Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Косарєва В.І.,
суддів
Прокопенка О.Б. і Школярова В.Ф.,
за участю прокурора
Гладкого О.Є.,
потерпілих
ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянула в судовому засіданні у місті Києві 15 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 28 серпня 2008 року,
вироком Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2008 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ст. 287 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 постановлено звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов постановлено задовольнити частково, стягнути на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 13 110 грн. матеріальної шкоди та 2 000 грн. моральної шкоди; з ОСОБА_4 25 000 грн. матеріальної шкоди та 3 000 грн. моральної шкоди. На користь ОСОБА_2 стягнуто з ОСОБА_1 1 000 грн. та з ОСОБА_4 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України, стосовно якого вирок у касаційному порядку не оскаржується.
Ухвалою апеляційного суду вирок змінено в частині розміру та способу стягнення сум цивільних позовів та судових витрат. Постановлено стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 солідарно на користь ОСОБА_3 5 000 грн. моральної шкоди та 72 927 грн. 04 коп. матеріальної шкоди; на користь ОСОБА_2 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Судові витрати стягнути із засуджених в рівних частинах.
За вироком суду, ОСОБА_1 засуджений за те, що він 11 лютого 2007 року, близько 22 години 10 хвилин, маючи право розпоряджатися автомобілем ВАЗ - 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, допустив до керування вказаним транспортним засобом ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння і який спричинив зіткнення з автомобілем «Ніссан-Патрол К160», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 У результаті зіткнення автомобілю потерпілого ОСОБА_3 спричиненні технічні пошкодження, а пасажиру автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_6 - середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі вирок місцевого суду, посилаючись на те, що розмір стягнення матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3, який встановлений апеляційним судом, є необґрунтованим, таким, що не відповідає матеріалам справи.
У запереченнях на касаційну скаргу цивільні позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказують на те, що апеляційний суд належно задовольнив їх позовні вимоги, тому просять залишити його ухвалу без зміни.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Такий висновок грунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах і в касаційній скарзі не заперечується. Кваліфікація дій засудженого відповідає встановленим обставинам і також не оспорюється.
Разом з тим колегія суддів вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи про порушення закону при вирішенні апеляційним судом питання про цивільно-правову відповідальність винуватих за заподіяну шкоду є обгрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані і жоден з них не повинен залишитися без відповіді.
Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді справи в апеляційному порядку в частині перевірки доводів апеляції цивільного позивача та його представника про безпідставне зменшення судом позовних вимог, вказаних вимог закону не дотримався.
Згідно з висновком експерта-товарознавця від 13 квітня 2007 року № 2081 розмір матеріальних збитків, спричинених володільцю автомобіля «Nissan Patrol K160», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_3 у результаті ДТП становить 38110 грн. 62 коп. (т.1, а.с.23-29).
Апеляційний суд, змінюючи вирок місцевого суду у частині визначення суми, що підлягає відшкодуванню, вказав, що стягненню підлягають 72927 грн. 04 коп., які вказані експертом з урахуванням витрат на ремонт автомобіля «Nissan Patrol K160».
Однак, з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.
Так, відповідно до висновку експерта витрати на ремонт у сумі 72927,04 грн. вказані у додатку до висновку, у якому лише здійснені відповідні розрахунки з урахуванням пошкоджених деталей та витрат на ремонт нового автомобіля (т.1, а.с. 26).
Як видно з матеріалів справи, у судовому засіданні експерт пояснив, що розмір матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля «Nissan Patrol K160», д/н НОМЕР_2, у результаті ДТП, становить 38110,62 грн., а 72 тисячі це цифра, яка була необхідна для здійснення розрахунків. Розрахунки суми, вказаної у висновку, здійснені з урахуванням зношування деталей автомобіля (т.1, а.с. 318).
Апеляційний суд при визначенні суми, що підлягає відшкодуванню, у розмірі 72927,04 грн. не вмотивував своє рішення щодо включення у неї вартості нових деталей без урахування їх фізичного зношування, не з'ясував повною мірою розмір дійсної прямої шкоди, яка заподіяна потерпілому внаслідок ДТП..
Крім того, рішення апеляційного суду про солідарну відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за заподіяну шкоду по суті замінило рішення місцевого суду про спосіб відшкодування у бік погіршення становища засудженого ОСОБА_4
Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 373 КПК України, апеляційний суд змінює вирок у випадках збільшення сум, що підлягають стягненню, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і кваліфікацію злочину; в інших випадках, коли зміна вироку не погіршує становища засудженого.
При ухваленні рішення про зміну вироку в частині визначення суми, що підлягала відшкодуванню цивільному позивачу, апеляційний суд фактично збільшив таку суму. Хоча це не вплинуло на обсяг обвинувачення і кваліфікацію злочину, вчиненого ОСОБА_1, однак погіршило становище іншого засудженого через зміну порядку відшкодування з дольового на солідарний.
Водночас апеляційний суд не врахував, що відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об'єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій. При цьому є неприпустимим покладення солідарної відповідальності на осіб, яких хоча й притягнуто до кримінальної відповідальності в одній справі, але за самостійні злочини, не пов'язані спільним наміром, а так само на осіб, коли одних із них засуджено за корисливі злочини, наприклад за розкрадання, а других - за халатність, незважаючи на те, що дії останніх об'єктивно сприяли першим у вчиненні злочину.
Як видно зі справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 засуджені за різними статтями КК України і, крім того, ступінь вини кожного у вчиненні ДТП є різним.
За таких обставин ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 28 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 не можна вважати обґрунтованою та законною, а тому вона підлягає скасуванню в частині вирішення цивільного позову з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого належить врахувати вищенаведене і перевірити усі доводи, на які посилається ОСОБА_1 у касаційній скарзі, та постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 28 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Косарєв В.І. Прокопенко О.Б. Школяров В.Ф.