Справа №2-а-9015/08/1570
23 січня 2009 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого- судді Іванова Е.А.
при секретарі Мезнер О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№74) про зобов'язання вчинити певні дії,
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1у якому просить зобов'язати Чорноморську виправну колонію управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№74), нарахувати йому грошове забезпечення за останній місяць звільнення зі служби у повному обсязі, а саме з урахуванням таких надбавок як: щомісячної доплати від суми пенсії, яка б могла бути нарахована у розмірі 50 відсотків, надбавки за безперервність служби у розмірі 90% до грошового забезпечення, премії 33,3%, зобов'язати відповідача внести відповідні відомості та зміни до грошового атестату, а також в інші документи на ім'я позивача, припустити негайне виконання рішення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги змінив та остаточно просив визнати дії відповідача щодо скасування та невиплати: щомісячної доплати від суми пенсії, яка б могла бути нарахована у розмірі 50 відсотків, надбавки за безперервність служби у розмірі 90% до грошового забезпечення, премії 33,3%, за останній місяць до звільнення зі служби незаконними; зобов'язати відповідача внести відповідні відомості та зміни до грошового атестату, припустити негайне виконання рішення, обґрунтувавши їх наявним у нього правом на отримання вказаних надбавок згідно п.п.1.5. Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу кримінально-виконавчої системи №203 від 18.10.2004 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснила, що вказані у позові надбавки та премія сплачувались позивачу в період його служби за наявності фінансування тільки в разі видання відповідного наказу начальником колонії, а не щомісячно, як зазначає позивач, виходячи з обсягів фінансування в цьому місяці, та наявності результатів, ставлення до виконання завдань відповідною особою, а так як в травні 2005 року вони були виплачені у розмірах відповідно до наказів начальника, то позов є необґрунтованим, тому просила відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1проходив військову службу в Чорноморській виправній колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№74), що згідно положень п.п.15 ч.1 ст.3 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо отримання відповідних компенсацій, пов'язаних з її проходженням згідно ст.17,104 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Позивач проходив службу у відповідача у військовому званні старшого прапорщика, та наказом №51 о/с в.о. начальника колонії від 31.05.2005 року був звільнений 31.05.2005 року у запас Збройних сил України за п.63 „б” (через хворобу), що підтверджується витягом з наказу про звільнення від 12.08.2005 року №168 (а.с.7). Стаж його служби склав 25 років 1 місяць та 05 днів.
Судом встановлено, що в останній місяць служби перед звільненням - травень 2005 року йому не нараховувалось та не виплачувались щомісячна доплата від суми пенсії; а надбавка за безперервність служби виплачена у розмірі 25% до грошового забезпечення; премія 30%, про що свідчить копія довідки від 17.02.2006 року № 3/2-1108(а.с.8) та копія грошового атестату(а.с.40).
Спірні надбавки та премія відносяться до додаткових видів грошового забезпечення.
Судом встановлено, що в разі передбачення кошторисом витрат та за умови прийняття начальником колонії рішення про виплату певних надбавок та премії службовцю начальником видавався відповідний наказ у тому місяці у якому здійснювалась виплата, про що свідчать копії наказів наявних в матеріалах справи (а.с.41-43).
Про це свідчить також періодичність виплат вказаних надбавок та премій позивачу протягом 2004-2005 років (а.с.8).
Згідно п.1 Указу Президента України від 22 квітня 1998 року N 344/98 „Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань” (з змінами) Головне управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України було виведено із складу Міністерства внутрішніх справ України та на його базі був створений Державний департамент України з питань виконання покарань як центральний орган виконавчої влади.
Як вбчається з п.1 наказу Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань №72 від 06.05.2003 року „Про виконання Указу Президента України від 24 квітня 2003 року №370/2003 „Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу” начальникам установ ДДУ було надано право в межах коштів, передбачених кошторисом на утримання зазначених підрозділів, установлювати особам, які мають високі результати в службовій діяльності, щомісячні надбавки за безперервну службу у відсотках до грошового забезпечення, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років -до 10 %, понад 10 років-до 30%, понад 15 років -до 50%, понад 20 років -до 70 відсотків, понад 25 років -до 90 відсотків.
У п.7.10.1 Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18 жовтня 2004 року N 203 „Про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 листопада 2004 р. за N 1411/10010) також зазначається про те, що призначення вказаної надбавки є правом, а не обов'язком начальника установи.
Аналогічні норми містяться у вказаному наказі стосовно призначення та розміру премій (п.9.1.), та призначення та розмірів щомісячної доплати від суми пенсії у п.8.1., не міститься їх обов'язковості у інших нормативних актах на які посилається позивач.
Таким чином нормативні акти встановлюють тільки верхню межу розміру надбавок, з огляду на що, дії начальника колонії по нарахуванню та виплаті надбавок, та премій у межах наявного фонду грошового забезпечення, відповідають чинному законодавству.
Судом встановлено, що начальником Чорноморської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№74) не приймалось рішення про скасування позивачу надбавок та доплат за травень 2005 року, так як не приймалось відповідного рішення про їх виплату.
Так як позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача внести відповідні відомості та зміни до грошового атестату позивача є похідними від вимог щодо нарахувати грошове забезпечення, то вони також не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що в судовому засіданні не встановлено порушення прав позивача відповідачем, так як він діяв в межах повноважень та у відповідності до законодавства, діючого на час виникнення правовідносин, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 7-958,160,163КАС україн, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чорноморської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№74) про визнання дій щодо скасування та невиплати надбавок та доплат за останній місяць звільнення зі служби незаконними, зобов'язання нарахувати грошове забезпечення за останній місяць звільнення зі служби з урахуванням надбавок: щомісячної доплати від суми пенсії, надбавки за безперервність служби, премії та внести відповідні відомості та зміни до грошового атестату відмовити повністю.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарженя. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.
Постанова виготовлена у повному обсязі 27 січня 2009 року.
Суддя Е.А.Іванов