Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Коротких О.А., Гриціва М.І.,
за участю прокурора
Опанасюка О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 8 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_1,
встановила:
вироком Старобешівського районного суду Донецької області від 30 січня 2008 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця міста Комсомольське Старобешівського району Донецької області, громадянина України, такого, що не має судимостей,
засуджено за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 201 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна, з конфіскацією предметів контрабанди.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього передбаченого ст. 76 КК України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь експертної установи судові витрати в розмірі 2 440 гривень 47 копійок.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, щодо яких касаційного подання чи касаційних скарг не подано.
Апеляційний суд Донецької області своєю ухвалою від 04 липня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 змінив і виключив з нього посилання на ст. 69 КК України. У решті вирок залишено без зміни.
Як установив суд, ОСОБА_1 у 2005 році організував злочинну групу, в склад якої впродовж з 2005 року по 1 листопада 2006 року входили громадяни Російської Федерації ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, для того, щоб контрабандним способом переміщати з території Російської Федерації через митний кордон України дизельне пальне у великих розмірах поза митним контролем.
Діючи згідно з розробленим планом, ОСОБА_1 та члени організованої ним злочинної групи, виконуючи відведену кожному із них роль, за наведених у вироку обставин у ніч з 31 жовтня на 01 листопада 2006 року в районі розташування сіл Глинки, Берестове, Лужки Старобешівського району Донецької області перемістили із території Російської Федерації через митний кордон України поза митним контролем 92 954 літри дизельного палива на загальну суму 311 395 гривень 90 копійок.
Як убачається зі змісту касаційного подання, прокурор просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з призначенням ОСОБА_1 явно несправедливого покарання внаслідок м'якості. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, організування засудженим злочинної групи, що є обставиною, яка обтяжує покарання. Вважає характеристику з місця проживання необ'єктивною, а дані про трудову діяльність такими, що не відповідають дійсності. Також зазначає, що посилання у вироку на утримування засудженим дітей, не може бути перешкодою для обрання суворішого покарання, оскільки догляд за дітьми можуть здійснювати їх мати або ж близькі родичі. На думку прокурора, суд необґрунтовано не застосував до ОСОБА_1 додаткове покарання - конфіскацію майна.
На касаційне подання ОСОБА_1 подав заперечення, в якому просить вирок суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора Опанасюка О.В. про скасування судових рішень із наведених у касаційному поданні підстав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та заперечення засудженого, колегія суддів дійшла висновку, що це подання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Подія злочину, доведеність винності ОСОБА_1 та кримінально-правова оцінка діяння за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 201 КК України відповідно до вимог ст. 395 КПК України не перевірялися, оскільки законність і обґрунтованість вироку в тій частині не були оскаржені.
Мотивуючи можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд врахував щире каяття ОСОБА_1, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, позитивну характеристику з місця проживання та благодійну діяльність у суспільному житті міста Комсомольське.
Проте не взяв до уваги ряд обставин, що стосуються ступеня суспільної небезпечності вчиненого ним діяння. Йдеться про масштабність задуманого ОСОБА_1 злочину та перспективи його реалізації; задіяння значної кількості людей та техніки, організаційних та матеріальних ресурсів, у тому числі матеріально-технічної бази очолюваного ним підприємства.
Поза увагою суду залишилися й дані про те, що ОСОБА_1 був одним із ініціаторів злочину та активною стороною в його реалізації. У цьому контексті слід зазначити, що ухвалюючи рішення про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, суд не дотримався принципу справедливості покарання порівняно до інших співучасників злочину - рядових членів злочинної групи, яких як і ОСОБА_1, попри те, що їх роль у посяганні була менш небезпечною, також було звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Фактично суд не надав значення кількості переміщеного через митний кордон пального та великій вартості цих матеріалів.
Також слід вказати на відсутність у вироку переконливих мотивів, з огляду на які суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів при обранні йому покарання, яке не належить відбувати реально.
Наведене дає підстави вважати, що рішення суду в частині визначення міри покарання суперечить фактичним обставинам справи та даним про особу, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, за наслідками якого необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Якщо суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, то призначене покарання слід визнати невиправдано м'яким.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Старобешівського районного суду Донецької області від 30 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Міщенко С.М. Гриців М.І. Коротких О.А.