Справа № 11-а-2130/2007 р. Головуючий в 1 інстанції Межевич М В.
Категорія ст. 222 ч. 2 КК України Доповідач Лук'янець Л.Ф.
21 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого судді - Приндюк М. В.,
Суддів: Лук'янець Л.Ф., Дмитренко Г.М.,
за участю прокурора Карпука Ю.А.,
захисника ОСОБА_1,
засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2006 року яким , -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилась в м. Бровари Київської обл., громадянка України, з вищою освітою, одружена, має неповнолітню дитину, працює директором ТОВ «Алнат», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима 21.07.2006 року, Святошинським районним судом м. Києва за ст. 364 ч. 2, ст. 388 ч. 1, ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки та позбавленням права займати посади директора підприємств на строк 3 роки,
засуджена за ст. 27 ч. 2, ст. 222 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади директора підприємств строком на 2 роки, за ст. 358 ч. 2 КК України на 3 роки обмеження волі, за ст. 358 ч.3 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст.70 КК України призначено покарання 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади директора підприємств строком на 2 роки. Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади директора підприємств строком на 3 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на неї відповідних обов'язків, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, народився у с Платонівна Приморського краю (Росія), громадянин України, одружений, з вищою освітою, приватний підприємець, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, засуджений за ст. 222 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 роки, за ст. 358 ч. 2 КК України на 3 роки обмеження волі, за ст. 358 ч.3 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на нього відповідних обов'язків,
Встановила:
За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнані винними у шахрайстві з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди, а також підробленні та використанні документів, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, маючи умисел направлений на співучасть у шахрайстві з фінансовими ресурсами, 04.07.2003 року, знаходячись у приміщенні офісу ТОВ «Алнат», розташованого в м. Києві по пр-ту Перемоги, 67, виготовила підроблений документ - Техніко-економічне обґрунтування приватного підприємця ОСОБА_3, який надає право на отримання кредиту і в який внесла завідомо не правдиві відомості щодо купівлі та продажу автозапчастин. Насправді ж, ОСОБА_3 ніколи не займався і не мав наміру займатися купівлею-продажем автозапчастин. На підставі вищевказаного документу, який ОСОБА_3 скріпив своїм підписом та печаткою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 та його заяви, Київська філія AT «Укрінбанк» 10.07.2003 року уклала із останнім кредитний договір № 139, згідно якого надала ОСОБА_3 кредит у розмірі 300 000 грн. строком на 1 рік, на умовах сплати відсотків у розмірі 22% річних. Однак отримані кредитні кошти ОСОБА_3 використав для господарської діяльності ТОВ «Алнат», свої кредитні зобов'язання не виконав і кошти Київській філії AT «Укрінбанк» не повернув, в наслідок чого останнім було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 560 797, 17 грн.
Крім того, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, маючи умисел на підробку документів, 04.07.2003 року, знаходячись у приміщенні офісу ТОВ «Алнат», розташованого в м. Києві по пр-ту Перемоги, 67, виготовила підроблений документ -Техніко-економічне обґрунтування приватного підприємця ОСОБА_3, який надає право на отримання кредиту і в який внесла завідомо не правдиві відомості щодо призначення і використання кредитних коштів Київської філії AT «Укрінбанк» - для купівлі та продажу автозапчастин. Насправді ж, підприємець ОСОБА_3 ніколи не займався і не мав наміру займатися купівлею-продажем автозапчастин. Вищевказаний документ ОСОБА_3 скріпив своїм підписом та печаткою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 та за згодою ОСОБА_2 використав для отримання кредиту у Київській філії AT «Укрінбанк».
Не зупинившись на вчиненому ОСОБА_2, маючи умисел направлений на повторне підроблення документів, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ввівши в оману свою матір ОСОБА_4, яка була суб'єктом підприємницької діяльності та не підозрювала про злочинні плани ОСОБА_2 та ОСОБА_3, використовуючи ОСОБА_4, з метою введення в оману працівників Київської філії AT «Укрінбанк» щодо використання отриманих ОСОБА_3 кредитних коштів, 01.08.2006 року, знаходячись у приміщенні офісу ТОВ «Алнат», розташованого в м. Києві по пр-ту Перемоги, 67, виготовила за згодою ОСОБА_3 підроблений документ - квитанцію прибуткового касового ордеру № 6, в який внесла завідомо не правдиві відомості щодо отримання приватним підприємцем ОСОБА_4 50 000 грн. за автозапчастини, який надає право на повернення від громадянина-підприємця ОСОБА_3 50 855, 47 грн. внаслідок не отримання ОСОБА_3 автозапчастин. Після цього, ОСОБА_2, ввівши в оману ОСОБА_4, запевнивши останню, що вищевказаний підроблений документ ніколи не буде використовуватись ні в яких офіційних установах і організаціях, умовила останню підписати зазначений документ.
