Україна
22 квітня 2009 р. справа № 2а-1716/09/0570
час прийняття постанови: 13.45 година
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Могильницького М.С.
при секретарі Фенделєвій В.Є.
за участю:
представника позивача Тришкіної С. П.
представника відповідача не з'явився
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства „Красноармійськвугілля” до Державної податкової інспекції у м.Димитрові Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000051640/0 від 20.01.2009 року та № 0000041640/0 від 20.01.2009 року,
Державне підприємство «Красноармійськвугілля» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000051640/0 від 20.01.2009 року та № 0000041640/0 від 20.01.2009 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на той факт, що оплата з податку на додану вартість не здійснювалась і не здійснена на теперішній час, а отже відповідачем помилково застосовані положення п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки згідно до цієї норми штрафні санкції нараховуються на несвоєчасно оплачену суму податкових зобов'язань. Відтак, за відсутності оплати немає підстав для нарахування штрафних санкцій.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що активи позивача знаходяться в податковій заставі, оскільки в силу п. 8.1. ст.. 8 Закону України № 2181 активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. А відтак, платник податку має право вибору черговості погашення своїх податкових зобов'язань тільки у разі наявності в нього активів, вільних від заставних зобов'язань, та за їх рахунок. Крім цього, відповідач зазначив, що позивач постійно порушував вимоги п. 5.3. ст. 5 та 7.7. ст.. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181, яким визначено порядок черговості погашення податкових зобов'язань та податкового боргу, тому вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірним.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового засідання відповідач повідомлений належним чином.
Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Державне підприємство “Красноармійськвугілля” м. Димитров є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Димитровської міської ради Донецької області 25 березня 2003 року, включене до ЄДРПОУ за номером 32087941, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Димитров.(арк. справи 22).
20 січня 2009 року відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 13.11.2008 р. - 30.12.2008 р., результати якої викладені у акті перевірки № 11/16-32087941 від 20 січня 2009 року (арк. справи 5).
20 січня 2009 року відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0000051640/0 та № 0000041640/0.
На підставі податкового повідомлення-рішення № 0000051640/0 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 % в сумі 39 250, 65 грн. за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 392 506, 50 грн.
На підставі податкового повідомлення-рішення № 0000041640/0 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 % в сумі 8 468, 20 грн. за затримку на 47 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 42 341, 00 грн.
Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ.
Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 і підпункту 6.1.7. Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстрованим Мін'юстом України 23.03.2001р. за №268/5459 (далі - Інструкція), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, штраф застосовується у випадках несплати узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки та нараховується після погашення такого податкового боргу.
Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкова декларація подається за базовий (звітний) період.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, про що зазначено пунктом 5.1 статті 5 наведеного Закону.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, тобто коли платник податків застосовує процедуру адміністративного чи судового оскарження.
Нормами пункту 5.3 даної статті передбачені строки погашення податкового зобов'язання. Податкові зобов'язання, зазначені платником податку у податковій декларації підлягають сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Висновками акту перевірки визначено, що позивачем порушені норми підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Як вбачається з акту перевірки, об'єктом обчислення штрафу при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000051640/0 від 20.01.2009 стала несвоєчасна сплата податкових зобов'язань згідно декларації № 11262 від 19.11.2008 р., а саме 392 506, 50 грн. сплачено 30.12.2008 року з простроченням на 29 днів, а також несвоєчасна оплата донарахованого ПДВ згідно до податкового повідомлення - рішення № 0000352342 від 03.11.2008 р., а саме 42 341, 00 гривень сплачено 30.12.2008 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач вважає моментом оплати подання позивачем уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість № 12500 від 30.12.2008 року, яким сума ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету, зменшена на 762 011, 00 грн.
Сприйняття відповідачем подання уточнюючого розрахунку № 12500 від 30.12.2008 року - моментом сплати податкового боргу не відповідає пп. 7.1.1. п. 7.1. ст. 7. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, згідно до якого джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Враховуючи зазначене, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача стосовно сплати позивачем податку на додану вартість на підставі вказаного уточнюючого розрахунку.
Відсутність інших платежів до бюджету 30.12.2008 року позивач підтверджує наданою довідкою № 4-216 від 28.11.2009 року.
Оскільки на момент проведення перевірки податковий борг не був сплачений, сума штрафних санкцій повинна нараховуватись виходячи з наявності об'єкта обчислення суми штрафу. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції за спірними податковими повідомленнями - рішеннями № 0000051640/0 та № 0000041640/0 від 20 січня 2009 року.
Суд не приймає посилання відповідача на існування податкової застави активів позивача, як на обставину, яка позбавляє позивача права самостійно визначати призначення платежу до бюджету, оскільки по-перше: вказані обставини не впливають на результат вирішення спору, оскільки оплата податкових зобов'язань 30.12.2008 року позивачем взагалі не здійснювалась; по-друге: відповідач не надав будь-яких доказів, що будь-які активи позивача перебувають у податковій заставі. Хибним є висновок відповідача про те, що всі активи перебувають у податковій заставі, внаслідок того, що ним не розділяються два правових поняття: право податкової застави, яке є абсолютним, оскільки виникає на підставі закону одночасно з виникненням податкового боргу, та активи, які перебувають у податковій заставі, що пов'язано виключно з реєстрацією застави таких активів. Отже, маючи право зареєструвати податкову заставу як публічну, відповідач не скористався таким правом (а з точки зору державних інтересів не виконав певний обов'язок) щодо її реєстрації.
Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87,94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Державного підприємства «Красноармійськвугілля» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000051640/0 від 20.01.2009 року та № 0000041640/0 від 20.01.2009 року, задовольнити повністю.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Димитрові № 0000051640/0 від 20.01.2009 року про зобов'язання Державного підприємства „Красноармійськвугілля” сплатити штраф в сумі 39250,65 гривень за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Димитрові № 0000041640/0 від 20.01.2009 року про зобов'язання Державного підприємства „Красноармійськвугілля” сплатити штраф в сумі 8468,20 гривень за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Красноармійськвугілля” витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 22 квітня 2009 року в присутності представника позивача.
Повний текст постанови складений та підписаний 27 квітня 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Могильницький М.С.