ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.07.2015Справа №910/14652/15
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»
про стягнення 6 210, 70 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Курочкін О.О. (довіреність № 50 від 31.01.2015);
від відповідача: не з'явився.
У червні 2015 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 6 210, 70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2015 порушено провадження у справі № 910/14652/15.
25.06.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з інформацією на судовий запит стосовно страхового полісу № ВВ/7113641.
Представник позивача у судове засідання з'явився, подав витребувані судом документи та надав письмові пояснення по суті позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 20.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.
02.09.2009 між позивачем та Кривоніс Ларисою Євгенівною був укладений договір страхування наземного транспорту № 206-02743-09 (надалі - договір), відповідно до якого застраховано майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані із володінням та/або користуванням та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер АА1738СН.
Строк дії договору визначений з 02.09.2009 по 01.09.2014 включно.
Безумовна франшиза за договором встановлена у розмірі 0 грн (п. 8 договору).
За умовами договору транспортний засіб застраховано, в тому числі, на випадок дорожньо-транспортної пригоди (п.7.1. договору).
01.12.2009 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер АА1738СН, під керуванням Кривоноса Валерія Павловича та автомобіля «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер АІ0480АВ, що належить Ємельяненку Михайлу Романовичу, під керуванням Тимчука Олександра Павловича.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.12.2009 у справі № 3-5386-1/09 Тимчука Олександра Павловича визнано винним у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, через пошкодження внаслідок ДТП застрахованого транспортного засобу у позивача виник обов'язок виплатити страхове відшкодування згідно з умовами договору.
Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.
Згідно з пунктом 22.7 договору страховик виплачує страхове відшкодування в розмірі прямого дійсного збитку, але не більше страхової суми, встановленої для відповідного періоду страхування, з відрахуванням франшизи, якщо вона передбачена в договорі. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розміру страхової суми, зазначеної в договорі.
Страховик здійснює страхове відшкодування на підставі заяви на виплату страхового відшкодування страхувальника (вигодонабувача) і страхового акта, який складається страховиком (п. 22.1. договору).
При визначенні суми страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу у розрахунок приймається розрахункова вартість його відновлення. Розмір страхового відшкодування визначається наступним чином: до вартості ремонтно-відновлювальних робіт додається вартість необхідних для ремонту матеріалів та вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту, вираховується франшиза, всі несплачені страхувальником суми страхових платежів, суми отримані від інших страховиків за аналогічними договорами страхування транспортного засобу, суми, отримані від третіх осіб, відповідальних за заподіяний збиток, якщо такі суми були одержані до моменту виплати страхового відшкодування (п. 22.3. договору).
Згідно з пунктом 9 договору страхове відшкодування здійснюється без урахування фізичного зносу транспортного засобу.
Згідно з рахунком-фактурою від 26.01.2010 № 00000707/3 вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 7 306, 70 грн.
З пояснень наданих представником позивача, фактична вартість відновлювального ремонту становить 6 210, 70 грн у зв'язку з тим, що у позивача на СТО, яка здійснювала ремонт пошкодженого автомобіля наявна знижка у розмірі 15%.
Страховим актом позивача від 25.10.2013 № 12390/206 визначена сума страхового відшкодування в розмірі 6 210, 70 грн, виходячи з суми, зазначеної у рахунку фактури від 26.01.2010 № 00000707/3 за вирахуванням франшизи за договором.
31.10.2013 потерпілій особі було перераховано 6 210, 70 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 31.10.2013 № 4502.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання страховика за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів перед страхувальником в повному обсязі.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Після виплати страхового відшкодування до позивача перейшло право вимоги щодо сплати шкоди в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 6 210, 70 грн до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Наявність вини Тимчука Олександра Павловича у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження застрахованого транспортного засобу, підтверджена постановою суду.
Законом України «Про страхування» передбачено, що цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів підлягає обов'язковому страхуванню (ст. 7 Закону)
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Тимчука Олександра Павловича на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/7113641, строк дії з 25.06.2009 по 24.06.2010, страхувальник Тимчук Олександр Павлович, забезпечений транспортний засіб автомобіль «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер АІ0480АВ).
Обов'язок страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок ДТП майну третьої особи, встановлений п. 22.1 ст. 22. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відшкодування здійснюється у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Вирішуючи питання про суму відшкодування, суд враховує положення абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Полісом № ВВ/7113641, яким застрахована цивільно-правова відповідальність винної особи, встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 25 500, 00 грн. та франшизу 0 грн.
Таким чином, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем, з урахуванням франшизи становить 6 210, 70 грн.
З таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування шкоди в розмірі 6 210, 70 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, код ЄДРПОУ 33831166) суму страхового відшкодування в розмірі 6 210 (шість тисяч двісті десять) грн. 70 коп., а також судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Повне рішення складено 27.07.2015 року.
Суддя Я.А. Карабань