Україна
07 вересня 2009 р. справа № 2а-9271/08/0570
час прийняття постанови: 10.45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.
при секретарі Пітель В.М.
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська»
до Добропільської об'єднаної державно податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.11.2007р.
за участі представника позивача Афанасікової О.В. (за довір.)
представника відповідача Наумової О.С. (за довір.)
Позивач - Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернувся з адміністративним позовом до відповідача - Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.11.2007р.: №001214150/2 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у сумі 3 158,45 грн.; №0012131540/2 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у сумі 858,64 грн.; № 0012121540/2 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у сумі 224167,64 грн.; № 0012151540/2 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у сумі 251147,53 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ним були сплачені податкові зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та збору за забруднення навколишнього природного середовища із зазначенням у платіжних документах періоду їх виникнення. Позивач зазначає, що він вправі вільно розпоряджатися належними йому коштами, тому висновки відповідача щодо сплати підприємством іншого податкового боргу є неправомірними. Відповідач, за твердженням позивача, не вправі самостійно визначати борг, в погашення якого спрямовуються сплачені позивачем суми, тому з посиланням на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Ухвалою від 07.08.2009р. з урахуванням пояснень відповідача щодо переходу обов'язків зі сплати штрафних санкцій за спірними повідомленнями-рішеннями до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», суд в порядку ст. 55 КАС України здійснив заміну позивача ДП «Добропіллявугілля» його правонаступником - ТДВ «Шахта «Білозерська».
Заявою від 07.09.09р. позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 20.11.2007р.: №0012131540/0 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у сумі 858,64 грн.; № 0012121540/0 у частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у сумі 133 787,19 грн.; № 0012151540/0 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у сумі 251 147,53 грн. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував за тих підстав, що твердження позивача про наявність у нього права самостійно визначати черговість оплати податкових зобов'язань не відповідає чинному законодавству. З посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначає, що податковий борг погашається пропорційно погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. У відповідності з цим приписом відповідач визначив, які податкові зобов'язання сплачені позивачем, та встановив факт порушення строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань. У зв'язку з цим, відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. відповідач застосував до позивача штрафні санкції у за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білозерська» є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, ідентифікаційний код 36028628, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №352405. Відповідно до п. 3 наказу Міністерства вугільної промисловості України №319 від 26.11.2008р. позивач є правонаступником відокремленого підрозділу «Шахта «Білозерська» ДП «Добропіллявугілля».
Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка ВО «Шахта «Білозерська» ДП «Добропіллявугілля» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (надалі - збір за ГРР) та збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 18.04.06 по 06.11.07. Результати перевірки відображені у акті № 697/15-0/16352535 від 20.11.2007р. (надалі - акт перевірки). За змістом цього акту відповідач встановив, що у порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання зі збору за ГРР у сумі 484 212,97 грн. (у тому числі до 30 днів - у сумі 31 584,52 грн., від 31 до 90 днів - у сумі 4293,2 грн., понад 90 днів - 448 335,25 грн.), а також зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 502294,97 грн. (усі понад 90 днів).
Наведені податкові зобов'язання зі збору за ГРР виникли на підставі розрахунків за 1 - 4 квартал 2006 р., 1-2 квартал 2007 року та податкових розрахунків зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за півріччя 2005 року, 9 місяців 2005 року, річного за 2005 рік, а також відповідно до акту приймання-передачі податкової заборгованості від відокремлених підрозділів (у т.ч. ВП «Шахта Білозерська») до ДП «Добропіллявугілля» від 27.07.2005 року.
На підставі акту перевірки 20.11.2007р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0012131540/0, відповідно до якого на підставі п.17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (надалі - Закон «Про порядок погашення…») за затримку на 44 календарних дні узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за ГРР у сумі 4293,2 грн. до позивача застосований штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що складає 858,64 грн.
Крім того, з наведених вище підстав відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0012141540/0 від 20.11.2007р., відповідно до якого за затримку на 15 календарних днів узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за ГРР у сумі 31584,52 грн. до позивача застосований штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, що складає 3158,45 грн.
За аналогічних підстав до позивача за податковим повідомленням-рішенням №0012121540/0 від 20.11.2007р. за затримку на 106-470 календарних днів узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за ГРР у сумі 448335,25 грн. до позивача застосований штраф у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу, що складає 224167,64 грн.
З таких саме підстав за затримку на 265-812 календарних днів узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 502294,97 грн. до позивача застосований штраф у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу, що складає 251147,53 грн.
Ухвалою від 24.10.2008р. судом була призначена економічна експертиза по справі, проведення якої було доручене Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. Отриманий судом висновок експерта цієї установи Трипутіної О.І. №5610/25 від 5.06.09р. відповідно до ст. 148 КАС України проголошений у судовому засіданні, необхідності у його роз'ясненні або доповненні не виникло, тому експерт до суду не викликався.
