09 квітня 2009 р.
№ 40/212пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Малого приватного підприємства "ЛУЧЕСА"
на рішення
Господарського суду Донецької області від 18.12.08
у справі
№40/212пд
за позовом
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до
Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського району міста Донецька"
про
визнання договору дійсним
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Приватним підприємством ОСОБА_1у листопаді 2008 року заявлений позов до Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського району міста Донецька" про визнання дійсним договору від 20.07.07 №9/138 оренди нежитлового приміщення, площею 26,5 кв. м, розташованого в АДРЕСА_1Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що ним належним чином виконувались обов'язки за договором оренди, однак з боку відповідача умови договору щодо його нотаріального посвідчення своєчасно не виконі. Позивач наголошував на тому, що нотаріальне посвідчення договору відбулось лише 19.08.08, усі істотні умови договору сторонами виконані, однак, рішенням господарського суду Донецької області від 30.09.08 у іншій справі (№24/143пд) договір визнано нікчемним. Таким чином, позивач просив визнати договір оренди від 20.07.07 дійсним на підставі частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.08, ухваленою суддею Підченко Ю.О., позовні вимоги задоволено. Суд вмотивовуючи рішення встановив факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору оренди та залишення цієї обставини поза увагою суду при розгляді іншої справи (№24/143пд). Також, судом першої інстанції установлено, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, зобов'язання за договором сторонами виконано повністю, тому договір оренди визнав дійсним на підставі частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 2, 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 16, 202, 203, частини 2 статті 215, статей 509, 599, 629, частини 1 статті 759, частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України, статей 55, 193, 283, частини 1 статті 284 Господарського кодексу України.
Мале приватне підприємство "ЛУЧЕСА" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення у справі скасувати, а матеріали справи направити на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, заявник просив залучити його до участі у справі, в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник посилається на те, що прийняте у справі рішення стосується його прав і обов'язків, оскільки з 11.09.03 є орендарем нежитлового підвального приміщення, площею 111,6 кв.м (в тому числі й частини коридору), розташованого в АДРЕСА_1та власником нежитлового підвального приміщення, площею 91.3 кв.м, у житловому будинку (літ.А-5) за вказаною адресою, проте, до участі у справі його залучено не було. На думку заявника, позивач позбавив його права користування коридором, що унеможливлює вхід, вихід та доступ до коридору і сходинок. Заявник вказує на залишення поза увагою судів і того, що в провадженні господарського суду Донецької області розглядаються спори за участю тих самих сторін, а саме №37/176пд, №24/143, №44/230 пн. Решта доводів касаційної скарги торкається рішення по суті.
Від Приватного підприємця ОСОБА_1, Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського району міста Донецька" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Мале приватне підприємство "ЛУЧЕСА" звернулось з касаційною скаргою в порядку приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу України. Цією статтею унормовано, що касаційну скаргу мають право подати не лише сторони у справі, а і особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, котре стосується їх прав і обов'язків. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Тому, касаційна інстанція розглядає касаційну скаргу в межах доводів порушення судовим рішенням прав і обов'язків Малого приватного підприємства "ЛУЧЕСА". З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду першої інстанції, визнано дійсним договір від 20.07.07 №9/138 оренди нежитлового приміщення, площею 26,5 кв. м, розташованого в АДРЕСА_1Скаржник обґрунтовуючи необхідність залучення його до участі у справі, вказує на те, що оспорюваним судовим рішенням зачіпаються його права як власника і орендаря нежитлових підвальних приміщень площею відповідно 91, 3 кв.м та 111,6 кв.м, оскільки визнання спірного договору дійсним, предметом якого є оренда суміжного нежитлового приміщення, позбавляє його права користування коридором, що унеможливлює вхід, вихід та доступ до коридору і сходинок. В підтвердження своїх доводів скаржником надано договір купівлі -продажу від 01.03.06, технічний паспорт, договір про сумісне використання та обслуговування вбудованих нежитлових приміщень від 11.09.03, акт виконаних робіт від 01.09.08 №29110, листи Управління житлового господарства Донецької міської ради від 21.05.08 №09/4-567, № 09/4-872, копії рішень господарського суду у інших справах (№24/143 пд, №37/176 пд). Проте, ці документи не були предметом дослідження при розгляді справи в суді першої інстанції, правова оцінка доводу скаржника про порушення, спірним договором, його права на користування сумісними приміщеннями судом першої інстанції не надавалась. Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права, зокрема у разі прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків особи, яку не було залучено до участі у справі, є в будь-якому випадку підставою для скасування судового рішення, та скерування справи для нового розгляду до Господарського суду Донецької області. Окрім цього, при новому розгляді справи слід з'ясувати чи підлягає державній реєстрації спірний договір оренди.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України-
Рішення господарського суду Донецької області від 18.12.08 у справі № 40/212 пд скасувати.
Матеріали справи скерувати для нового розгляду до господарського суду Донецької області.
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "ЛУЧЕСА" задовольнити.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
С у д д і Т.Гоголь
В.Швець