9 вересня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Сеніна Ю.Л.,
суддів: Данчука В.Г., Лихути Л.М.,
Луспеника Д.Д., Охрімчук Л.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Військового інженерного інституту Подільського державного аграрно-технічного університету про скасування рішення житлової комісії та визнання права перебування на квартирному обліку,
У січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він проходить військову службу за контрактом у відповідача старшим прапорщиком з 17 березня 1994 року, рішенням житлової комісії від 10 жовтня 1994 року його з сім'єю в складі трьох осіб зараховано на квартирний облік, проте рішенням цієї ж комісії від 20 грудня 2004 року попереднє рішення незаконно скасовано й постановлено зарахувати його на квартирний облік з 17 березня 1999 року.
Позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Військового інженерного інституту від 20 грудня 2004 року та визнати за ним право перебування на квартирному обліку з жовтня 1994 року.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 14 лютого 2005 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 19 вересня 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі Військовий інженерний інститут просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами установлено, що ОСОБА_1 із 17 березня 1994 року перебуває на військовій службі у відповідача, рішенням житлової комісії від 10 жовтня 1994 року (протокол № 9) його з сім'єю в складі трьох осіб було зараховано на квартирний облік, а рішенням житлової комісії від 20 грудня 2004 року попереднє рішення скасовано з посиланням на його невідповідність положенням частини другої статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” й постановлено зарахувати позивача на квартирний облік з 17 березня 1999 року.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції зазначав, що відповідно до частини другої статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” станом на жовтень 1994 року ОСОБА_1 не мав права бути зарахованим на квартирний облік, таке право в нього виникло лише з березня 1999 року, тому рішення житлової комісії від 20 грудня 2004 року прийняте із додержанням закону.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до частини другої статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (в редакції, що була чинною до 1 січня 2005 року), військовослужбовцям надстрокової служби та військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом, якщо вони не забезпечені жилою площею за місцем служби, на перші п'ять років служби надаються службові приміщення або жила площа в гуртожитку. Протягом цього часу за ними зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути виключені із списків громадян, взятих на квартирний облік. При продовженні військової служби понад п'ять років забезпечення зазначених військовослужбовців жилими приміщеннями за місцем служби провадиться на загальних підставах.
Зміст зазначеної норми закону свідчить про те, що вона не регулює порядок зарахування військовослужбовців на квартирний облік та їх зняття з квартирного обліку.
Таким чином є правильним по суті висновок апеляційного суду про незаконність рішення житлової комісії інституту від 20 грудня 2004 року й задоволення позову ОСОБА_1, доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують, відсутні також передбачені частиною третьою статті 335 ЦПК України підстави для скасування оскаржуваного відповідачем судового рішення.
За таких обставин та з урахуванням положень частини другої статті 337 ЦПК України підстав для скасування рішення апеляційного суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу Військового інженерного інституту Подільського державного аграрно-технічного університету відхилити. Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 19 вересня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук