Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11/0690/589/11
Стаття ч.3 ст.185 КК
09 серпня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Категорія ч.3 ст.185 КК України Доповідач: Гузовський О.Г.
09 серпня 2011 року м. Житомир
Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого.................................... ОСОБА_1,
суддів......................................ОСОБА_2, ОСОБА_3
з участю прокурора.........................ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 03 червня 2011 року, яким, засуджено
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, невійськовозобов'язаного, раніше судимого:
- 15.06.2005 року Малинський районним судом за ч.1 ст.152, ч.1 ст. 186 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі та звільненого постановою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 10.07.2007 року на підставі п. «ж» ст. 1 Закону України «Про амністію від 09.06.2007 року,
- 21 вересня 2010 року вироком Малинського районного суду на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, -
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання призначеного за новим вироком частково приєднано невідбута частина покарання за вироком Малинського районного суду від 21 вересня 2010 року та остаточно призначено покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з часу затримання з 29.06.2010 року; в строк відбуття покарання зарахувати строк затримання з 8.10.2009 року по 10.10.2009 року.
Запобіжний захід - взяття під варту.
Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з засудженого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовлено, оскільки засуджений вартість викраденого відшкодував.
Речові докази: бірки, разом з товарними чеками на ювелірні вироби, які містяться у паперовому конверті, що знаходиться у матеріалах справи повернуто потерпілій.
Згідно вироку ОСОБА_5 13.07.2009 року близько 12 годин з метою викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу підійшов до частини будинку розташованого в м. Малині по вул. Грушевського 69, що належить ОСОБА_7, де тимчасово проживає ОСОБА_6 з чоловіком ОСОБА_8 та переконавшись у відсутності сторонніх осіб, реалізовуючи свій злочинний намір направлений на викрадення чужого майна, руками зломив защібку вікна відчинив його та проник в середину будинку звідки таємно, умисно з корисливих мотивів здійснив крадіжку золотого ланцюжка вартістю 1020 грн., золотого кільця вартістю 721 грн. 50 коп., золотого ланцюжка вартістю 309 грн., золотого кільця вартістю 304 грн., та золотого кільця вартістю 200 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 2554 грн.50 коп.
Викрадені ювелірні вироби ОСОБА_5 продав ОСОБА_10, а отримані гроші витратив на власні потреби.
В апеляції ОСОБА_5 просить вирок скасувати, а справу направити на нове судове розслідування.
Вважає вирок Малинського райсуду від 3 червня 2011 року винесеним із суттєвим порушенням кримінального закону посилаючись на наступне.
Попередній вирок Малинського райсуду від 21 вересня 2010 року про засудження його за ч.2 ст. 185 КК України на його думку є незаконним, оскільки винесений без врахування того, що 10 липня 2007 року його було звільнено від покарання по амністії, а тому вважає, що судимість з нього була знята, відповідно і засудження його вироком Малинського райсуду від 21 вересня 2010 року за ч.2 ст. 185 КК України з кваліфікуючою ознакою повторності невірним.
Застосування ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні йому покарання вважає незаконним. Вказує на те, що відповідно до Пленуму Верховного Суду України, від 6 листопада 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо особа вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення часткового чи повного складання покарань, не допускається.
Зазначає, що не згоден із сумою відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про відсутність законних підстав для задоволення апеляції засудженого, засудженого ОСОБА_5 підтримавшого свою апеляцію, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, судова колегія апеляцію залишає без задоволення, а вирок суду без зміни з наступних підстав.
Мотиви викладені в апеляції для скасування вироку суперечать вимогам закону і викликані невірним розумінням та трактуванням кримінального закону, у тому числі ч. 4 ст. 70 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»,
Що стосується апеляції в частині необгрунтованого засудження ОСОБА_5 вироком Малинського райсуду від 21 вересня 2010 року за ч.2 ст. 185 КК України з кваліфікуючою ознакою повторності, то крім того, що засуджений вільно та на свій розсуд трактує закон, це не є предметом апеляційного розгляду в даному судовому засіданні.
Сума моральної шкоди 3000 грн. стягненої на користь потерпілої ОСОБА_6 на думку судової колегії відповідає ступеню моральних страждань та переживань завданих їй злочином, позбавленням її можливості користуватися, володіти та розпоряжатися привичними власними речами; отриманим внаслідок злочину стресом, боязні повторних крадіжок з проникненням у житло.
Оскільки призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, істотних порушень вимог кримінально-процесульного закону при розслідуванні та розгляді даної кримінальної справи не встановлено, підстав для скасування та зміни вироку нема.
З уваги на наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Малинського районного суду Житомирської області від 03 червня 2011 року щодо нього - без зміни.
Судді: