Постанова від 27.04.2009 по справі 2а-1692/09/0570

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2009 р. справа № 2а-1692/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Ломиног А.М.

за участю:

представника позивача - Тернової В.О.,

представників 1-го відповідача Колеснікової С.В., Несторак М.Я..,

представника 2-го відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вересея” до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання неправомірною відмови в узгодженні акту вибору земельної ділянки.

керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вересея” звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання неправомірною відмови відповідачів в узгодженні акту вибору та обстеження земельної ділянки від 05.05.2008 року площею 0,98 га для розміщення та обслуговування об'єкта рекреаційного призначення (бази відпочинку) за рахунок земель лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Краснолиманське лісове господарство», та зобов'язання Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області та Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства погодити акт вибору та обстеження вказаної ділянки від 05.05.2008 року.

В обґрунтування позову зазначило, що 18.03.2007 р. ТОВ „ Вересея ” звернулося до Краснолиманської міської ради із завою № 1803 про надання в оренду земельної ділянки площею 0,98 га, терміном на 49 років, а також дозволу на збір матеріалів узгодження місця розташування бази відпочинку в Щурівській зоні відпочинку. 09.04.2008 року Краснолиманською міською радою прийняте рішення № 5/22-1534, відповідно до якого Позивачу надано дозвіл на збір матеріалів узгодження місця розташування земельної ділянки площею 0,98 га. Для будівництва та обслуговування бази відпочинку за межами с.Щурово із земель ДП «Краснолиманське лісове господарство» на території Краснолиманської міської ради для наступної передачі в оренду строком на 49 років.

Позивач зазначає, що з метою вилучення земельної ділянки ним отримано згоду ДП „Краснолиманський лісгосп ” на вилучення земельної ділянки з постійного користування для будівництва та експлуатації бази відпочинку ТОВ „Вересея”, 05.05.2008р. погоджено місце розташування для розміщення й обслуговування бази відпочинку, управлінням земельних ресурсів у м. Красний Лиман, 30.04.2008 р. відділом культури й туризму Краснолиманської міської ради, 30.04.2008 р., відділом архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства, а також 29.04.23008р. Краснолиманської СЕС.

Позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 427 від 31.03.2004, відповідно до якої вибір земельної ділянки проводиться до початку проектування постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів. 05.05.2008 року комісією було обстежено місце розташування об'єкту, погоджено орієнтовний розмір земельної ділянки, умови її вилучення. Вказаний акт було підписано всіма членами комісії, за винятком представників відповідачів, не зазначивши підстави відмови.

Позивач вказує, що мотиви відмови Відповідач виклав у листі від 22.12.2008 № 02-989 із посиланням на Розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008 та лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.04.2008 № 5393/21/10-8.

Позивач вважає відмову в узгодженні акту вибору земельної ділянки неправомірною в зв'язку з тим, що розпорядження КМУ № 610-р від 10.04.2008 станом на 05.05.2008 не діяло, а на лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.04.2008 № 5393/21/10-8, як на підставу відмови, Відповідач посилатися не мав права, оскільки він не є нормативно-правовим актом і не має ніякої юридичної сили. З огляду на викладене, позивач просив задовольнити позов в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги, відповідно до яких просила визнати неправомірною відмову відповідачів викладену у листі від 08.01.2009 року № 05-01 та в листі № 02-989 від 22.12.2008 року в погодженні акту вибору та обстеження земельної ділянки від 05.05.2008, та зобов'язати узгодити акт вибору та обстеження земельної ділянки від 05.05.2008. Надані пояснення представника позивача у судовому засіданні відповідають правовій позиції, яку обрав позивач у позовній заяві.

Відповідач, Донецькео обласне управління лісового та мисливського господарства не погодилось з адміністративним позовом та надав письмові заперечення в яких зазначив, що постановою КМУ від 31.03.2004 № 427 визначено механізм вибору юридичними особами земельних ділянок для розміщення об'єктів. Відповідно до зазначеної постанови постійно діюча комісія з питань вибору земельної ділянки протягом двох тижнів після отримання матеріалів обстежує місце розташування об'єкту, вивчає питання щодо запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище та ін. Результати роботи комісії оформлюються актом. Разом з тим, зазначає Відповідач Порядком, затвердженим наказом Мінприроди України № 434 від 05.11.2004 передбачений механізм погодження природоохоронними органами вибору земельної ділянки. Підставою для підписання представником природоохоронного органу акту вибору земельної ділянки є позитивний висновок, який готується протягом двох тижнів після отримання певного пакету документів.

Відповідач вказує, що Позивач звернувся до Держупарвління з матеріалами на погодження вибору земельної ділянки лише листом від 23.12.2008р., в зв'язку з чим Відповідач у встановлений законом строк повідомив ТОВ „Вересея” про відмову у погодженні відповідних матеріалів, посилаючись зокрема на розпорядження КМУ від 10.04.2008 № 610-Р.