Після цього, ОСОБА_2 маючи доступ до печатки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, скріпила вищевказаний підроблений документ печаткою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 та надала його ОСОБА_3, який за згодою ОСОБА_2 офіційно пред'явив його працівникам Київської філії AT «Укрінбанк», для введення їх в оману щодо використання отриманих ним кредитних коштів.
Не зупинившись на вчиненому ОСОБА_2, маючи умисел направлений на повторне підроблення документів, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ввівши в оману свою матір ОСОБА_4, яка була суб'єктом підприємницької діяльності та не підозрювала про злочинні плани ОСОБА_2 та ОСОБА_3, використовуючи ОСОБА_4, з метою введення в оману працівників Київської філії AT «Укрінбанк» щодо використання отриманих ОСОБА_3 кредитних коштів, 10.08.2006 року, знаходячись у приміщенні офісу ТОВ «Алнат», розташованого в м. Києві по пр-ту Перемоги, 67, виготовила за згодою ОСОБА_3 підроблений документ - квитанцію прибуткового касового ордеру № 9, в який внесла завідомо не правдиві відомості щодо отримання приватним підприємцем ОСОБА_4 50 000 грн. за автозапчастини, який надає право на повернення від громадянина-підприємця ОСОБА_3 50 000 грн. внаслідок не отримання ОСОБА_3 автозапчастин. Після цього, ОСОБА_2, ввівши в оману ОСОБА_4, запевнивши останню, що вищевказаний підроблений документ ніколи не буде використовуватись ні в яких офіційних установах і організаціях, умовила останню підписати зазначений документ. Після цього ОСОБА_2, маючи доступ до печатки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, скріпила вищевказаний підроблений документ печаткою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 та надала його ОСОБА_3, який за згодою ОСОБА_2 офіційно пред'явив його працівникам Київської філії AT «Укрінбанк», для введення їх в оману щодо використання отриманих ним кредитних коштів.
Не зупинившись на вчиненому ОСОБА_2, маючи умисел направлений на повторне підроблення документів, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ввівши в оману свою матір ОСОБА_4, яка була суб'єктом підприємницької діяльності та не підозрювала про злочинні плани ОСОБА_2 та ОСОБА_3, використовуючи ОСОБА_4, з метою введення в оману працівників Київської філії AT «Укрінбанк» щодо використання отриманих ОСОБА_3 кредитних коштів, 15.10.2006 року, знаходячись у приміщенні офісу ТОВ «Алнат», розташованого в м. Києві по пр-ту Перемоги, 67, виготовила за згодою ОСОБА_3 підроблений документ - квитанцію прибуткового касового ордеру № 27, в який внесла завідомо не правдиві відомості щодо отримання приватним підприємцем ОСОБА_4 50 855, 47 грн. за автозапчастини, який надає право на повернення від громадянина-підприємця ОСОБА_3 50 855, 47 грн. внаслідок не отримання ОСОБА_3 автозапчастин. Після цього, ОСОБА_2, ввівши в оману ОСОБА_4, запевнивши останню, що вищевказаний підроблений документ ніколи не буде використовуватись ні в яких офіційних установах і організаціях, умовила останню підписати зазначений документ. Після цього, ОСОБА_2 маючи доступ до печатки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, скріпила вищевказаний підроблений документ печаткою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 та надала його ОСОБА_3, який за згодою ОСОБА_2 офіційно пред'явив його працівникам Київської філії AT «Укрінбанк», для введення їх в оману щодо використання отриманих ним кредитних коштів.
