91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
18.08.09 Справа № 13/69.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна група "Столиця", м. Бровари Київської області
до Приватне підприємство "Фелікс", м. Кіровськ Луганської області
про стягнення 17 590 грн. 00 коп.
в присутності представників:
від позивача -не прибув,
від відповідача -Цукер І.Б., дов. б/н від 20.07.09,
від Кіровського ВДВС -не прибув
рішенням господарського суду Луганської області від 17.07.08 № 13/69 було частково задоволено позов та стягнуто з відповідача, ПП "Фелікс", борг в сумі 15085 грн. 00 коп., пеню - 1381 грн. 23 коп., державне мито у сумі -164 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110 грн. 46 коп.
Відповідач, ПП "Фелікс", 18.06.09 року звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою від 15.06.2009 року, в якій просить:
- для забезпечення вимог по скарзі накласти арешт на кошти в сумі 35 927,71 грн., що знаходяться на рахунку відділу держаної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції;
- визнати протиправними дії відділу держаної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції (далі -ВДВС) з виконання наказу господарського суду Луганської області від 25.09.2008 року № 13/69 в формі стягнення відповідно до платіжної вимоги від 18.05.2009 року № 6-ж на суму 102 665 грн. 21 коп., які надійшли в ЛФ ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" 20.05.2009 року.
ВДВС у письмових запереченнях на скаргу за № 10201 просить у задоволенні скарги відмовити, зважаючи на таке:
- скарга була подана до суду з порушенням процесуального строку,
- на ухвалу господарського суду Луганської області від 28.05.09, на яку посилається скаржник, ВДВС подав апеляційну скаргу, яка прийнята до розгляду, ухвала не набрала законної сили,
- державний виконавець зупинив виконавче провадження у відповідності до п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 № 606-ХІV (далі -Закон 606),
- відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів -зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, але спірна сума боргу виникла після введення мораторію.
Доводи скаржника зводяться до наступного:
· 25 серпня 2008 року на виконання судового рішення було видано наказ № 13/69, який пред'явлений позивачем до виконання до ВДВС.
· 31 березня та 1 квітня 2009 року держвиконавець виніс постанову про арешт грошових коштів, що належать боржнику.
· 19 серпня 2005 року ухвалою господарського суду Луганської області по справі № 20/138б було порушено провадження по справі про банкрутство боржника та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
· Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.05.09 за скаргою боржника були визнані протиправними дії ВДСВ щодо стягнення грошових коштів, визнана та скасована постанова ВДВС про арешт коштів, що знаходяться на рахунку боржника.
Незважаючи на ухвалу, що набрала законної сили, ВДВС направив платіжну вимогу № 6-ж від 18.05.09 на суму 102665,21 грн. до банку, який частково виконав її на суму 35927,71 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1971 від 20.05.09.
Оцінивши матеріали справи, доводи скаржника та представника виконавчої служби, суд вважає наступне.
За рішенням господарського суду Луганської області від 17.07.08 № 13/69 було видано відповідний наказ суду від 25.09.08 про стягнення з відповідача, ПП "Фелікс", боргу в сумі 15085 грн. 00 коп., пені - 1381 грн. 23 коп., державного мита в сумі -164 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110 грн. 46 коп.
19 серпня 2005 року ухвалою господарського суду Луганської області по справі № 20/138б було порушено провадження по справі про банкрутство боржника та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
31 березня та 1 квітня 2009 року держвиконавець виніс постанову про арешт грошових коштів, що належать боржнику.
У подальшому 18 травня 2009 року ВДВС направив платіжну вимогу № 6-ж на суму 102665,21 грн. (а.с. 7) до банку, який частково виконав її 20 травня 2009 року на суму 35927,71 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1971 від 20.05.09, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с. 8).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.05.09 за скаргою боржника, ПП "Фелікс", були визнані протиправними дії ВДСВ щодо стягнення грошових коштів за наказом № 13/69 від 25.09.08, визнані та скасовані постанови ВДВС про арешт коштів, що знаходяться на рахунках боржника, від 31.03.09 та від 01.04.09 в частині стягнення.
Суд, погоджуючись з доводами скаржника щодо протиправності дій ВДВС з виконання наказу господарського суду № 13/69 в формі стягнення відповідно до платіжної вимоги від 18.05.2009 року № 6-ж, оскільки:
Ш за правилами п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника),
Ш відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Ш в силу положень п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", та абз. 1 ч. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадку порушення судом справи про банкрутство боржника правило щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження не стосується лише тих вимог стягувачів, на які дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, а саме: вимог з виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди,
вважає зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржу вальної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Встановлений вищевказаною нормою десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.
За правилами ст. 53 ГПК питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою заінтересованої сторони, в якій повинно міститися обгрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. При цьому суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними.
У спірних правовідносинах платіжна вимога № 6-ж була направлена до банківської установи 18 травня, а виконана частково 20 травня 2009 року, а відповідач, ПП "Фелікс", звернувся зі скаргою на протиправні дії ВДВС лише 18 червня 2009 року, тобто місяць потому. При цьому скаржник не звертався до суду із заявою про відновлення процесуального строку, не надав жодних доказів чи обґрунтувань пропуску 10-ти денного строку для звернення з цією скаргою до суду.
Правова позиція щодо цього питання викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 № 14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження, в абзаці першому пункту 3 якої зазначено, зокрема, що:
- судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 1212 ГПК України), їх перебіг має визначатися за цими нормами,
- скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено, залишається без розгляду. Відповідно до статті 53 ГПК України у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановляється ухвала.
За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення скарги ПП "Фелікс", відповідача за цією справою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд
Скаргу ПП "Фелікс", відповідача за цією справою -залишити без розгляду.
Суддя А.Г.Ворожцов