Тому, зазначає відповідач, він як суб'єкт владних повноважень, він прийняв єдине вірне рішення за результатами розгляду матеріалів, наданих позивачем 23 грудня 2008 року та відмовив позивачу в погодженні матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки площею 0,98 га. На підставі викладеного Відповідач, Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник другого відповідача Донецьке обласне управління лісового та мисливського господарства, до судового засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення, у яких зазначив, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення. На підставі зазначеного просили відмовити в задоволенні позову та розглянути справу без участі представника відповідача.

Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Вислухавши у судовому засіданні позивача та представників відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю „Вересея” є юридичною особою та зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 17.03.2008 року, за номером 1 266 102 0000 029707, ідентифікаційний код юридичної особи № 35793505 /а.с 26/.

Відповідачі - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області та Донецьке обласне управління лісового та мисливського господарства є суб'єктами владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України.

Рішенням Краснолиманської міської ради від 09.04.2008 року за № 5/22-1534, відповідно до п. 1.31 якого, ТОВ «Вересея» було надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,98 га для будівництва та обслуговування бази відпочинку за межами с.Щурово із земель ДП «Красноліманське лісне господарство» на території Краснолиманської міської ради для наступної передачі в оренду строком на 49 років. /а.с 13-15./

Листом від 11.07.2008 року № 1107-1 (зареєстроване Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області - 23.12.2008 року за № 3791В) позивач звернувся до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області із заявою про погодження матеріалів вибору земельної ділянки площею 0,98 га для розміщення та обслуговування об'єкту рекреаційного значення. /а.с.62/

Листом від 08.01.2009 року № 05-01 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області відмовило Позивачу в погодженні місця розташування земельної ділянки площею 0,98 га, керуючись розпорядженням Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008 та листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.04.2008 № 5393/21/10-8 /а.с.7 /

Листом від 22.12.2008 року за № 02-989 Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства відмовило ТОВ «Вересея» в погодженні місця розташування земельної ділянки площею для розміщення та обслуговування об'єкту рекреаційного призначення (бази відпочинку) до законодавчого врегулювання відповідних питань./а.с.8/

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Статтею 151 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

Частиною 5 ст. 151 ЗК України встановлено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації

18.03.2008 року позивач звернувся до Красноліманського міського голови із заявою № 1803 про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування бази відпочинку в Щурівській зоні відпочинку за рахунок земель, покритих лісом Краснолиманського держлісгоспу, площею 0,98 га, в тому числі квартал 101 - 0,98 га, в оренду терміном на 49 років.

Згідно ч. 7 ст. 151 ЗК України (в редакції Закону України № 3404-IV від 08.02.2006) відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.

Механізм вибору юридичними особами земельних ділянок для розміщення об'єктів визначений у Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 427 від 31.03.204 року. Відповідно до п. 4 Порядку сільська, селищна, міська рада, районна, Київська чи Севастопольська міська держадміністрація реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією.

Згідно рішення Краснолиманської міської ради від 15.09.2004 № 4/25-410 для вирішення питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів міської радою утворена постійно діюча комісія з питань вибору земельних ділянок під розміщення об'єктів. Відповідно до реєстраційно - контрольної картки заява ТОВ „Вересея” про погодження місця розташування земельної ділянки була зареєстрована Краснолиманською міською радою 14.04.2008 за № 1074-02-16 та в той же день передана голові постійно діючої комісії.

Відповідно до п. 5 Порядку комісія протягом двох тижнів після отримання матеріалів:

· обстежує бажане місце розташування об'єктів, погоджує орієнтовний розмір земельної ділянки, умови її вилучення або зміни цільового призначення з урахуванням містобудівної документації, місцевих правил забудови та комплексного розвитку території;

· вивчає питання щодо запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище, забезпечення формування екологічної мережі, поліпшення малопродуктивних угідь шляхом нанесення родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об'єктів, тощо;

· пропонує інші земельні ділянки для можливого розміщення об'єктів насамперед з малопродуктивних земель та земель несільськогосподарського призначення.

Пунктом 6 Порядку визначено, що результати роботи комісії оформлюються актом. Пунктом 7 визначено, що акт вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.

05 травня 2008 року комісією був складений акт вибору та обстеження земельних ділянок для розміщення та обслуговування бази відпочинку ТОВ „Вересея” на території Краснолиманської міської ради Донецької області, який підписаний всіма членами постійно діючої комісії за виключенням представників відповідачів /а.с.9-11/

Відповідно до листа Краснолиманскої міської ради від 13.03.2009 № К 373-02-17 на території Краснолиманської міської ради з 2007 року функції представника природоохоронного органу представляє головний спеціаліст відділу регуляторної політики Держуправління охорони навколишнього природного середовища Шулєпова Г.Г., яка входить до складу вищезазначеної комісії.

