Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів
Канигіної Г.В., Кривенди О.В.,
за участю прокурора
Колесниченка О.В.,
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 10 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 5 грудня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 24 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця та мешканця смт Стара Вижівка
Волинської області, судимого 2 жовтня 2008 року Старовижівським районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 289 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна,
звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на два роки дев'ять місяців з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 296 КК України на два роки чотири місяці обмеження волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на шість років два місяці позбавлення волі.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,
уродженця та мешканця смт Стара Вижівка Волинської області, такого, що на підставі ст. 89 КК України судимості не має,
за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено питання про речові докази.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 24 лютого 2009 року вирок місцевого суду змінено: виключено із мотивувальної частини вироку посилання суду при кваліфікації дій за ч. 3 ст. 185 КК України, що злочин вчинено ОСОБА_3
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими та засуджено за те, що вони 23 серпня 2008 року приблизно о 20 годині за попередньою змовою групою осіб на території ТОВ “Старовижівський райсількомунгосп” в смт Стара Вижівка Волинської області проникли в приміщення пилорами, звідки таємно викрали дві кришки та ротор від електродвигуна, чим заподіяли матеріальну шкоду на суму 1620 гривень.
Крім того, ОСОБА_1 9 жовтня 2008 року в стані алкогольного сп'яніння біля банку “Аваль” в смт Стара Вижівка Волинської області, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, вчинив бійку з ОСОБА_4, під час якої ножем заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у виді двох різаних ран грудної клітини та спини, а також цим же ножем заподіяв ОСОБА_3, який намагався припинити бійку, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у виді різаної рани п'ятого пальця лівої китиці.
У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону в частині призначення покарання ОСОБА_1, зокрема ст.ст. 70,71 КК України, невідповідність призначеного покарання ОСОБА_2 із звільнення від його відбування на підстав ст. 75 КК України з випробуванням тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу - направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникнення у житло, ОСОБА_1 у хуліганстві та правильність кваліфікації їх злочинних дій відповідно за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України, підтверджуються дослідженими та належним чином оціненими судом доказами і у касаційному поданні не оскаржуються.
Не оскаржується у касаційному порядку і призначення покарання засудженим за окремо взятий злочин.
Довід прокурора про неправильне застосування кримінального закону при призначенні покарання ОСОБА_1 є обґрунтованим.
Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_1 вироком Старовижівського районного судом Волинської області від 2 жовтня 2008 року було засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
Крадіжку спільно зі ОСОБА_2 він вчинив 23 серпня 2008 року, тобто до постановлення попереднього вироку, а хуліганство - 9 жовтня 2008 року, тобто після постановлення попереднього вироку.
Виходячи зі змісту статей 70, 75 КК України, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається.
З наведено випливає, що судом неправильно застосовано ч. 4 ст. 70 КК України, а тому вирок у цій часині підлягає зміні касаційною інстанцією шляхом призначення ОСОБА_1 покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів та на підставі ст. 71 КК України - остаточного покарання за сукупністю вироків.
Що стосується твердження прокурора про необґрунтоване звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, то воно є безпідставним.
Рішення суду в цій частині є мотивованим.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, врахувавши тяжкість вчиненого злочину, обставину, яка пом'якшує покарання, а саме щире каяття, дані про особу засудженого, який позитивно характеризується за місцем проживання, дійшов обґрунтованого висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.
Інших істотних порушення кримінально-процесуального закону, які б тягнули за собою скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -
касаційне подання прокурора задовольнити частково.
Вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 5 грудня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 24 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Вважати його засудженим за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України до міри покарання, призначеної судом, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на шість років два місяці позбавлення волі.
Вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 5 грудня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 24 лютого 2009 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Судді:
В.М. Коновалов Г.В. Канигіна О.В. Кривенда