Крім того, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, маючи умисел на використання підроблених документів, 04.07.2003 року, знаходячись у приміщенні офісу ТОВ «Алнат», розташованого в м. Києві по пр-ту Перемоги, 67, виготовила підроблений документ - Техніко-економічне обґрунтування приватного підприємця ОСОБА_3, який надає право на отримання кредиту і в який внесла завідомо не правдиві відомості щодо купівлі та продажу автозапчастин. Насправді ж, підприємець ОСОБА_3 ніколи не займався і не мав наміру займатися купівлею-продажем автозапчастин. Вищевказаний документ, який ОСОБА_3 скріпив своїм підписом та печаткою суб'єкта підприємницької діяльності та за згодою ОСОБА_2 використав для отримання кредиту у Київській філії AT «Укрінбанк».
Крім того, ОСОБА_2, маючи умисел направлений на використання завідомо підробленого документу, за попередньою змовою з ОСОБА_3, 01.08.2003 року знаходячись у приміщенні офісу ТОВ «Алнат», розташованого в м. Києві по пр-ту Перемоги, 67, виготовила підроблений документ - квитанцію прибуткового касового ордеру № 6, в який внесла завідомо не правдиві відомості щодо отримання приватним підприємцем ОСОБА_4 50 000 грн. за автозапчастини, який надає право на повернення від підприємця ОСОБА_3 50 855, 47 грн. внаслідок не отримання ОСОБА_3 автозапчастин. Після цього, ОСОБА_2 ввівши в оману ОСОБА_4, запевнивши останню, що вищевказаний підроблений документ ніколи не буде використовуватись ні в яких офіційних установах і організаціях, умовила останню підписати зазначений документ. Після цього, ОСОБА_2 маючи доступ до печатки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, скріпила вищевказаний підроблений документ печаткою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 та надала його ОСОБА_3, який за згодою ОСОБА_2 офіційно пред'явив його працівникам Київської філії AT «Укрінбанк», для введення їх в оману щодо використання отриманих ним кредитних коштів.
Крім того, ОСОБА_2, маючи умисел направлений на використання завідомо підробленого документу, за попередньою змовою з ОСОБА_3, 10.08.2003 року знаходячись у приміщенні офісу ТОВ «Алнат», розташованого в м. Києві по пр-ту Перемоги, 67, виготовила підроблений документ - квитанцію прибуткового касового ордеру № 9, в який внесла завідомо не правдиві відомості щодо отримання приватним підприємцем ОСОБА_4 50 000 грн. за автозапчастини, який надає право на повернення від підприємця ОСОБА_3 50 000 грн. внаслідок не отримання ОСОБА_3 автозапчастин. Після цього, ОСОБА_2 ввівши в оману ОСОБА_4, запевнивши останню, що вищевказаний підроблений документ ніколи не буде використовуватись ні в яких офіційних установах і організаціях, умовила останню підписати зазначений документ. Після цього, ОСОБА_2 маючи доступ до печатки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, скріпила вищевказаний підроблений документ печаткою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 та надала його ОСОБА_3, який за згодою ОСОБА_2 офіційно пред'явив його працівникам Київської філії AT «Укрінбанк», для введення їх в оману щодо використання отриманих ним кредитних коштів.
Крім того, ОСОБА_2, маючи умисел направлений на використання завідомо підробленого документу, за попередньою змовою з ОСОБА_3, 15.10.2003 року знаходячись у приміщенні офісу ТОВ «Алнат», розташованого в м. Києві по пр-ту Перемоги, 67, виготовила підроблений документ - квитанцію прибуткового касового ордеру № 27, в який внесла завідомо не правдиві відомості щодо отримання приватним підприємцем ОСОБА_4 50 855, 47 грн. за автозапчастини, який надає право на повернення від підприємця ОСОБА_3 50 855, 47 грн. внаслідок не отримання ОСОБА_3 автозапчастин. Після цього, ОСОБА_2 ввівши в оману ОСОБА_4, запевнивши останню, що вищевказаний підроблений документ ніколи не буде використовуватись ні в яких офіційних установах і організаціях, умовила останню підписати зазначений документ. Після цього, ОСОБА_2 маючи доступ до печатки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, скріпила вищевказаний підроблений документ печаткою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 та надала його ОСОБА_3, який за згодою ОСОБА_2 офіційно пред'явив його працівникам Київської філії AT «Укрінбанк», для введення їх в оману щодо використання отриманих ним кредитних коштів.