Питання, що були постановлені перед експертом ухвалою суду від 24.10.2008р. пов'язані між собою. Як вбачається з вказаного вище висновку експерта ним були досліджені акт перевірки, зворотній бік облікової картки позивача з відповідних зборів, акти вилучення готівки, квитанції, виписки руху по банківському рахунку. За результатами дослідження експерт дійшов висновку, що відображені у акті перевірки факти документально підтверджуються частково.
Зокрема, по збору за ГРР документально підтвердженим є факт порушення строків погашення податкових зобов'язань до 30 днів на суму 2116638,58 грн. та понад 90 днів у сумі 267574,39 грн. Інші висновки щодо порушення строків погашення зобов'язань зі збору за ГРР та збору за забруднення навколишнього природного середовища документального підтвердження не знайшли.
З урахуванням цих висновків штрафні (фінансові) санкції за податковим повідомленням-рішенням №0012141540/0 від 20.11.2007р. підтверджуються повністю, а №0012121540/0 від 20.11.2007р. - частково у сумі 90380,45 ((448335,25 грн. за актом перевірки - 267574,39 за висновком експерта) х 50%).
У поясненнях від 07.08.09 №495 представник позивача погодився з висновком судової економічної експертизи. Заявою від 07.09.09р. він уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 20.11.2007р.: №0012131540/0 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у сумі 858,64 грн.; № 0012151540/0 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у сумі 251147,53 грн. та № 0012121540/0 у частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у сумі 133787,19 грн. Таким чином позовні вимоги відповідають висновкам судової економічної експертизи у справі.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, з'ясувавши на їх підставі обставини, що мають значення для вирішення спору у відповідності до норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому суд виходить з відсутності між сторонами спору щодо відповідності наданих позивачем на підтвердження оплати податкового боргу документів у частині дати оплати та суми з даними акту перевірки. Тобто документи, які досліджені судовим експертом, містять дані, що відповідають акту перевірки у частині дати оплати та її суми. Судом з'ясовано, що причиною виникнення даного спору є різне тлумачення сторонами податкового боргу, який погашався у період з 18.04.06р. по 06.11.07р.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.
Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення, якими застосував до позивача штрафні санкції на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону «Про порядок погашення…». Згідно із зазначеною нормою у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, та якщо така затримка складає більш 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. У разі, якщо така затримка складає від 30 до 90 днів, штрафна санкція становить двадцять відсотків від погашеної суми боргу.
З цієї норми Закону випливає, що для її застосування обов'язковим є встановлення боргу, який був погашений.
Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення…» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7). Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення…». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.
Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Тобто платник податків, який є суб'єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.
З висновку судової економічної експертизи від 05.06.2009р. вбачається, що наведені у акті перевірки обставини оплати податкових зобов'язань частково не підтверджуються документально.
Тобто відповідач при складанні акту перевірки безпідставно визначив, що позивачем із затримкою від 31 до 90 днів погашені податкові зобов'язанні зі збору за ГРР у сумі 4293,20грн., що відповідає штрафним санкціям за податковим повідомленням - рішенням №0012131540/0 від 20.11.2007р. у сумі 858,64 грн. Також безпідставно визначене, що із затримкою понад 90 днів погашені податкові зобов'язанні зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 502294,97 грн., що відповідає штрафним санкціям за податковим повідомленням - рішенням №0012151540/0 від 20.11.2007р. у сумі 251147,53 грн. Висновки щодо затримки понад 90 днів погашення податкових зобов'язань зі збору за ГРР у частині 267574,39 грн., що відповідає штрафним санкціям за податковим повідомленням - рішенням №0012131540/0 від 20.11.2007р. у сумі 133787,19 грн. також зроблені безпідставно. У зв'язку з цим наведені податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону «Про порядок погашення…», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обов'язковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч. 3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.
Так само, законами не встановлений спосіб дії податкового органу, відповідно до якого останній має право самостійно визначати, за який саме податковий період платником податків сплачені податкові зобов'язання.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 4, 7, 94, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» до Добропільської об'єднаної державно податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.11.2007 р.: №0012131540/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 858,64 грн.; № 0012151540/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 251147,53 грн. та № 0012121540/0 у частині застосування штрафних санкцій у сумі 133787,19 грн. задовольнити повністю.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції №0012131540/0 від 20.11.2007 р. про застосування штрафних санкцій у сумі 858,64 грн.; № 0012151540/0 від 20.11.2007р. про застосування штрафних санкцій у сумі 251147,53 грн.; № 0012121540/0 від 20.11.2007р. у частині застосування штрафних санкцій у сумі 133787,19 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (85013, Донецька область, м.Білозерськ, вул. Строїтельна, 17, код ЄДРПОУ 36028628) судові витрати з судового збору у розмірі 3 грн. 40коп. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 07 вересня 2009 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 11 вересня 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Бєломєстнов О. Ю.