головуючого
Вус С.М.,
суддів за участю прокурора
Таран Т.С. і Прокопенка О.Б., Колесниченка О.В.,
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 08 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Вінницької області на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2009 року щодо ОСОБА_1
Постановою місцевого суду
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця та жителя с. Кирилівки
Хмільницького району Вінницької області,
такого, що не має судимості,
обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
Провадження у справі закрито.
В апеляційній інстанції постанова щодо ОСОБА_1 не оскаржувалася.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, в кінці грудня 2008 року, приблизно о 13 годині, перебуваючи на подвір'ї домогосподарства на АДРЕСА_1 таємно викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон «Самсунг Е-390», заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на суму 1019 грн.
У касаційному поданні та доповненні до подання прокурор вважає, що суд неправильно застосував ст.46 КК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні умисного злочину середньої тяжкості, а вказаною нормою кримінального закону передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема, особи, яка вчинила необережний злочин середньої тяжкості.
Прокурор просить рішення місцевого суду скасувати через неправильне застосування кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Колесниченка О.В. про підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася із потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Як убачається зі справи, ОСОБА_1 обвинувачувався за ч.1 ст.185 КК України у викраденні чужого майна за обставин, викладених у постанові суду.
Вчинене ОСОБА_1 суспільно-небезпечне діяння, відповідно до ст.12 та ст.24 КК України, є умисним злочином середньої тяжкості.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд неправильно застосував кримінальний закон, оскільки однією із обов'язкових умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України є, зокрема, вчинення цією особою необережного злочину середньої тяжкості.
За таких обставин, рішення суду про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності підлягає скасуванню через неправильне застосування кримінального закону, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду справи суду слід прийняти правильне і законне рішення.
Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів
касаційне подання першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити.
Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду, але в іншому складі суддів.
С.М. Вус Т.С. Таран О.Б. Прокопенко