Вирок від 08.07.2010 по справі 1-290/2010

Справа № 1-290 /2010 р.

ВИРОК

Іменем України

08 липня 2010 року м.Бориспіль Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді -Журавського В.В.

при секретарі -Хутінаєвій О.Ю.

за участю прокурора -Рифи Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 14.07.2004 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області по ч.1 ст.115 КК України до 7 року позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на строк 1 рік 7 місяців і 26 днів, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,-

встановив:

28.04.2010 року приблизно о 14 годині 05 хвилин ОСОБА_1 знаходився біля приміщення цеху ТОВ «Українські самоцвіти» за адресою: Київська обл.., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 30. Вцей час у ОСОБА_1 виник умисел на незаконне заволодіння, неналежним ОСОБА_2 автомобілем «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1, яким на підставі довіреності ВКС № 332203 від 02.07.2008 року користування ОСОБА_3 В?ячеслав Леонідович.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 28.04.2010 року приблизно о 14 годині 05 хвилин ОСОБА_1, діючи умисно та з метою поїздки в с. Сеньківка, Бориспільського р-н., Київської обл., незаконно, без дозволу законного користувача ОСОБА_3 і в супереч його волі, сів за кермо автомобіля «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився біля приміщення цеху ТОВ «Українські самоцвіти», та поїхав у с. Сеньківка Бориспільського р-н., Київської обл. у власних справах.

28.04.2010 року приблизно о 20 годині 15 хвилин ОСОБА_1 повернувся до м. Бориспіль та залишив автомобіль «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1 біля приміщення цеху ТОВ «Українські самоцвіти» за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 30.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, пояснив, що 28.04.2010 року приблизно о 14 годині він знаходився біля приміщення цеху ТОВ «Українські самоцвіти» за адресою: Київська обл.., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 30. В цей час він вирішив взяти без дозволу автомобіль, що належить ОСОБА_2, а саме автомобіль «Форд Фієста», яким користувався ОСОБА_3 В?ячеслав Леонідович.

Автомобіль був йому необхідний для поїздки в с.Сеньківка, Бориспільського району, Київської обл., у власних справах до бабусі.

В цей же день, близько 20 години 15 хвилин він повернувся до м. Бориспіль та залишив автомобіль «Форд Фієста» біля ТОВ «Українські самоцвіти» за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 30.

У скоєному щиро розкаюється.

Від дослідження письмових та інших доказів по справі підсудний відмовився, визнавши свою вину повністю в пред'явленому обвинуваченні. Тому суд визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, та матеріалів справи, які його характеризують. З цього приводу підсудному та учасниками судового розгляду судом роз'яснено вимоги ст. 299 КПК України, про те, що вони позбавлені права посилання на докази, які судом не досліджувалися, в апеляційній інстанції.

Таким чином, суд, оцінюючи вищевикладене, вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.1 ст.289 КК України, а саме в незаконному заволодінні транспортним засобом (угон).

Обираючи покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно, працює, на обліках у лікаря нарколога психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину та непрацюючу дружину

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не виявлено.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудному суд відносить щире каяття та сприяння розкриттю злочину, а тому враховуючи всі вищевикладені обставини суд вважає, що міра покарання йому повинна бути обрана відповідно до тяжкості вчиненого ним злочину та попередження нових злочинів в майбутньому.

Зважаючи на запевнення ОСОБА_1 про його майбутню зразкову поведінку, думку потерпілого, який просить не позбавляти ОСОБА_1 волі суд вважає, що міра покарання ОСОБА_1 може бути призначена без ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 330,331,332 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України і призначити йому покарання - 3 роки позбавлення волі.

У відповідності до ст..71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

У відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком в 2 роки і покладенням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя підпис ОСОБА_4

З оригіналом згідно

Суддя Бориспільського

міськрайонного суду ОСОБА_4

Попередній документ
47814415
Наступний документ
47814417
Інформація про рішення:
№ рішення: 47814416
№ справи: 1-290/2010
Дата рішення: 08.07.2010
Дата публікації: 06.08.2015
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом