7 вересня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Охрімчук Л.І., Прокопчука Ю.В., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом спільного підприємства по будівництву і експлуатації пансіонату “Нева” (далі - СП “Нева”) до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Пересувна механізована колона”, ОСОБА_1 про визнання рішення загальних зборів товариства та ордеру недійсними та звільнення приміщення,
У серпні 2005 року СП “Нева” звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в постійному користуванні підприємства перебуває земельна ділянка рекреаційного призначення в м. Алушті для розміщення пансіонату, на території ділянки знаходяться тимчасові збірно-розбірні будиночки, що підлягають демонтажу по мірі їх звільнення громадянами, які в них проживають, ТОВ “Пересувна механізована колона” не має права розпоряджатися зазначеними будиночками, однак збори членів ТОВ “Пересувна механізована колона” без законних на те підстав у лютому 2003 року приймають рішення про виділення ОСОБА_1 приміщення АДРЕСА_1 й те ж товариство видає ОСОБА_1 ордер на зазначене приміщення, хоча вона не перебувала в трудових відносинах із ТОВ “Пересувна механізована колона”, не перебувала й на обліку як така, що потребує житла.
Позивач під час розгляду справи уточнив та доповнив позов і просив визнати незаконним рішення загальних зборів ОП “Пересувна механізована колона” (ТОВ “Пересувна механізована колона”) від 14 лютого 2003 року про надання ОСОБА_1 приміщення АДРЕСА_1, визнати недійсним виданий їй 14 лютого 2003 року ордер на зазначене приміщення, зобов'язати ОСОБА_1 та всіх проживаючих із нею осіб звільнити приміщення.
Рішенням Алуштинського міського суду від 23 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2009 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Алуштинського міського суду від 23 листопада 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.