Справа № 1-186/2010 р.
Іменем України
07 липня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області
в складі: головуючого судді - Журавського В.В.
при секретарі - Хутінаєвій О.Ю.
з участю прокурора -Дідорук С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не військовозобов»язаного, не працюючого, раніше судимого: 06.09.1994 року Феодосійським міським судом АР Крим за п.«В» ст.240 до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 05.08.1999 року Бориспільським міським судом за ст..102 КК України 1960 року до 1 року виправних робіт, 04.07.2000 року, Борисппільським міським судом Київської області за ч.2 ст.206 КК України 1960 року до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на 25 днів, у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.304, ч.3 ст.289, ч.1 ст.286, ч.2 ст.186 КК України;
ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів, після звільнення з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став і знову вчинив ряд умисних злочинів.
Так, 24.09.2003 року ОСОБА_1 разом з неповнолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в кафе «Тамара», що в м. Бориспіль, вживали спиртні напої, після чого, близько 24 годни поїхали на автомобілі НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5 від до с. Іванків Бориспільського р-ну, Київської обл.
Вже 25.05.2003 року близько 01 години, під»їхавши до будинку №15-а по вул. Кутузова в с. Іванків Бориспільського р-н. Київської обл., ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_3, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 є неповнолітньою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, втягнули неповнолітнього ОСОБА_2 у злочинну діяльність, а саме скоїти незаконне заволодіння транспортним засобом.
Після цього, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_2 діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, що належить ОСОБА_4, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров?я потерпілого, що виразилося в нанесенні ОСОБА_3 громадянину ОСОБА_5 двох ударів порожньою пляшкою з-під пива в область виска та трьох ударів ногою в тулуб в правий бік, та у нанесенні ОСОБА_1 2-3 ударів ОСОБА_5 рукою в область грудей, а також у нанесенні ОСОБА_2 3-4 ударів ОСОБА_5 ногою в область грудей, в лівий бік, чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді кровопідтьоків на голові з правого боку, ссадин в області обох ліктьових суглобів, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, незаконно заволоділи автомобілем НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4
В результаті незаконного заволодіння автомобілем НОМЕР_2 ОСОБА_4 було нанесено матеріальну шкоду на загальну суму 15 500 грн., що є великими розміріми.
Крім цього, 25.09.2003 року близько 2 години 30 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем НОМЕР_3 в якому знаходились ОСОБА_3 та ОСОБА_2, рухався по вул. Толбухіна в м. Яготин. Під час руху, ОСОБА_1, грубо порушив п.п.1.5,2.1.а),б),в),2.9а),12.1,12.2,12.3 Правил дорожнього руху України, тобто своїми діями створив небезпеку, що загрожувала життю та здоров»ю громадян, не мав посвідчення на право керування транспортним засобом, а також реєстраційних документів на автомобіль, перевозив пасажирів не пристебнутих пасами безпеки, при виборі в установлених межах безпечної швидкості не врахував дорожню обстановку та не міг постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, в момент виникнення небезпеки для руху, а також перешкоди яку він спроможний був виявити, не прийняв захотів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди, виконуючи маневр повороту на вул. Привокзальна не впорався з керування та допустив виїзд на узбіччя, де здійснив наїзд на нерухомий автомобіль НОМЕР_4, в результаті чого пасажир ОСОБА_3 отримав різані рани кінцівок, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Крім цього, 12.07.2009 року приблизно о 18.20 годині ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходився на ділянці місцевості, розташованій на кукурудзяному полі поблизу озера в районі 3 км. автодороги м. Бориспіль - с. Артемівка Бориспільського р-н. Київської обл., де разом з ОСОБА_6 відпочивав. В цей час, помітивши, що у останньої з одягу випали мобільні телефони «ОСОБА_7 Р300» та «ОСОБА_7 Т250І», ОСОБА_1 вирішив відкрито викрасти зазначене майно, що належить потерпілій ОСОБА_6
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно та з корисливих спонукань, ОСОБА_1 застосовуючи до потерпілої ОСОБА_6 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров»я, що виразилося в поштовху останньої в груди та ударі рукою по голові, відкрито викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_6, а саме: мобільний телефон «ОСОБА_7 Р300» вартістю 595 гривень з сім-картою мобільного оператора «Ді-джус» вартістю 25 гривень та мобільний телефон «ОСОБА_7 Т250І» вартістю 570 гривень з сім-картою мобільного оператора «Ді-джус» вартістю 25 гривень..
Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився за власним розсудом, чим заподіяв потерпілій майнову шкоду на загальну суму 1215 гривень.
Будучи допитаним в якості підсудного, ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та показав, що 24.09.2003 року увечері, він разом з ОСОБА_2, та ОСОБА_3 вживали спиртні напої в кафе «Тамара», що в м. Бориспіль. Близько 24 години ОСОБА_3 запропонував взяти таксі та поїхати на ньому до с. Іванків, Бориспільського р-ну, Київської обл. до його куми. Всі погодились.
Вже, близько 01 години, 25.05.2010 року, під»їхавши до будинку №15-а по вул. Кутузова в с. Іванків Бориспільського р-н. Київської обл., між таксистом і ОСОБА_3 виникла сварка, з приводу несплати проїзду, у зв»язку з чим вони стали бити таксиста, а коли той вирвався і втік, він запропонував сісти ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до автомобіля і поїхати на ньому в м. Яготин. Про те, що ОСОБА_2 є неповнолітньою особою він знав, ще до поїздки в с.Іванків. Він сів за кермо «Фіат-крома», при цьому не маючи посвідчення водія, а також реєстраційних документів на автомобіль, та не мав навиків водіння. Знаходячись за кермом, він не впорався з керування та допустив виїзд на узбіччя, де здійснив наїзд на нерухомий автомобіль марки «КАМАЗ», в результаті чого він та ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження.
Крім цього, 12.07.2009 року приблизно о 18.20 годині він, в стані алкогольного сп»яніння, знаходився на болоті поблизу озера в районі м. Бориспіль - с. Артемівка Бориспільського р-н. Київської обл., де разом з ОСОБА_6 відпочивав та познайомився незадовго до цього. Під час відпочинку ОСОБА_6 вкусила його і він інстинктивно вдарив її по голові. Від удару в ОСОБА_6 з одягу випали мобільні телефони «ОСОБА_7 Р300» та «ОСОБА_7 Т250І. Він забрав на очах у ОСОБА_6 телефони, а вона втекла.
У вчиненому щиро кається і просить суд його суворо не карати.
Від дослідження письмових та інших доказів по справі підсудний відмовився, визнавши свою вину повністю в пред'явленому обвинуваченні. Тому суд визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалів справи, які його характеризують. З цього приводу підсудному та учасникам судового розгляду судом роз'яснено вимоги ст. 299 КПК України, про те, що вони позбавлені права посилання на докази, які судом не досліджувалися, в апеляційній інстанції.
Таким чином, суд, оцінюючи вищевикладене, вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.1 ст. 304 КК України, що кваліфікується, як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.
Крім того, знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст.289 КК України, що кваліфікується, як незаконне заволодіння транспортним засобом, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, щодо транспортного засобу вартістю якого у двісті п»ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум громадян.
Крім того, знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 України, що кваліфікується, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Крім того, знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 України, що кваліфікується, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого.
Обираючи покарання підсудному, суд керується вимогами ст.65 КК України -враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що обтяжують і пом»якшують покарання, його вік та стан здоров»я. Підсудному має бути призначене покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підсудний ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується посередньо, по місцю відбуття покарання позитивно, на обліках у лікарів наркологів-психіатрів не перебуває, раніше неодноразово судимий, не працює та не навчається.
Обставиною, що у відповідності до ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1 є вчинення злочинів особою, яка перебуває в стані алкогольного сп»яніння.
До обставин, що у відповідності до ст.66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд відносить те, що підсудний активно сприяв розкриттю злочину, у вчиненому розкаявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 330,331,332 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у злочинах, передбачених ч.1 ст.304, ч.3 ст.289, ч.1 ст.286, ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання:
за ч.1 ст.304 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
за ч.3 ст.289 КК України - 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч.1 ст.286 КК України - 3 (три) роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки;
За ч.2 ст.186 КК України - 5 (п»ять) років позбавлення волі.
У відповідності до ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання 01.12.2009 року.
Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання його знаходження під вартою з 25.09.2003 по 28.09.2003 року.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін-тримання під вартою в Чернігівському СІЗО № 31 ДДВП України в Чернігівській області.
Речові докази які зберігаються в кімнаті збереження речових доказів Бориспільського МВ ГУ МВС України - залишити на зберігання. Речові докази, які знаходяться на зберіганні у потерпілих - залишити в їх користуванні та розпорядженні.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою з моменту отримання копії вироку.
Суддя підпис ОСОБА_8
З оригіналом згідно
Суддя Бориспільського
міськрайонного суду ОСОБА_8