Справа №11-а-257/07
Категорія ч. 1 ст.263 КК
Головуючий у першій інстанції: Квасневська Н.Д.
Доповідач: Сілкова І.М.
21 лютого 2008 року Колегія суддів судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі: головуючого судді - Приндюк М.В. суддів: Сілкової І.М., Лук'янець Л.Ф. за участю прокурора - Петренко О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2007 року, яким -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з середньо-спеціальною освітою, одружений, працюючий, зареєстрований та проживаючий у АДРЕСА_1, в силу ст. 89 ч. 1 КК України не судимий ;
засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, та покладанням на нього певних обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Встановила:
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 20.06.2007 року, приблизно о 15 год., проходячи поряд з будинком АДРЕСА_2, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, придбав боєприпаси, знайшовши їх біля контейнеру для сміття, які носив із собою. 21.06.2007 року приблизно о 16 годині, біля АДРЕСА_3 ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції і доставлений до службового приміщення дільничних інспекторів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, розташованого по вул. Панаса Мирного, 9 в м. Києві, де у нього під час поверхневого огляду, виявлені та вилучені 16 патронів калібру 9 мм та 11 патронів калібру 5,45 мм, які він незаконно придбав і носив при собі, без передбаченого законом дозволу.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, оскільки у вступній та резолютивній частинах вироку суд допустився помилок, а саме безпідставно зазначив, що ОСОБА_1 має судимість, а також не вказав своє рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. Просить вирок Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2007 року змінити, зазначити у його вступній частині, що ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 89 КК України являється не судимим та виключити посилання на запобіжний захід, який відносно нього обраний, а у резолютивній частині зазначити про запобіжний захід, який обрано ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала доводи апеляції і просила її задовольнити, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, яка була розглянута відповідно до вимог ст. 299 КПК України і дослідження доказів по справі було обмежено допитом засудженого, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочині, дав детальні пояснення з приводу обставин вчинення злочину.
Фактично встановлені судом першої інстанції обставини справи перебувають у відповідності з наявними у справі доказами і обвинувальний вирок відносно ОСОБА_1 постановлено обґрунтовано, його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України і в апеляції не оскаржуються.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні вироку не врахував положення кримінального закону, а тому у вступній та мотивувальній частинах вироку помилково зазначив, що ОСОБА_1 є особою раніше судимою, оскільки у відповідності зі ст. 89 ч. 1 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до ст. 75 КК України, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №16 "Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості" у п.3 абз. З зазначено: ...встановивши, що попередня судимість погашена, суди повинні зазначити у вироку, що особа не має судимості, з посиланням на відповідні норми КК України."
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає змінити вирок суду, оскільки така зміна не погіршує становища засудженого та виключити з вступної та мотивувальної частини вироку посилання суду на ту обставину, що ОСОБА_1 є особою раніше судимою.
Решта апеляційних доводів прокурора є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки підстав вважати, що при постанові вироку суд першої інстанції в порушення вимог передбачених ст. 335 КПК України не вирішив питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, колегія суддів не вбачає, так як фактично це питання було судом вирішено, що підтверджується підпискою даною засудженим ОСОБА_1 01.10.2007 року після оголошення вироку( а.с.86) про його зобов'язання не від'їжджати з постійного місця проживання до вступу вироку в законну силу, а не зазначення про це у вироку є лише технічною помилкою, яка в даному конкретному випадку не є підставою для зміни вироку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.
Вирок Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 - змінити, виключити з його вступної та мотивувальної частини посилання суду на ту обставину, що ОСОБА_1 є особою раніше судимою і вважати, що на момент постанови даного вироку ОСОБА_1 в порядку ст. 89 ч.1 КК України не мав судимості.
В решті вирок суду залишити без зміни.