Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11/0690/404/11
Стаття ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 389 КК України
31 травня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого................................ ОСОБА_1,
суддів..............................ОСОБА_2, ОСОБА_3
з участю прокурора......................ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_5 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 квітня 2011 року, яким засуджено:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, українку, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучену, непрацюючу, раніше судиму:
-18.11.2009 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч.1 ст. 185 КК України на 120 годин громадських робіт;
-10.02.2010 року Богунським районним судом м. Житомира за ч.1 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України на 200 годин громадських робіт, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4;
-за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на 1 (один) рік;
-за ч.2 ст. 389 КК України ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності звільнено у зв'язку з неможливістю призначення покарання;
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2010 року, остаточно призначити ОСОБА_5 до відбуття 1 рік 10 днів позбавлення волі.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 577 грн. 80 коп. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 234 грн. 60 коп. судових витрат.
До виконання вироку в частині цивільного позову та судових витрат арешт, накладений на майно засудженої, не скасовувати.
Речові докази по справі - дві золоті жіночі каблучки, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6, залишено потерпілій.
Згідно вироку, ОСОБА_5, 21 вересня 2009 року приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю власниці квартири та інших осіб, шляхом вільного доступу відчинила дверцята меблевої стінки, де з коробки таємно, повторно викрала золоті вироби, а саме:
- золоту жіночу каблучку 585 проби вагою 4, 14 грам вартістю 1118 грн.;
- золоту жіночу каблучку 585 проби вагою 5,9 грам вартістю 1593 грн.;
- золоту жіночу підвіску 585 проби вагою 2, 14 грам вартістю 577 грн. 80 коп., належні ОСОБА_6, чим заподіяла потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3288,8 грн.
Крім цього, 12 березня 2010 року ОСОБА_5 була поставлена на облік у Бердичівському міжрайонному відділі кримінально - виконавчої інспекції і їй 6 квітня 2010 року під розпис було роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт та попереджено про кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 389 КК України у разі ухилення від їх відбування.
6 квітня 2010 року ОСОБА_5 отримала під розпис направлення Бердичівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції для відбування покарання у виді громадських робіт в Старосолотвинській сільській раді, яка розташована в с. Старий Солотвин Бердичівського району. Прибувши до Старосолотвинської сільської ради, ОСОБА_5 була ознайомлена з графіком відбування покарання у виді 200 годин громадських робіт, але вона без поважних причин в період з 12 квітня 2010 року по 19 травня 2010 року відпрацювала лише 12 годин громадських робіт, а саме, 7, 8, 9 квітня 2010 року, допустивши 15 прогулів в квітні та 8 прогулів в травні 2010 року.
19 травня 2010 року в Бердичівському міжрайонному відділі кримінально-виконавчої інспекції засудженій ОСОБА_5 було оголошено письмове попередження за порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, у тому числі, за неявку на реєстрацію до інспекції з 19 квітня по 17 травня 2010 року та невихід на відпрацювання громадських робіт з 12 квітня 2010 року. Однак, підсудна знову в період з 20 травня 2010 року по 10 червня 2010 року без поважних причин не прибула до Старосолотвинської сільської ради для відбування покарання у виді громадських робіт та допустила 7 прогулів в травні 2010 року і 8 прогулів в червні 2010 року.
10 червня 2010 року ОСОБА_5 вдруге було оголошено попередження за порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, тобто, за неявку на реєстрацію до інспекції з 25 травня 2010 року та невихід на відпрацювання громадських робіт з 20 травня 2010 року і повторно роз'яснено порядок відбування покарання та наслідки за ухилення від відбування покарання. Однак, підсудна знову без поважних причин не прибула до Старосолотвинської сільської ради для відбування покарання у виді громадських робіт та допустила 8 прогулів в червні 2010 року.
Таким чином, в період з 12 квітня 2010 року по 26 липня 2010 року засуджена до громадських робіт ОСОБА_5 відбула лише 12 годин громадських робіт. За вказаний період часу, лише 6 травня 2010 року і 11 травня 2010 року ОСОБА_5 зверталась за наданням медичної допомоги своїм малолітнім дітям та в період з 15 по 22 червня 2010 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в Центральній районній лікарні Бердичівського району.
Тобто, ОСОБА_5, згідно ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України, ухилялася від відбування покарання у виді громадських робіт, і тим самим не виконала встановлених обов'язків та порушила порядок і умови відбування покарання.
В апеляції засуджена ОСОБА_5 просить змінити вирок та на підставі ст. 79 КК України звільнити її від відбування покарання з встановленням іспитового строку до досягнення дітьми семирічного віку.
Вказує на те, що виховує двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_5, розлучена. Працювати та відробляти 200 годин виправних робіт не мала змоги, оскільки визначена їй робота знаходилась далеко від місця проживання.
Апеляція державного обвинувача Левченка Ю.Ю. по даній справі автором відкликана, що не суперечить вимогам ст.355 КПК України
Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_5 підтримавшу свою апеляцію, заперечення на апеляцію прокурора, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, судова колегія апеляцію засудженої ОСОБА_5 залишає без задоволення а вирок суду без зміни з наступних підстав.
Вина засудженої ОСОБА_5 та кваліфікація її дій за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 389 КК України ніким не оспорюються та не викликає сумніву у судової колегії.
Що стосується призначеного покарання та обставин його пом'якшуючих, на які посилається засуджена ОСОБА_7 в апеляції, то при постановленні вироку судом вони враховані та зазначені в мотивувальній частині вироку, а саме: з'явлення із зізнанням та щире каяття. Судом також враховано, що вчинені ОСОБА_5 злочини невеликої та середньої тяжкості. Як особа вона характеризується посередньо, на утриманні має двоє малолітніх дітей.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 ч.1 п.1 КК України обтяжує її покарання, суд визнав рецидив злочинів.
При цьому, суд обгрунтовано зазначив, що за ч. 2 ст. 389 КК України ОСОБА_5 не може бути призначене покарання /відповідно до вимог ч.3 ст.60, ч.3 ст.61 КК України/.
У зв'язку з цим, остаточне покарання ОСОБА_5 суд призначив на підставі ч.4 ст. 70 КК України, оскільки злочин кваліфікований за ч.2 ст.185 КК України, за який їй призначено покарання, вчинено нею до постановлення попередніх вироків. Покарання визначено шляхом часткового складання з врахуванням вимог статті 72 КК України.
З уваги на наведене, судова колегія вважає, що призначене засудженій ОСОБА_7 покарання в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Підстави для задоволення апеляції відсутні.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі засудженій ОСОБА_5, судом не виконані вимоги передбачені ст.346 КПК України -заходи піклування про неповнолітніх дітей. А тому, суду першої інстанції необхідно в порядку ст.ст. 409,411 КПК України порушити питання перед службою у справах неповнолітніх або відповідним органом опіки і піклування про необхідність влаштування або встановлення опіки чи піклування щодо двох малолітніх дітей засудженої до позбавлення волі ОСОБА_5
На підставі наведеного, керуючись ст. 365, ст. 366 КПК України, судова колегія, -
Апеляцію засудженої ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 квітня 2011 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.
Бердичівському міськрайонному суду в порядку ст.ст. 409,411 КПК України порушити питання перед службою у справах неповнолітніх або відповідним органом опіки і піклування про необхідність влаштування або встановлення опіки чи піклування щодо двох малолітніх дітей засудженої до позбавлення волі ОСОБА_5
Судді: