Україна
10 березня 2009 р. справа № 2а-1715/09/0570
час прийняття постанови: 14.55 година
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Могильницького М.С.
при секретарі Лакушевій Є.В.
за участю:
представника позивача - Віхляєвої О.О.
представників відповідача - Гой В.П., Юренко Т.М., Якуніної І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000251323/0/18075/10/22-013 від 27.05.2008, №0000251323/1/28355/10/22-013 від 07.08.2008, №0000251323/2/36076/10/22-013 від 08.10.2008,
Позивач, Закрите акціонерне товариство „Перший Український Міжнародний банк”, звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення №0000251323/0/18075/10/22-013 від 27.05.2008, №0000251323/1/28355/10/22-013 від 07.05.2008, №0000251323/2/36076/10/22-013 від 08.10.2008.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” доход, отриманий платником податку, включає, зокрема, суму фінансової допомоги, включаючи суму боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства. Філією банку виданий кредит фізичній особі. В подальшому заборгованість за кредитом була списана за рахунок спеціальних резервів та віднесена на позабалансовий рахунок до відшкодування збитків. За таких обставин заборгованість продовжує обліковуватися на позабалансовому рахунку, тобто, не анульована. Окрім цього, рішення про списання такої заборгованості прийнято не самостійно, оскільки при його прийнятті Філія керувалася підставами, передбаченими законодавством, а не своїм бажанням. Також позивач зазначає, що судом задоволений позов Філії про стягнення заборгованість за таким кредитом, 11.12.2008 виконавчою службою повторно відкрите виконавче провадження за виконавчим листом, виданим судом. Таким чином на теперішній час застосовуються дії по стягненню заборгованості, що підтверджує необґрунтованість висновку податкового органу про анулювання боргу за самостійним рішенням Банку. До того ж відповідно до умов угоди про надання овердрафту зобов'язання фізичної особи по погашенню заборгованості за кредитною операцією продовжує існувати, тому немає підстав для визнання непогашеної заборгованості подарунком і оподаткування такої суми.
Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Філією ЗАТ „ПУМБ” не включено до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи суму списаної за рахунок страхового резерву заборгованості за виданим кредитом. Заборгованість фізичної особи списана за рахунок резерву під нестандартну заборгованість на підставі рішення засідання Правління ЗАТ „ПУМБ”. Тобто, така заборгованість виключена із заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, та обліковується за позабалансовими рахунками до визначеного обліковою політикою банку часу з урахуванням вимог законодавства України щодо відшкодування збитків. За даними податкового обліку Філії заборгованість фізичної особи відшкодована за рахунок страхового резерву на підставі пп. 12.3.12 п.12.3 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, тобто, коли всі заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості не призвели до позитивного наслідку. Застосовуючи при відшкодуванні безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву пп. 12.3.12 п.12.3 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, банківською установою визнано, що здійснено всі заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості. Станом на кінець періоду, що перевірявся, заборгованість за балансовими рахунками відсутня. Таким чином сума списаної заборгованості за кредитом є доходом фізичної особи фізичної особи - Позичальника у вигляді додаткового блага.
В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти позову з тих самих підстав, що викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов.
Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Закрите акціонерне товариство „Перший Український Міжнародний банк” зареєстроване як юридична особа 23.12.1991, ідентифікаційний код юридичної особи 14282829. Зареєстроване в Державному реєстрі банків 23.12.1991 за №73. Перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку проведена виїзна планова перевірка Філії Закритого акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007, за наслідками якої складений акт №354/22-013/24165705 від 15.05.2008.
В ході проведення перевірки встановлено, зокрема, порушення пп. 4.2.9 д) п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” в частині заниження податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік за операцією зі списання безнадійної заборгованості фізичної особи.
З урахуванням встановленого порушення відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000251323/0/18075/10/22-013 від 27.05.2008.
Позивачем зазначене повідомлення оскаржено в адміністративному порядку.
За наслідками розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін, та з метою доведення граничних строків сплати податкового зобов'язання прийняте податкове повідомлення-рішення №0000251323/1/28355/10/22-013 від 07.08.2008.
Під час розгляду вторинної скарги, на підставі п.4 ч.6 ст.111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” проведена виїзна позапланова перевірка Філії Закритого акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007, за наслідками якої складений акт №944/22-013/24165705 від 24.09.2008, згідно з яким в повному обсязі підтверджені висновки планової перевірки.
За наслідками розгляду вторинної скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін, та з метою доведення граничних строків сплати податкового зобов'язання прийняте податкове повідомлення-рішення №0000251323/2/36076/10/22-013 від 08.10.2008.
Підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб стало не включення Філією ЗАТ „ПУМБ” до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи суми списаної за рахунок страхового резерву заборгованості за виданим кредитом.
28.05.2004 між позивачем та фізичною особою ОСОБА_5 укладений договір банківського (карткового) рахунку НОМЕР_2, відповідно до якого Банк відкриває ОСОБА_5 картковий рахунок №НОМЕР_1 в українській гривні, та здійснює його розрахунково-касове обслуговування (п.2.1 договору).
10.04.2006 між позивачем та фізичною особою ОСОБА_5 укладена Угода №4760212 про надання овердрафту по картковому рахунку №НОМЕР_1 в українській гривні, відповідно до якої Банк надає ОСОБА_5 кредит у вигляді овердрафту, а ОСОБА_5 зобов'язується повернути Банку отриманий у вигляді овердрафту кредит, а також сплатити відсотки за користування овердрафтом (п.1.2 Угоди). Зазначена Угода зберігає свою дію до моменту виконання клієнтом в повному обсязі всіх грошових зобов'язань перед Банком за цією Угодою (п.3.1 Угоди).
Відповідно до заочного рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14.03.2007 по справі №2-991/2007 з ОСОБА_5 стягнута на користь ЗАТ „Перший Український Міжнародний банк” сума заборгованості у загальному розмірі 264,97 грн. При цьому судом встановлено, що ОСОБА_5 був наданий кредит у формі овердрафту на суму 236,56 грн., в порушення умов Угоди про надання овердрафту вказана заборгованість не сплачена.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки судовим рішенням у цивільній справі встановлений факт наявності перед ЗАТ „ПУМБ” заборгованості фізичної особи ОСОБА_5 у сумі 236,56 грн. за кредитом в формі овердрафту, зазначена обставина не доказується та приймається судом.
02.04.2007 Артемівським міськрайонним судом Донецької області виданий виконавчий лист по справі №2-991/2007, яким встановлений строк пред'явлення до стягнення - до 25.03.2010.
13.04.2007 Відділом державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції на підставі вищезазначеного виконавчого документа відкрите виконавче провадження.
Постановою від 19.06.2007 виконавчий документ повернутий стягувачеві (ЗАТ „ПУМБ”) з огляду на не виявлення майна, що підлягає опису й арешту. Відповідно до такої постанови виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 04.04.2009.
Відповідно до положень ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження” повернення виконавчого документу стягувачеві не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах установлених строків.
11.12.2008 Відділом державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції знов відкрите виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_6 суми боргу перед ЗАТ „ПУМБ”.
Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Відповідно до п.1.1 ст.1 згаданого Закону додатковими благами є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку
Відповідно до пп. 4.2.9 д) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається доход, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми фінансової допомоги, включаючи суму боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.
Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.
З огляду на вищезазначену норму підлягає включенню до складу загального місячного оподатковуваного доходу сума наданої платнику податку фінансової допомоги, отриманої від працедавця чи особи, що не є працедавцем такого платника. При цьому сума анульованого кредитором боргу розглядається як один з різновидів фінансової допомоги.
Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” не надає визначення терміну „фінансова допомога”, але положеннями п.1.21 ст.1 цього Закону передбачено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частині визначення термінів.
Відповідно до п.1.22 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” фінансовою допомогою є безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.
Поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1 цього Закону). Неналежність наданого позивачем кредиту у вигляді овердрафту до поворотної фінансової допомоги не заперечується сторонами по справі та підтверджується умовами Угоди про надання овердрафту, відповідно до п.1.2, 1.6 якої передбачена сплата процентів за користування овердрафтом.
З урахуванням положень пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” безповоротною фінансовою допомогою є:
· сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;
· основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
В спірних правовідносинах сума наданого фізичній особі кредиту у вигляді овердрафту не є сумою, наданою згідно з договорами, що не передбачають компенсації чи повернення таких коштів, або сумою, наданою без встановлення строків повернення, оскільки відповідно до п.1.5 Угоди про надання овердрафту передбачені строки погашення заборгованості за овердрафтом, а п.1.7 Угоди передбачений порядок та черговість погашення заборгованості Клієнта.
· сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;
Зазначені положення не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки кредитором є юридична особа, а позичальником не відшкодовувалася сума заборгованості.
· сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Відсутність таких обставин як підстави визначення податкових зобов'язань не заперечується сторонами по справі.
· сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
Заборгованість за овердрафтом фізичної особи ОСОБА_5 стягнута за рішенням суду на користь ЗАТ „ПУМБ”, на дату розгляду справи судове рішення знаходиться на виконанні. Позивач не втратив права на стягнення суми такої заборгованості у добровільному чи примусовому порядку, оскільки виконавче провадження з приводу стягнення боргу на момент проведення перевірки та на дату розгляду справи не закінчено.
Податковим органом не надано доказів, що підтверджували б набуття суми боргу ОСОБА_5 перед ЗАТ „ПУМБ” статусу фінансової допомоги.
Суд зазначає, що податкове законодавство розрізняє як окремі поняття „фінансова допомога” (в тому числі „безповоротна фінансова допомога”) та „безнадійна заборгованість”. При цьому чинним податковим законодавством не передбачено віднесення до фінансової допомоги сум простроченої заборгованості, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи.
Також суд враховує, що заборгованість фізичної особи перед позивачем за овердрафтом не можна визнати анульованою за власним бажанням Банку, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем здійснюються заходи, спрямовані на стягнення суми боргу, та в межах виконання судового рішення про таке стягнення відкрите виконавче провадження. Облік такої заборгованості на позабалансовому рахунку не свідчить про набуття заборгованістю статусу фінансової допомоги чи втрату позивачем права на її стягнення.
Податкове законодавство не надає визначення терміну „анулювання боргу платника податку”. В свою чергу цивільне законодавство передбачає інститут „прощення боргу”, що за своєю природою є аналогічним його анулюванню.
Так, відповідно до ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. При цьому, для припинення зобов'язання таким чином, кредитором має бути виражене в будь-якій формі рішення про прощення боргу, наслідком якого є відмова від отримання виконання за зобов'язанням у зв'язку з його припиненням.
Проте, матеріалами справи навпаки підтверджується вжиття позивачем заходів, спрямованих на стягнення боргу. До того ж до закінчення виконавчого провадження сума боргу може бути стягнута з боржника на користь позивача в межах примусового виконання рішення суду.
Суд зазначає, що предметом спору не є правомірність списання заборгованості фізичної особи за рахунок страхового резерву Банку та відображення зазначеної операції в податковому обліку з податку на прибуток. За таких обставин судом не приймається до уваги посилання податкового органу на відшкодування позивачем заборгованості за рахунок страхового резерву банку як на обґрунтування правомірності визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб. До того ж Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” не ставить у залежність виникнення доходу у фізичної особи від періоду відшкодування Банком заборгованості такої особи за рахунок страхового резерву.
Відповідно до п.2.1 глави 2 розділу VІІ Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 15.09.2004 №435, яка була чинною на дату віднесення заборгованості на позабалансовий рахунок, списана за рахунок спеціальних резервів безнадійна заборгованість обліковується за позабалансовими рахунками до визначеного обліковою політикою банку часу з урахуванням вимог законодавства України щодо відшкодування збитків. При цьому положення п.2.2 наведеної Інструкції визначають порядок відображення в обліку повного або часткового погашення раніше списаної за рахунок спеціального резерву суми безнадійної заборгованості.
Тобто, облік суми заборгованості за позабалансовим рахунком не є доказом анулювання такої заборгованості, оскільки не свідчить про відмову чи неможливість стягнення такої суми боргу з подальшим відповідним відображенням його погашення у бухгалтерському обліку.
Безпідставність визначення податкового зобов'язання свідчить про безпідставність застосування до платника податків штрафних санкцій.
Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Податковим органом не доведена правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень. В той час, дослідженими судом доказами спростовані висновки відповідача про обов'язок позивача утримати та перерахувати податок з доходів фізичних осіб з суми списаної за рахунок страхового резерву заборгованості фізичної особи.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000251323/0/18075/10/22-013 від 27.05.2008, №0000251323/1/28355/10/22-013 від 07.08.2008, №0000251323/2/36076/10/22-013 від 08.10.2008 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000251323/0/18075/10/22-013 від 27.05.2008, №0000251323/1/28355/10/22-013 від 07.08.2008, №0000251323/2/36076/10/22-013 від 08.10.2008 задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000251323/0/18075/10/22-013 від 27.05.2008, №0000251323/1/28355/10/22-013 від 07.08.2008, №0000251323/2/36076/10/22-013 від 08.10.2008 щодо визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 106,44 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк”, код ЄДРПОУ 14282829, м. Донецьк, вул. Університетська, 2А, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 10 березня 2009 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови складений та підписаний 15.03.2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Могильницький М.С.