08 квітня 2009 р.
№ 5/091-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Н.Дунаєвської, І. Воліка (доповідача), Н.Мележик,
суддів:
розглянувши матеріали касаційної скарги
Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
від 11.11.2008
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі
№ 5/091-08
за позовом
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Племзавод "Колос"
до
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про
стягнення 28 713,68 грн.
за участю представників сторін:
позивача -
Корчинський О.О.;
відповідача -
ОСОБА_1
Розгляд справи відкладався з 11.03.2009р. на 08.04.2009р.
У березні 2008 року ВАТ "Племзавод "Колос" звернулося до господарського суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1про стягнення помилково сплачених грошових коштів у сумі 28 713, 68 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 20.05.2008 у справі №5/091-08 (суддя Подоляк Ю.В.) позов задоволено.
Судове рішення мотивоване обгрунтованістю позовних вимог з огляду того, що відповідач у справі отримав помилково сплачені позивачем грошові кошти в сумі 28713,68 грн. та на час розгляду справи безпідставно їх утримує.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2008 у справі №5/091-08 (колегія суддів: головуючого - Тарасенко К.В., Міщенко П.К., Шкурдова Л.М.) рішення господарського суду залишено без зміни з тих же підстав.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 1, 8, 14, 387, 389, 525, 526 ЦК України, ст.ст.1, 47, 12, 21, 43 ГПК України, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова зазначеним вимогам не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2005р. у справі № 17/2б-2004 визнано кредитором СПД -фізичної особи ОСОБА_1 у справі про банкрутство ВАТ "Племзавод "Колос" із майновими вимогами на суму 71286, 32 грн.
На підставі платіжного доручення № 70 від 19.07.2007р. боржник - позивач перерахував на розрахунковий рахунок кредитора - відповідача 50000 грн. в рахунок погашення кредиторської заборгованості, зазначену суму було проведено банком 19.07.2007р. Також позивач на підставі платіжного доручення № 70 від 19.07.2007р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача ще 50000 грн. в рахунок погашення кредиторської заборгованості, зазначену суму було проведено банком 20.07.2007р.
Тобто позивач 19.07.2007р. та 20.07.2007р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача двома платіжними дорученнями 100000 грн., що не заперечується сторонами.
Попередніми судовими інстанціями було визначено, що зазначені кошти перераховані в рахунок погашення кредиторської заборгованості, розмір якої встановлений ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2005р. у справі №17/2б-2004 та складає 71 286,32 грн., а тому, з огляду зазначеного, відповідач у справі отримав помилково сплачені позивачем грошові кошти в сумі 28713,68 грн.
Але при цьому, судовими інстанціями не було враховано, що в зазначених платіжних дорученнях йдеться посилання на те, що кошти перераховані в погашення заборгованості згідно ухвал господарського суду від 24.06.2005 та від 15.02.2007 (справа №7/2б-2004), однак ухвала господарського суду Київської області від 15.02.2007 в матеріалах справи відсутня, а в ухвалі господарського суду Київської області від 24.06.2005 відповідач відсутній, як кредитор.
З огляду чого, не можливо погодитися з висновком попередніх судових інстанцій, що зазначені кошти були перераховані на підставі ухвали господарського суду Київської області від 21.07.2005р. у справі №17/2б-2004, якою встановлено розмір кредиторської заборгованості саме у сумі 71 286, 32 грн.
Вказані порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті касаційною інстанцією, враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України.
За таких обставин, прийняті у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2008 та рішення господарського суду Київської області від 20.05.2008 у справі №5/091-08 скасувати.
Справу №5/091-08 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суддів.
Головуючий: Н.Дунаєвська
Судді: І. Волік
Н.Мележик