10 вересня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Прокопчука Ю.В.,
Пшонки М.П.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними довіреності та договору недійсними; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання довіреності і договору дійсними та виселення, за касаційними скаргами ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 20 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 29 листопада 2007 року,
У жовтні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 9 жовтня 1990 року належав будинок АДРЕСА_1. У березні 2000 року її знайома ОСОБА_5 звернулася до неї з проханням закласти належний їй будинок для забезпечення зобов'язання по поверненню кредиту, який мала намір взяти. 30 березня 2000 року вона оформила доручення, яким уповноважила ОСОБА_5 продавати, обмінювати або закладати її будинок. 31 березня 2000 року ОСОБА_5 на підставі довіреності від 30 березня 2000 року уклала договір купівлі-продажу житлового будинку з ОСОБА_2
Посилаючись на ст. ст. 56, 57 ЦК УРСР позивачка просила визнати недійсними довіреність від 30 березня 2000 року та договір купівлі-продажу від 31 березня 2000 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, а тому до участі у справі було залучено її правонаступника ОСОБА_3
У березні 2004 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов про визнання дійсними довіреності від 30 березня 2000 року і договору купівлі-продажу від 31 березня 2000 року та виселення ОСОБА_1 з будинку АДРЕСА_1
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 20 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 29 листопада 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційних скаргах ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 просять скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційних скарг не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційні скарги.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів
Касаційні скарги ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 20 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 29 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка