14 вересня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Прокопчука Ю.В.,
Пшонки М.П.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Представництва фонду державного майна України в Оболонському районі м. Києва, товариства з обмеженою відповідальністю концерн “Ралекс”(далі - ТОВ концерн “Ралекс”), Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Оболонської районної у м. Києві ради, товариства з обмеженою відповідальністю “Агропрофіт” (далі - ТОВ “Агропрофіт”), приватного підприємства “Еріо” (далі - ПП “Еріо”), Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа - опікунська рада Оболонського району м. Києва, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу будинку, визнання будинку непридатним для проживання, надання жилих приміщень, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2007 року, до якої приєдналася Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація,
У березні 2003 року позивачі звернулися до суду із позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу будинку, визнання будинку непридатним для проживання, надання приміщень, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вони є мешканцями квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, який був заселений у 1954 році і до 1994 року належав до державного житлового фонду. Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради від 26 лютого 1990 року № 210 було вирішено відселити мешканців цього будинку та перевести його до нежилого фонду, але мешканців будинку не було відселено з наданням іншого житла. 12 грудня 1994 року між Фондом комунального майна Мінського району м. Києва та ТОВ концерном “Ралекс” був укладений договір купівлі-продажу нежитлового будинку. Пунктом 5.2 цього договору передбачено, що покупець зобов'язується виконати умови договору і відселити мешканців будинку надавши їм за власний рахунок квартири не меншої площі ніж ті, які вони займають у будинку. Проте, умови договору виконані не були як ТОВ концерном “Ралекс”, так і наступними покупцями цього будинку товарною біржею “Українська біржа нерухомості”, ПП “Еріо”, ТОВ “Агропрофіт”.
У процесі розгляду справи позивачі уточнили свої вимоги та просили суд визнати недійсними договір купівлі-продажу від 12 грудня 1994 року, укладений між Фондом комунального майна Мінського району м. Києва та ТОВ концерном “Ралекс”, договір купівлі-продажу від 23 червня 1997 року, укладений між ТОВ концерном “Ралекс” та товарною біржею “Українська біржа нерухомості”, договір купівлі-продажу від 9 січня 2002 року, укладений між ліквідаційною комісією товарної біржі “Українська біржа нерухомості” та ПП “Еріо”, договір купівлі-продажу від 17 січня 2003 року, укладений між ПП “Еріо” та TOB “Агропрофіт”, визнати будинок АДРЕСА_1 непридатним для проживання, зобов'язати Оболонську районну в м. Києві державну адміністрацію відселити їх та надати їм окреме житло, стягнути з Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації на їх користь по 70 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, кожному, на користь ОСОБА_5 15 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, стягнути з ПП “Еріо” на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 30 тис. на відшкодування моральної шкоди, кожному, стягнути з TOB “Агропрофіт” на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_12 по 25 грн. грн. на відшкодування моральної шкоди, кожному.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 січня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2007 року рішення районного суду в частині відмови в наданні жилих приміщень для проживання та визнання недійсним договору купівлі-продажу між ПП “Еріо” та TOB “Агропрофіт” скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого будинку АДРЕСА_1 від 17 січня 2003 року, укладеного між ПП “Еріо” та TOB “Агропрофіт”, зобов'язано Київську міську державну адміністрацію передати Оболонській районній у м. Києві державній адміністрації квартири для забезпечення житлом позивачів. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
До касаційної скарги приєдналася Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 4 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутністю будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Апеляційний суд, переглянувши в порядку ст. 311 ЦПК України ухвалене судом першої інстанції рішення, помилково виходив із того, що позивач був повідомлений про час і місце судового засідання.
З матеріалів справи та доводів касаційної скарги вбачається, що апеляційний суд ухвалив рішення за відсутності Київської міської державної адміністрації, не маючи даних про те, що її було повідомлено у встановленому законом порядку (ст. ст. 74-76 ЦПК України) про час і місце апеляційного розгляду справи.
За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), до якої приєдналася Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка