Ухвала
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів за участю прокурора
Гриціва М.І. та Коротких О.А., Яковенко Р.І.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 8 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, касаційними скаргами захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Чернігівської області від 1 червня 2009 року,
встановила:
вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 21 січня 2009 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця села Боровського Прилуцького району Чернігівської області, мешканця міста Чернігова, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останнього разу - 6 лютого 2004 року за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 6 років, звільненого 29 липня 2008 року умовно-достроково строком на 1 рік 1 місяць 24 дні,
засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Задовольняючи частково апеляційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, апеляційний суд Чернігівської області своїм вироком від 1 червня 2009 року скасував вирок місцевого суду в частині кваліфікації злочину та визначення міри покарання і постановив новий, яким ОСОБА_1 засудив за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 5 років. Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначив йому остаточне покарання - позбавлення волі на строк 6 років. У решті вирок залишено без зміни.
За вироком апеляційного суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 5 жовтня 2008 року приблизно о 00 годин 20 хвилин неподалік школи № 9 на вулиці Молодчого, 21 в місті Чернігові із застосуванням насильства, що не було небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито заволодів належними потерпілій ОСОБА_4 сумочкою вартістю 80 гривень з мобільним телефоном «Нокія 5310» вартістю 1 409 гривень 80 копійок та іншим майном, яке лежало в сумочці, на загальну суму 2 599 гривень 80 копійок.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд, оскільки вважає, що суд не врахував дані висновку судово-медичної експертизи про спричинення потерпілій небезпечних для здоров'я тілесних ушкоджень та показань останньої про посттравматичний стан її здоров'я після нападу, внаслідок чого неправильно перекваліфікував дії засудженого з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України. Таке рішення потягло за собою призначення йому м'якого покарання, яке за розміром хоча й більше від призначеного судом першої інстанції, проте є м'якшим від того, яке мало б бути призначене у разі правильної кваліфікації дій засудженого за ч. 2 ст. 187 КК України. Також вказує на те, що суд вдався до оцінки доказів, які відповідно до ст.ст. 299 та 3001 КПК України суд першої інстанції не досліджував.
У касаційній скарзі захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд. Зазначають, що суд не врахував дані про особу їх підзахисного та фактичні і правові підстави для призначення більш м'якшого покарання. Зокрема, суд не зважив на активне сприяння засудженого в розкритті злочину, щире каяття в скоєному, добровільне відшкодування завданої шкоди, вибачливе ставлення потерпілої до його дій. Не було враховано, що на утриманні ОСОБА_1 знаходиться малолітня дитина та дружина, яка хворіє. Сукупність наведених обставин, на погляд захисників, дають підстави застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 691 КК України.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок та направити справу на новий розгляд, і навів при цьому доводи, аналогічні тим, що зазначені в касаційній скарзі його захисників.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про скасування вироку з наведених у ньому підстав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання та касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Зі справи видно, що суд першої інстанції згідно із ст. 299 КПК України обрав скорочений порядок дослідження доказів, відповідно до якого показання потерпілої та інші докази, у тому числі дані висновку судово-медичної експертизи щодо останньої, не розглядав, оскільки їх ніхто із учасників процесу не оспорював.
Виходячи з положень зазначеної норми закону, підсудний та інші учасники судового розгляду справи, які погодилися на такий порядок дослідження доказів, не мають права оскаржувати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а апеляційний суд, відповідно до ст. 365 КПК України, не повинен їх перевіряти.
У даній справі апеляційний суд ці положення закону не дотримав і, незважаючи на те, що в апеляції прокурор не оспорював фактичні обставини справи, вийшов за межі її розгляду. Більше того, провів судове слідство й, ухвалюючи свій вирок, послався на докази, які не були предметом розгляду суду першої інстанції. Такі дії є неприпустимими, оскільки суд апеляційної інстанції не вправі мотивувати свій вирок доказами, які перед тим з додержанням положень ст. 257 КПК України не були досліджені судом першої інстанції. Наведене свідчить, що апеляційний суд постановив вирок за відсутності законних підстав та з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
За таких обставин вирок апеляційного суду не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого з урахуванням наведеного слід прийняти законне та обґрунтоване рішення.
За наслідками нового перегляду справи будуть з'ясовані й доводи касаційного подання та касаційних скарг, які стосуються питання визначення міри покарання ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та касаційні скарги захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок апеляційного суду Чернігівської області від 1 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Судді:
Міщенко С.М. Гриців М.І. Коротких О.А.