Позивач зазначає, що висновок про погодження місця вибору земельних ділянок є первинним відносно акту погодження місця розташування земельних ділянок. Разом з тим, відмова в погоджені місця розташування земельних ділянок Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства було надане 22 грудня 2008 року за № 02-989 /а.с.8/, відмова в погоджені від Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області надане 08.01.2009 року за № 05-01 /а.с.7/.

Крім того, наказом Мінприроди України від 05.11.2004 № 434, зареєстрованим в Мінюсті України 22 листопада 2004 р. за № 1470/10069 затверджено Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок.

Пунктом 1.1 встановлено, що Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок (надалі - Порядок) розроблений відповідно до Земельного, Лісового та Водного кодексів України, Кодексу України про надра, Законів України „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про охорону земель”, „Про землеустрій”, „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, „Про екологічну мережу України”, „Про природно-заповідний фонд України”, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 1.2 Порядку, він поширюється на Мінприроди, утворені в його складі урядові органи державного управління, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи та спеціальні підрозділи (далі - природоохоронні органи). Згідно п. 1.3 Порядок визначає механізм погодження природоохоронними органами вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування.

Пунктом 2.2 Порядку встановлено, що після надходження на погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок природоохоронний орган оцінює повноту їх складу.

Згідно п. 2.11 Порядку висновок природоохоронного органу щодо погодження вибору земельної ділянки для розміщення об'єктів протягом двох тижнів після отримання матеріалів надається голові постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів і є підставою для підписання чи відмови у підписанні представником природоохоронного органу акта вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів. Висновок природоохоронного органу щодо погодження місць розташування об'єктів (у випадках, коли вибір земельної ділянки не проводиться) та щодо погодження проекту відведення земельної ділянки протягом двох тижнів після отримання матеріалів надається відповідному органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Як встановлено у судовому засіданні матеріали погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ „Вересея” на адресу природоохоронного органу для проведення обстеження земельної ділянки надійшли тільки 23.12.2008 року, обстеження земельної ділянки представником природоохоронного органу не здійснювалося, не з вини відповідачів тому правових підстав для надання висновку про погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,98 га та підписання акту вибору та обстеження земельної ділянки від 05.05.2008 у Відповідача відсутні.

Щодо відмови Відповідачів у погодженні матеріалів вибору земельної ділянки площею 0,98 га для розміщення та обслуговування об'єкту рекреаційного значення, суд зазначає наступне.

10.04.2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 610-р Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками, відповідно до якого, з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері:

зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення;

відкликати раніше надану згоду на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення у разі, коли місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не прийнято відповідні рішення або коли за результатами перевірки встановлено, що такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства.

Отже, зазначеним розпорядженням, яке набрало законної сили 10 квітня 2008 року (до винесення акту вибору та погодження земельних ділянок для розміщення та обслуговування бази відпочинку ТОВ „Вересея” від 05.05.2008 року) заборонено, зокрема, Мінприроди приймати рішення про надання згоди на вилучення ділянок у власність та оренду із зміною цільового призначення.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.. 18. Земельного Кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Статтею 19 ЗК України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 р. № 14-1-7/1205 землі України поділяються на : 1) землі населених пунктів; 2) землі сільськогосподарської призначення; 3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісогосподарського призначення; 6) землі водогосподарського призначення.

Позивач у судовому засіданні не спростовував той факт, що при виділенні земельної ділянки, вони фактично ще і змінюють цільове призначення землі з п.5 Українського класифікатора цільового використання землі - землі лісогосподарського призначення на п. 4.3 - землі рекреаційного призначення.

Частиною 2 ст. 20 ЗК України встановлено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Але, п. 3 ст. 20 цього Кодексу конкретизовано, що зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Згідно із п.4 ст.7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, є офіційне з'ясування всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного та враховуючи принципи частини 2 ст. 71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що відповідачами було дотримано вимоги Земельного кодексу України, постанови КМУ від 31.03.2004 № 427 та наказу Мінприроди України від 05.11.2004 № 434.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вересея” до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання неправомірною відмови в узгодженні акту вибору земельної ділянки не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Вересея” до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання неправомірною відмови в узгодженні акту вибору земельної ділянки - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 27 червня 2009. Постанова виготовлена в повному обсязі 04 травня 2009 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кірієнко В.О.

Попередній документ
4797602
Наступний документ
4797605
Інформація про рішення:
№ рішення: 4797603
№ справи: 2а-1692/09/0570
Дата рішення: 27.04.2009
Дата публікації: 12.11.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: