9 вересня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) “Макарівське АТП 13240” про стягнення заборгованості по заробітній платі, зобов'язання видати довідку про роботу в зоні відчуження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 29 січня 2008 року,
У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він з 1964 по 1994 рік працював водієм автобуса Макарівського АТП 13240. 27 квітня 1986 року у зв'язку з аварією на ЧАЕС його було відряджено в м. Прип'ять Київської області для евакуації населення міста. Вважав, що оплату його праці за роботу 27 квітня 1986 року в м. Прип'ять проведено без додержання вимог законодавства про працю та урядових рішень, що регулювали оплату праці працівників в зоні відчуження.
Під час розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за роботу в зазначений період у м. Прип'ять в розмірі 85 грн. 95 коп. та зобов'язати відповідача видати довідку про заробіток в розмірі 149,95 крб., яка необхідна йому для перерахунку пенсії.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 15 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ВАТ “Макарівське АТП-13240” на його користь заборгованість по заробітній платі за роботу в зоні відчуження м. Прип'ять Київської області 27 квітня 1986 року в розмірі 85 грн. 95 коп.; зобов'язано відповідача видати позивачу довідку про заробіток в розмірі 149, 95 крб.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 29 січня 2008 року рішення районного суду скасовано, а справу передано до того ж суду на новий розгляд іншим суддею.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду й залишити в силі рішення районного суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та передаючи справу на новий розгляд, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що ухвалюючи рішення районний суд допустив процесуальні порушення, які перешкоджають суду апеляційної інстанції дослідити нові докази та обставини, та що до участі у справі не було залучено як третю особу орган Пенсійного фонду України.
При розгляді справи судом не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків суду не спростовують, тому колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 29 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
В.А. Мазурок
В.С. Перепічай