Справа №1-23/2008
18 серпня 2008 року м. Миколаїв.
Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В., при секретареві Сидорчук К.А., з участю державного обвинувача помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Грищенко Р.С.,
у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-0831 солдата
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Волгограді, громадянина України, с середньою-спеціальною освітою, неодружений, раніше не судимий, призваний на військову службу в квітні 2008 року Нижньогірьсько-Советським ОРВК АР Крим, до призиву на службу зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст.407 КК України.
Судовим слідством військовий суд
Солдату ОСОБА_1 22 червня 2008 року командуванням військової частини А-0831, розташованої в м. Миколаєві, було надано звільнення з якого він повинен був повернутися о 21 годині того ж дня до розташування військової частини.
ОСОБА_1, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, бажаючі відпочити від служби та провідати родичів, із звільнення в частину без поважних причин не повернувся, а направився до дому - в смт. Советський АР Крим.
Знаходячись по за межами частини ОСОБА_1 час проводив за своїм розсудом.
13 липня 2008 року ОСОБА_1 добровільно повідомив командування про своє місце знаходження та в цей ж день був представниками командування доставлений до місця служби.
Підсудний ОСОБА_1 свою провину у викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення, які за своїм змістом відповідають описаному вище і пояснив, що йому 22 червня 2008 року командуванням військової частини А-0831, було надано звільнення, з якого він повинен був повернутися о 21 годині того ж дня. Однак, оскільки він запізнився з'явитися в частину в зазначений час та злякався відповідальності, то вирішив відпочити від служби та провідати родичів, у зв'язку з чим направився по місцю проживання в АР Крим.
13 липня 2008 року, знаходячись по місцю проживання та дізнавшись про його розшук, він добровільно повідомив про своє місце знаходження та в той же день командиром роти ОСОБА_2 був доставлений по місцю служби в м. Миколаїв.
Мети зовсім ухилитися від військової служби він не мав.
Крім особистого визнання своєї провини, винність ОСОБА_1 в скоєному підтверджується і іншими доказами, дослідженими в суді.
Свідок ОСОБА_2, командир роти, в суді показав, що 22 червня 2008 року він надав ОСОБА_1 звільнення з військової частини А-0831 з якого він повинен був повернутися в розташування частини о 21 годині того ж дня. Однак, після 21 години, з телефонного повідомлення чергового частини, йому стало відомо, що у встановлений строк ОСОБА_1 в частину не повернувся. Прийнятими заходами розшуку встановити місце його перебування не вдалося.
В послідуючому, 13 липня 2008 року ОСОБА_1 зв'язався з ним по телефону і повідомив, що він бажає повернутися в частину, після чого за наказом командира він з ОСОБА_3 виїхав до м. Сімферополя де їх зустрів ОСОБА_1, якого було доставлено в військову частину.
Аналогічні свідчення дав в суді свідок ОСОБА_3 - заступник командира роти з гуманітарних питань, де проходить службу ОСОБА_1.
Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 18.07.2008 року, ОСОБА_1 ніякими психічними захворюваннями і розладами душевної психіки не страждав і не страждає, в момент вчинення злочину у тимчасовому хворобливому стані не знаходився і міг віддавати звіт своїм діям і керувати ними.
Військово-лікарська комісія визнала ОСОБА_1 за станом здоров'я придатним до військової служби.
Оскільки солдат ОСОБА_1, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, не з'явився вчасно на службу без поважних причин із звільнення 22 червня 2008 року і ухилявся від проходження служби до 13 липня 2008 року, тобто тривалістю понад три доби, але не більше місяця, то таки його дії військовий суд кваліфікує за ч.1 ст.407 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, що він до призову в армію і по військовій службі характеризувався позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і не був засуджений, виховувався без батьків, добровільне з'явлення з зізнанням, а також щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.
Останні три обставини військовий суд визнає пом'якшуючими покарання ОСОБА_1.
Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, військовий суд вважає за необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у відповідності до ст.69 КК України з врахуванням обставин справи і позитивних даних про його особу, перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.1 статті 407 КК України, застосувавши ст.60 того ж Кримінального кодексу, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.407 КК України на підставі якої із застосуванням ст.69 того ж КК, у відповідності до ст. 60 КК України призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 3 (три) місяця.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 - нагляд командування частини - скасувати і до набрання вироку чинності тримати його на гауптвахті Південного територіального Управління Військової служби правопорядку в Збройних Силах України.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 18 серпня 2008 року.
На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.