Справа № 2-а-1336/10
22 листопада 2010 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
головуючого -судді Савіцького Л.П.,
при секретарі -Сегень Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України у Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 в поданій суду позовній заяві просить поновити строк на оскарження, визнати незаконною та скасувати постанову про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. від 24.07.2010 року і посилається на те, що вказаною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона, в порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, того ж числа на 52 км. а/д Київ-Чоп, керуючи автомобілем, перевищила швидкість руху на 36 км/год., що було зафіксовано приладом «Беркут» № 0801082. Невинність свою мотивує тим, що правил дорожнього руху не порушувала, рухалася в межах дозволеної швидкості. Крім того, ставить питання і про поновлення строку оскарження вказаної постанови, посилаючись на те, що таку отримала у відділі ДВС Нетішинського міського управління юстиції в Хмельницькій області 26.10.2010 року.
В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала, пояснила, що рухалася в колоні машин і доказів того, що зафіксована приладом швидкість належить саме її автомобілю немає.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з наявних у справі протоколу серії АІ1 № 076520 від 24.07.2010 року та постанови до нього серія АІ № 320597 від того ж числа, ОСОБА_1 на 52 км. а/д Київ-Чоп, керуючи автомобілем, перевищила швидкість руху на 36 км/год., що було зафіксовано приладом «Беркут» № 0801082.
Вказане об'єктивно підтверджується даними протоколу, в якому наявні письмові пояснення позивачки, в яких остання зазначила, що порушення вчинено нею ненавмисно.
Тому, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п. 12.4 ПДР України, а звідси скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, при застосуванні стягнення, відповідачем, на думку суду, не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, згідно вимог ст. 33 КУпАП.
Як встановлено, відносно ОСОБА_1 органом ДАІ не надано негативних характеристик щодо його поведінки в побуті та як водія - учасника дорожнього руху. Не враховано вчинення правопорушення, яке не потягло будь-яких негативних наслідків.
Сукупність вказаних пом'якшуючих обставин, особа винної, значно знижують ступінь її вини та характер вчиненого, а звідси дають підстави у відповідності до ст. 22 КУпАП визнати вчинене нею правопорушення малозначним, звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням і справу закрити.
Поряд з цим, суд знаходить необхідним поновити позивачці строк звернення до суду за захистом її прав, оскільки вказаний строк пропущений позивачкою не з її вини.
Керуючись ч. 1 ст. 122, 22, 33, 293 КУпАП, ст.ст. 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом її прав.
Постанову інспектора ДПС Києво-Святошинського взводу при УДАІ ГУМВС України у Київській області ОСОБА_2 від 24.07.2010 року серія АІ № 320597 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. - змінити.
Визнати винною ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та за малозначністю вчиненого звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням та справу провадженням закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий