 Земельного кодексу України було надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва житлового будинку та ведення підсобного господарства в АДРЕСА_4, та надано дозвіл на виготовлення технічної документації на складання державного акту на землю, тобто позивач скористався своїм право на безоплатне отримання земельної ділянки у відповідності до ст.118 Земельного кодексу України.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, посилався на ту обставину, що, зважаючи на рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009, відповідач вийшов за межі наданих повноважень, скасувавши рішення сесії №546 від 20 жовтня 2010 року.
Колегія суддів не може в повній мірі погодитися із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Конституційним Судом України у рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.19, ст.144 Конституції України, ст.25, ч.14 ст.46, ч.1 та ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
У той же час, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: відсутність факту виконання рішення, що скасовується; відсутність факту виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб'єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, скасувавши власне рішення, з посилання на рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009, оскільки позивачем не надано доказів, що на виконання рішення Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області від 25 жовтня 2010 року №546 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_2, намічена для передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ОСОБА_7, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ІН НОМЕР_1» позивач вчинив будь-які дії, спрямовані на розроблення проекту відведення земельної ділянки та будь-які інші дії, які б вказували на виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією останнім певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Крім того, колегія суддів наголошує на тій обставині, що зазначеним вище рішенням суб»єкт владних повноважень не передав у власність земельну ділянку позивачу, а позивач тільки отримав дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, що є першим початковим етапом процедури отримання земельної ділянки у власність. І, незважаючи на отриманий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, ця земельна ділянка на даному етапі погодження може бути надана у власність іншій фізичній особі, якщо сільська рада буде вважати більш нагальним, правильним та законним вирішення саме таким чином зазначеного питання, оскільки право надання земельної ділянки у власність відноситься до дискреційної компетенції суб»єкта владних повноважень. Тобто, будь-яких правовідносин між сторонами, пов'язаних з реалізацією позивачем певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не виникло, а тому за відсутності вказаних ознак, сільська рада не була позбавлена права скасувати своє попереднє рішення.
Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тій обставині, що відповідно до ст.ст. 118,121 Земельного кодексу України позивач вже використав своє право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, оскільки відповідно до рішення Нещерівської сільської ради 8 сесії 24 скликання від 24 травня 2004 року №175 «Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства», ОСОБА_7 на підставі ст.ст.33,38-40 Земельного кодексу України було надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва житлового будинку та ведення підсобного господарства в АДРЕСА_4, та надано дозвіл на виготовлення технічної документації на складання державного акту на землю.
Незважаючи на ту обставину, що державний акт в подальшому із незрозумілих причин позивачем не був підписаний та зареєстрований, норми Земельного кодексу України регламентують право громадян на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, що і було зроблено суб»єктом владних повноважень.
Суд акцентує увагу, що зазначене вище рішення Нещерівської сільської ради 8 сесії 24 скликання від 24 травня 2004 року №175 «Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства» чинне, ніким не оскаржено та не скасовано. А, значить, особа не може вдруге скористуватися своїм правом на отримання безоплатно у власність земельної ділянки.
Разом з тим, позивачем не було надано і доказів щодо відмови від земельної ділянки, яка йому була надана згідно рішення 8 сесії 24 скликання Нещерівської сільської ради від 24 травня 2004 року №175 «Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства», на сесію сільської ради зазначене питання не виносилося.
Натомість передача одразу двох земельних ділянок площею по 0,2500 га за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 суперечить нормам чинного законодавства.
При цьому, позивачем не надано доказів оскарження дій відповідача відповідно до чинного законодавства України. Так, як встановлено колегією суддів, до правоохоронних органів чи прокуратури позивач із заявами про злочин чи скаргами не звертався.
За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області 36 сесії 6 скликання №29231.У1 від 10 вересня 2013 року «Про розгляд депутатського звернення до земельної комісії», прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки позивачем не надано доказів щодо порушення з боку відповідача процедури прийняття вказаного рішення, при цьому позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього права на отримання відповідної земельної ділянки.
Разом з тим, колегія суддів не може прийняти до уваги твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду згідно із ст..ст.99,100 КАС України, оскільки разом із повідомленням про вручення поштового відправлення до суду не було надано опису відправленої кореспонденції, а тому не вбачається за можливе встановити, який саме лист та якого змісту отримала особа 29.09.2013 року.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Обухівського району Київської області від 11 червня 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області на постанову Обухівського районого суду Київської області від 11 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 11 червня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддіА.Б. Парінов
О.О. Беспалов
Повний текст постанови виготовлено 06 серпня 2015 року.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.