На даний вирок подані апеляції:
засудженим ОСОБА_3, який просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції не законне і не обгрунтоване, а висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому посилається на те, що він на досудовому і судовому слідстві наголошував на тому, що на той час коли відбувались ці події директором ТОВ «Алнат» був ОСОБА_5, і за його вказівкою він допоміг отримати кредит, також звертає увагу на те, що у нього та ТОВ «Алнат» не було наміру не повертати кредитні кошти і, що частина була повернута банку. Також, оспорює суму цивільного позову 560 797, 17 грн., так як, ці обставини не були перевірені судом. Посилається на те, що кредит брався за пропозицією та сприянням колишнього директора Київської філії AT «Укрінбанк» ОСОБА_6, якого не було допитано.
Засудженою ОСОБА_2, яка просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки вважає рішення суду першої інстанції не законним і не обґрунтованим, а висновки суду викладені у вироку такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. В своїй апеляції засуджена вказує на те, що судом першої інстанції не було перевірено та надано належної оцінки, що на той період директором ТОВ «Алнат» був ОСОБА_5 і саме за його вказівкою, вона просила ОСОБА_3 допомогти отримати кредит у фінансовій установі, а засуджена була підлеглою ОСОБА_5. Також, оспорює суму цивільного позову 560 797, 17 грн., так як вона не була досліджена і перевірена судом. Не взято до уваги те, що вказаний кредит брався за пропозицією та сприянням колишнього директора Київської філії AT «Укрінбанк» ОСОБА_6, якого не було допитано.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає, що апеляції засуджених не підлягають задоволенню, захисника та засуджених, які підтримали апеляції, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засуджених, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Винність засудженої ОСОБА_2 у співучасті в ролі співвиконавця у вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами, підробленні та використанні документів, які надають права з метою використання його підроблювачем і іншою особою, вчинені повторно, підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні, доказами.
Винність засудженого ОСОБА_3 у вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди, підробленні та використанні документів, які надають права з метою використання його підроблювачем і іншою особою, вчинені повторно, також підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні, доказами.
Так, з показів засудженої ОСОБА_2 вбачається, що працюючи директором ТОВ «Алнат», в червні 2003 року у неї виникла потреба на отримання кредиту, однак вона не мала можливості оформити цей кредит на себе, тому звернулась до підприємця ОСОБА_3, з пропозицією взяти в банку кредит на нього, пообіцявши, що сама розрахується з банком за кредит.
Реалізовуючи цей план, вона особисто підготувала техніко-економічне обґрунтування приватного підприємця ОСОБА_3, внесла в нього неправдиві відомості щодо призначення і використання кредитів, а ОСОБА_3, отримавши в банку кредит в сумі 300000 грн., надав його ОСОБА_2, яка використала його в господарській діяльності ТОВ «Алнат».
Також в своїх показах не заперечувала, що вона надала ОСОБА_3 квитанції прибуткових касових ордерів, в які внесла неправдиві відомості про отримання її матір»ю ОСОБА_4 від ОСОБА_3 грошових коштів за автозапчастини, а насправді ніяких коштів ОСОБА_4 не отримувала. ОСОБА_3 пред»явив ці підроблені квитанції представникам Київської філії AT «Укрінбанк» для того, щоб вони не перешкоджали їй здійснювати господарську діяльність ТОВ «Алнат» і не турбувались щодо повернення грошових коштів.
З показів засудженого ОСОБА_3 вбачається, що в червні 2003 р. ОСОБА_2 попросила його взяти на себе в банку кредит для закупівлі автозапчастин, оскільки сама не могла цього зробити. Після цього вона підготувала від його імені як приватного підприємця техніко-економічне обгрунтування, в якому зазначила, що кошти потрібні йому для закупівлі автозапчастин, але насправді він не мав наміру займатись цією діяльністю.
Він підписав цей документ і скріпив його своєю печаткою та надав до Київської філії AT «Укрінбанк», де йому було надано кредит в сумі 300000 грн., які він передав ОСОБА_2 для господарської діяльності ТОВ «Алнат». Стверджував, що він не підроблював техніко-економічне обгрунтування та квитанції прибуткових касових ордерів.
Однак, з його показів на досудовому слідстві, які суд дослідив у судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_2 умовила його офіційно пред»явити підроблені квитанції прибуткових касових ордерів, щоб вони не перешкоджали здійснювати господарську діяльність ТОВ «Алнат», і він пред»явив ці підроблені квитанції про закупівлю автозапчастин представникам Київської філії AT «Укрінбанк», хоч і знав, що ці квитанції підроблені.
Покази засуджених на досудовому слідстві узгоджуються з показами свідка ОСОБА_4 - матері засудженої ОСОБА_2, з яких вбачається, що вона як приватний підприємець, не укладала ніяких угод з приватним підприємцем ОСОБА_3 і ніяких запчастин у нього не купувала, а лише на прохання засудженої підписала квитанції прибуткових касових ордерів і засуджена тоді її запевнила, що ці квитанції їй потрібні у якості зразків документів і не будуть використовуватись ні в яких організаціях і установах.
З показань свідка ОСОБА_7 - представника Київської філії AT «Укрінбанк» вбачається, що між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно якого тому було надано кредит в сумі 300000 грн. на ведення господарської діяльності для закупівлі автозапчастин.
Крім того, їх ці покази узгоджуються з іншими матеріалами справи:
протоколом виїмки від 20.09.2006 p., згідно якого у філії зазначеного банку проведено виїмку підробленого техніко-економічного обґрунтування (а.с. 164, 168), з якого вбачається, що кредит був наданий для закупівлі автозапчастин.
протоколом виїмки від 25.09.2006 p., згідно якого у ОСОБА_2 було вилучено підроблені квитанції прибуткових касових ордерів ( а.с. 210);
речовими доказами: техніко-економічним обґрунтуванням, копіями прибуткових касових ордерів.
Доводи апеляцій засуджених про те, що вони здійснили ці дії за вказівкою бувшого директора ТОВ «Алнат» ОСОБА_5 не підтверджуються матеріалами справи.
Так, з показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що, працюючи директором ТОВ «Алнат», він не приймав участі у підготовці документів на отримання кредиту ОСОБА_3.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що слідчим СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190, 191, 222, 358 КК України. Дана постанова слідчого не була оскаржена і вступила в законну силу.
Суд першої інстанції вірно дав критичну оцінку показам засуджених в судовому засіданні з точки зору їх об"єктивності, оскільки їх покази суперечать показам свідків ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та матеріалам справи, вірно кваліфікувавши дії засудженої ОСОБА_2 за ст. ст. 27 ч. 2, 222 ч.2, 358 ч. 2,3 КК України, а дії засудженого ОСОБА_3 за ст.ст. 222 ч. 2, 358 ч. 2,3 КК України.
Порушень кримінально-процесуального закону з матеріалів справи не вбачається.
Доводи апеляцій засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про неправильність стягнення суми цивільного позову обґрунтовані.
За вироком суд дійшов висновку, що злочином, у вчиненні якого визнані засуджені, заподіяна матеріальна шкода в сумі 560797 грн. 17 коп.
З матеріалів справи вбачається, що Київською філією «Укрінбанк» по справі заявлений цивільний позов на таку ж суму ( а.с. 167) до якого додані відповідні розрахунки.
В судовому засіданні представник Київської філії «Укрінбанку» зменшив суму цивільного позову до 179065 грн, надавши суду заяву про уточнення суми позову та додавши відповідні розрахунки. Свої доводи представник банку обґрунтував тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.05.2006 р. з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стягнуто в солідарному порядку 406629 грн. 14 коп. в рахунок відшкодування за кредитом, отриманим ОСОБА_3. в сумі 300000 грн., і який є предметом шахрайства з фінансовими ресурсами по даній кримінальній справі.
Суд, встановивши заподіяну злочином шкоду в сумі 560797 грн. 17 коп. та прийнявши до відома надану копію рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16.05.2006 р. про стягнення 406629 грн. 14 коп., про що зазначено у мотивувальній частині вироку, мав стягнути з засуджених 154168 грн.03 коп.
Однак, фактично суд задовольнив цивільний позов в сумі 179065 грн. що є неправильним, оскільки шкода, заподіяна злочином і встановлена судом, при задоволенні цивільного позову безпідставно збільшена на 24895 грн.
З цих підстав, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині задоволення цивільного позову підлягає скасуванню з направленням справи в суд першої інстанції для вирішення в порядку цивільного судочинства.
При призначенні покарання засудженим суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про їх особу, відсутність обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання.
Покарання призначене в межах санкцій статей 222 ч. 2, 358 ч.ч. 2,3 КК України, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання.
На підставі ст.. 75 КК України засуджені звільнені від відбування покарання з іспитовим строком та покладенням відповідних обов»язків. Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2006 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати в частині задоволення цивільного позову, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.